Рішення

від 16.01.2017 по справі 922/3925/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2017 р.Справа № 922/3925/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області, м.Харків, до Приватного підприємства "Селена-Ексель", м.Харків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут", м.Харків, про розірвання договору та стягнення 9963,11 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 02 від 04.01.2017р.);

відповідача - ОСОБА_2, директор (наказ № 2 від 01.03.2011р.);

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна по Харківській області 16.11.2016р. звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Селена-Ексель" заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 4369-Н від 19.11.2009р.; розірвання вищевказаного договору оренди, який був укладений між позивачем та відповідачем; зобов'язання відповідача повернути орендоване майно (нежитлові приміщення - кім. № 216 на 2-му поверсі 3-х поверхової адміністративної будівлі, інв. № 35798, загальною площею 33,70 кв.м., за адресою: м.Харків, вул.Весніна, 12) балансоутримувачу - Державному підприємству "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут" за актом приймання-передачі. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2016р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Державне підприємство "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут", м.Харків.

19.12.2016р. до суду надійшло клопотання третьої особи про розгляд справи без участі представника ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут". У своєму клопотанні третя особа зазначила, що будь-яких претензій до відповідача не має.

05.01.2017р. позивач подав до суду заяву про припинення провадження у справі в частині розірвання Договору оренди № 4369-Н від 19.11.2009р. та повернення орендованого майна у зв'язку з тим, що відповідач у добровільному порядку повернув орендоване майно за актом приймання-передачі від 01.11.2016р., а Договір оренди було розірвано за згодою сторін 01.11.2016р.

Також 05.01.2017р. позивачем було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості з орендної плати в сумі 8365,21 грн. у період з 12.11.2016р. по 02.12.2016р. З відповідача позивач просив стягнути пеню в сумі 1012,34 грн. та штраф у сумі 585,56 грн.

У судовому засіданні представник позивача просив прийняти заяву про зменшення позовних вимог та задовольнити заяву про припинення провадження у справі в частині розірвання Договору оренди та повернення орендованого майна, які були подані до суду 05.01.2016р. В частині стягнення пені в сумі 1012,34 грн. та штрафу в сумі 585,56 грн. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи, що згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, заяву позивача про зменшення позовних вимог було прийнято судом як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству, розгляд справи продовжено з її урахуванням.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1012,34 грн. та штрафу в сумі 585,56 грн. визнала повністю.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.

Приймаючи до уваги заявлене третьою особою клопотання , суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут".

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

19.11.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивачем) та Приватним підприємством "Селена - Ексель" (відповідачем) було укладено Договір оренди № 4369-Н, згідно п. 1.1. якого позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кімн. № 216 на 2-му поверсі 3-х поверхової адміністративної будівлі, інв. № 35798, загальною площею 33,70 кв.м., за адресою: м.Харків, вул.Весніна, 12, що перебуває на балансі Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту.

Вартість майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 04.02.2009 р., яка становить 111000,00 грн.

Згідно п. 1.2. Договору, майно було передано в оренду з метою розміщення майстерні з ремонту офісної техніки.

Відповідно до п. 10.1. Договору, Договір оренди був укладений на строк з 19.11.2009р. до 19.10.2012р.

Додатковою угодою № 1 від 07.02.2014р. до Договору оренди № 4369-Н від 19.11.2009р., термін дії договору було продовжено до 19.09.2015р.

В подальшому дію Договору оренди № 4369-Н від 19.11.2009р. було продовжено до 19.08.2018р. на підставі п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно якого у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786, зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2009р. - 1483,24 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2009р. визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за листопад 2009р.

При цьому, орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2. Договору).

07.02.2014р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору оренди № 4369-Н від 19.11.2009р., відповідно до якої п. 3.1. Договору з 20.05.2013р. було викладено в новій редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786, зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку - травень 2013р. 1541,54 грн.

Різниця по сплаті орендної плати, що виникне за період з 20.05.2013р. до моменту набрання чинності цією додатковою угодою, повинна бути сплачена орендарем протягом місяця після її підписання".

Відповідно до п. 3.6. Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним.

За умовами п. 5.3. Договору, відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував свої зобов'язання за Договором оренди № 4369-Н від 19.11.2009р.

Проте, відповідачем взяті на себе зобов'язання за Договором в частині сплати орендної плати не виконувались, внаслідок чого за період з червня 2016 року по жовтень 2016 року у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 8365,21 грн.

Вищевказана заборгованість була сплачена відповідачем лише після порушення провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученнями № 2355/3979 від 29.11.2016р. на суму 6850,00 грн. та № 3531436 на суму 1515,21 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Згідно п. 3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати

У разі. якщо на день сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості (п.3.8. Договору).

У зв'язку з простроченням орендних платежів, позивачем за період з 20.11.2015р. по 10.11.2016р. нараховано відповідачу пеню в розмірі 1012,34 грн. та штраф у розмірі 585,56 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 1012,34 грн. пені та 585,56 грн. штрафу законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ст. 783 та п. 1 ст. 784 Цивільного кодексу України, у порядку встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У разі припинення або розірвання Договору орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу, вказаному орендодавцем, орендоване майно у належному стані (п. 10.9 Договору оренди).

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З огляду не те, що відповідачем не виконувались умови Договору оренди в частині сплати орендної плати протягом трьох місяців підряд (з червня 2016р. по жовтень 2016р.), позивачем було заявлено вимогу про розірвання Договору оренди в судовому порядку та зобов'язання відповідача повернути майно.

Проте, враховуючи, що орендоване майно було повернуто відповідачем у добровільному порядку за актом приймання-передачі від 01.11.2016р., а Договір оренди № 4369-Н від 19.11.2009р. було розірвано за згодою сторін 01.11.2016р., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог за відсутністю предмету спору.

Таким чином, на даний час позовні вимоги позивача складаються із стягнення 1597,90 грн., у тому числі: 1012,34 грн. пені та 585,56 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач визнав суму заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у загальному розмірі 1597,90 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати в частині задоволених позовних вимог суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Селена - Ексель" (61023, м.Харків, вул.Весніна, буд. 12, кімн. 216; код ЄДРПОУ: 32235174) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м.Харків, майдан Театральний, буд. 1; отримувач: УК Київськ/мХар Київський/22080300, р/р 31119094700004 в ГУДКСУ у Харківській області, код ЄДРПОУ УДКСУ 37999675, МФО 851011) - пеню в розмірі 1012,34 грн.; штраф у розмірі 585,56 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Селена - Ексель" (61023, м.Харків, вул.Весніна, буд. 12, кімн. 216; код ЄДРПОУ: 32235174) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Шевченківському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) - судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині розірвання Договору оренди № 4369-Н від 19.11.2009р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване майно провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Повне рішення складено 20.01.2017 р.

Суддя ОСОБА_3