Ухвала

від 10.01.2017 по справі 504/4238/16-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/4238/16-ц

4-с/504/20/17

У Х В А Л А

10.01.2017смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Вінської Н.В.

секретарі Білаш А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Доброслав Лиманського району Одеської області скаргу від імені та в інтересах ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 до зацікавленої особи Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на дії та бездіяльність державного виконавця, -

встановив :

До суду надійшла скарга від імені та в інтересах ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 до зацікавленої особи Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на дії та бездіяльність державного виконавця. В обґрунтування скарги зазначено, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 01.12.2011 року було задоволено позов ПАТ ОСОБА_3 МКС до ОСОБА_1 та стягнуто солідарно в межах вартості предмета іпотеки заборгованість за кредитним договором № ОК/08-26 від 31.03.2008 р. станом на 14.06.2011 р. 662 821, 82 доларів США, що еквівалентно 5 285 009, 78 грн. Крім цього вказаним рішенням звернено стягнення на предмет іпотеки, а сем на земельну ділянку загальною площею 1,4473 га розташовану с. Крижанівка, Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області діл. 603 (у.н. 1; 3; 5) масив 41 у межах згідно з планом, яка складається з чотирьох черезсмужних земельних ділянок у тому числі: - земельна ділянка у.н. 1 - площею 0, 2654 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0389; земельна ділянка у.н. 3 - площею 0, 5173 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0390; земельна ділянка у.н. 5 - площею 0, 6646 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0391 з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належить відповідачеві на праві власності на підставі Державного акту серії ЯБ № 903126, виданого Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області 01.02.2006, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010652400020. Рішенням суду визначено, що грошові кошти, отримані від реалізації вищевказаних предметів іпотеки, направити на погашення заборгованості боржників, та визначено спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом його продажу на земельних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що буде визначена у процедурі виконавчого провадження відповідно до Закону України Про виконавче провадження . Судом видано виконавчий лист на підставі якого відкриті виконавчі провадження ВП № 36955891 та ВП № 44485265. 13.03.2013 року та 22.08.2014 року постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, головний державний виконавець Кравець О.В. було прийнято рішення про накладення арешту на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1. До нерухомого майна, на яке накладено арешт та оголошено заборону відчуження потрапило і нерухоме майно, яке не є предметом іпотеки за даним кредитним договором, а є предметом іпотеки ПАТ КБ Хрещатик , а саме на земельні ділянки 603 у.н. 2: 6 кадастровий номер 5122783200:01:002:0339, загальною площею 1,6653 га. Вважали, такі дії зацікавлена особи неправомірними, та такими, що порушують законні права та інтереси, як заявника так і Іпотекодержателя в особі ПАТ КБ Хрещатик . В даний час ним виконано усі боргові зобов'язання перед ПАТ ПІРЕУС БАНК , але арешт з майна, що перебуває у іпотеці ПАБ КБ Хрещатик державним виконавцем безпричинно не знятий. Порушення прав ОСОБА_4 з боку відділу ПВР полягають у тому, що з метою задоволення вимог іпотеко держателя між ОСОБА_4 та ПАБ КБ Хрещатик було досягнуто домовленості щодо реалізації предмету іпотеки і під час підготовки реалізації предмета іпотеки сторонам стало відомо, про наявність вказаних арештів та заборон. Звернення на адресу відділу ПВР дієвих наслідків не дало, арешт майна не скасовано. Просив суд поновити строк на подання скарги, визнати неправомірними та скасувати постанову головного державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 13.03.2013 року по виконавчому провадженню № 36955891 та від 22.08.2014 року по виконавчому провадженню № 44485265 на підставі якого накладено арешти на земельні ділянки.

Представник заявника - адвокат в призначене судове засідання не з'явився, будучи повідомленим своєчасно і належним чином надав суду заяву про розгляд скарги у його відсутність.

Представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області в призначене судове засідання не з'явився, надав письмові заперечення згідно яких вимоги ОСОБА_1 вважали такими, що не підлягають задоволенню, так як на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження (ВП № 36955891, ВП № 44485265) з примусового виконання виконавчого листа № 2-1845/11 виданого 31.07.2012 р. Комінтернівським районним судом Одеської області щодо стягнення солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_1 на користь ПАТ ПІРЕУС БАНК заборгованість за кредитним договором № ОК/08-26 від 31.03.2008 року в розмірі, що станом на 14.06.2001 року становить 662 821, 82 доларів США, що еквівалентно 5 285009, 78 грн., пеню за кредитним договором 10 375, 41 доларів США, що еквівалентно 82 584, 81 грн.; штраф за несвоєчасну сплату основного боргу, що становить 120 000, 00 грн., штраф за прострочення строку сплати основного боргу, що становить 17 020, 00 доларів США, що еквівалентно 135708,97 грн. В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника на підставі ст. ст. 19, 25, 57 Закону України Про виконавче провадження . В даний час у ОСОБА_1 дійсно існує заборгованість за постановами про стягнення виконавчого збору. Факт не стягнення виконавчого збору виключає можливість скасування заходів примусового виконання рішень. Просили відмовити у задоволенні скарги.

Розглянувши подану скаргу, пояснення осіб, матеріали справи суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги виходячи з такого.

Судовим розглядом скарги встановлено, що постановами Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції а Одеській області від 13.03.2013 року в рамках виконавчого провадження № 36955891 за виконавчим листом № 2-1845/11 виданого 31.07.2012 року Комінтернівським районним судом та постановою від 22.08.2014 року в рамках виконавчого провадження ВП №44485265 за виконавчим листом № 2-1845 виданого 31.07.2012 року Комінтернівським районним судом накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 з забороною її відчуження (а.с. 7-8).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, віл 01.11.2016 року номер інформаційної довідки 71953766 на земельну ділянку за адресою Одеська область, Комінтернівський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка масив 41 ділянка 603 у.н. 6 кадастровий номер 5122783200:01:002:0394 на підставі іпотечного договору 5040 від 25.12.2006 року Комінтернівською Державною нотаріальною конторою накладена заборона за заявою ВАТ Комерційний банк Хрещатик код 19364259.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд виходив з того, що дії державного виконавця, щодо накладення арешту на майно боржника ОСОБА_1 здійснені правомірно з додержанням вимог Закону України Про виконавче провадження та без порушення Закону України Про іпотеку .

Суд не приймає до уваги посилання представника заявника на те, що державним виконавцем не враховано вимоги Закону України