Ухвала

від 17.01.2017 по справі 757/60673/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Лашевича В.М., Рибака І.О.

при секретарі судового засідання - Цаплій Є.Г.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ПП Полімет в особі директора ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 8 грудня 2016 року,

за участю прокурора - Кутєпова М.В.

представника власника майна - адвоката ДроботькоО.В.,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 8 грудня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22016101110000216 від 08.11.2016 року, задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Романчука М.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Кутєповим М.В., про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти на банківських рахунках №26005473436, №2605211663, №2604165546, відкритих ПП Полімет (код ЄДРПОУ 32912448) у АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 300335) та видаткові операції по даних рахунках.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника майна ПП Полімет в особі директора ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 8 грудня 2016 року у справі №757/60673/16-к та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Романчука М.І., погодженого прокурором відділу прокуратури Київської області Кутєповим М.В., про накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках №26005473436, №2605211663, №2604165546, відкритих ПП ПОЛІМЕТ (код ЄДРПОУ 32912448) у АТ "Райффайзен Банк Аваль" (МФО 300335), та видаткові операції по даному рахунку - відмовити.

В обгрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що жодним із документів, доданих до клопотання про накладення арешту, слідчим не підтверджено висновки про вчинення чи причетність службових осіб чи безпосередньо юридичної особи до інкримінованого злочину, директор підприємства не перебуває в жодному процесуальному статусі та не вчиняв будь-яких дій, що мають ознаки злочину та досліджуються у кримінальному провадженні, а тому не є обґрунтована необхідність застосування до юридичної особи заходів забезпечення кримінального провадження та накладення арешту на рахунки підприємства.

Також, на думку автора апеляційної скарги в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація або докази, які підтверджують наявність у ПП Полімет , як юридичної особи та у директора підприємства ОСОБА_1 процесуального статусу, передбаченого ст. 170 КПК України, який необхідний для накладення арешту на рахунки. В ухвалі про арешт майна не зазначено жодної обставини, яка б свідчила та підтверджувала протиправну діяльність підприємства чи посадових осіб та відсутні будь-які докази на підтвердження даної обставини.

Крім того звертає увагу, що ухвала слідчого судді не містить обґрунтованих висновків, в чому саме полягає протиправна діяльність ПП Полімет та не підтверджена дана обставина і належними доказами. Приймаючи відповідну ухвалу не встановлено, що кошти, які знаходяться на рахунках є доказом злочину чи неправомірною вигодою, чи використовують у неправомірній діяльності, відсутні докази того, що кошти, розміщені на рахунках підприємства, набуті протиправним шляхом або отримані ним внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відсутні будь-які передумови можливої конфіскації майна, відсутнє обґрунтування висновку слідчого судді про відповідність коштів, розміщених на рахунках критеріям, встановленим ст. 98 КПК України.

Вважає, що слідчий суддя задовольняючи клопотання про накладення арешту, не врахував тяжкі наслідки арешту грошових коштів на банківських рахунках відкритих у АТ Райффайзен Банк Аваль та видаткових операцій по даних рахунках для ПП Полімет .

Одночасно за змістом апеляції зазначає, що строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали скаржником було пропущено з тих підстав, що ухвала слідчого судді була винесена без виклику сторін, та копія відповідної ухвали отримана представником 28.12.2016 року, на підставі чого просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 8 грудня 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, позицію прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, при цьому строк на апеляційне провадження підлягає поновленню.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 08.12.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, Головним управлінням СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22016101110000216 від 08.11.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом 2016 року посадові особи ТОВ АЛЬТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40590002), керуючись корисливими мотивами, діючи за попередньою змовою з громадянами України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також з іншими невстановленими органом досудового розслідування особами, організовано незаконне постачання товарно-матеріальних цінностей (продукти харчування, металобрухт тощо) на непідконтрольну територію Луганської та Донецької областей (територія так званих ЛНР та ДНР ).

Крім того, встановлено, що протягом 2015-2016 років, поряд з ТОВ АЛЬТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40590002) у функціонуванні зазначеної вище протиправної схеми, були задіяні наступні суб'єкти господарювання: ТОВ ЮНІОН ТРЕЙД ГРУП (код ЄДРПОУ 36073775), ТОВ ТЕМІС-ЛТД (код ЄДРПОУ 40190154), ТОВ ФЕЙТ МАРКЕТ (код ЄДРПОУ 40021686), ТОВ АГРІКС (код ЄДРПОУ 40016833) та ТОВ УКРУНІВЕРСАЛГРУП (код ЄДРПОУ 38532771). Так, посадові особи вказаних суб'єктів господарювання, на підставі угод (контрактів, договорів), які фактично не були спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто таких, що мають ознаки фіктивних , здійснювали псевдо поставку (експорт) продуктів харчування на адресу суб'єктів господарювання (нерезидентів) з ознаками фіктивності, зареєстрованих на території Республік Азербайджан, Казахстан, Грузія, Іран, вчасності на адреси NIBELA AZ , GEO IMPORTS GROUP LTD , IRAN DAIRY INDUSTRIES COMMERCIAL CO. .

Разом з тим, після перетину державних кордонів України та Російської Федерації, транспортні засобу з продуктами харчування (іншими товарно-матеріальними цінностями) прямують до міста Новошахтинськ Ростовської області Російської Федерації, де здійснюється розмитнення вказаного вище товару на підставі підроблених товарносупровідних документів. В подальшому, продукти харчування перевантажуються на інші вантажні транспортні засоби, які прямують в м. Луганськ, через неконтрольовані ділянки державного кордону України. При цьому, частина вказаних товарів реалізується в місцевих продовольчих магазинах, а також поставляється до представників незаконних збройних формувань так званої ЛНР .

Крім того, встановлено, що використовуючи в зазначеній протиправній схемі наступні субєкти господарювання: ПП РЕСУРСІНВЕСТ-1 (код ЄДРПОУ 31606967), ПП ЕНІКОМ (код ЄДРПОУ 25634348), ПП ПОЛІМЕТ (код ЄДРПОУ 32912448), ПП ПРОФІЛЬНІ СИСТЕМИ (код ЄДРПОУ 33297153), ТОВ "ГОФ АЛМАЗНА (код ЄДРПОУ 36031012), здійснюється закупівля металобрухту, який в подальшому поставляється на адресу ТОВ УКРСПЕЦМЕТ (код ЄДРПОУ 30695140) для виробничих потреб.

Також, встановлено, що протиправне перевезення вантажів (товарно-матеріальних цінностей) здійснюється транспортними засобами, які перебувають у володінні (користуванні) наступних осіб: ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ МКЛ (код ЄДРПОУ 32065760), ТОВ ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ СВ-ТРАНС (код ЄДРПОУ 37548225), ПП УКРАВТОАЛЯНС 2005 (код ЄДРПОУ 33922918), ПП МАС-ТРАНС (код ЄДРПОУ 35440161), ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3), ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_4).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ПП ПОЛІМЕТ (код ЄДРПОУ 32912448) використовує у своїй діяльності відкриті у АТ РайффайзенБанк Аваль (МФО 300335) банківські рахунки №26005473436, №2605211663, №2604165546.

Постановою від 22.11.2016 року вказані грошові кошти визнані речовими доказами.

07.12.2016 року старший слідчий в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Романчук М.І., за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області Кутєповим М.В., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках №26005473436, №2605211663, №2604165546, відкритих ПП Полімет (код ЄДРПОУ 32912448) у АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 300335) та видаткові операції по даних рахунках.

08.12.2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва вказане клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти було задоволено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на грошові кошти, перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що є достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям ст. 170 КПК України, а саме є доказом у кримінальному провадженні.

Як встановлено слідчим суддею та перевірено судом апеляційної інстанції постановою слідчого грошові кошти на банківських рахунках №26005473436, №2605211663, №2604165546, відкритих ПП Полімет (код ЄДРПОУ 32912448) у АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 300335) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22016101110000216 від 08.11.2016 року.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Доводи представника власника майна про те, що арешт на майно товариства було накладено безпідставно без наявності правових підстав, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст. 170 КПК України.

Вказівка представника власника майна в апеляційній скарзі про неналежність доказів в даному кримінальному провадженні є необґрунтованими, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Завдання суду полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, тобто закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ПП Полімет в особі директора ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 8 грудня 2016 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 8 грудня 2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22016101110000216 від 08.11.2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області Романчука М.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Кутєповим М.В., про накладення арешту на майно та накладено арешт на грошові кошти на банківських рахунках №26005473436, №2605211663, №2604165546, відкритих ПП Полімет (код ЄДРПОУ 32912448) у АТ Райффайзен Банк Аваль (МФО 300335) та видаткові операції по даних рахунках, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу представника власника майна ПП Полімет в особі директора ОСОБА_1, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В.В. Д з ю б і н В. М. Л а ш е в и ч І. О. Р и б а к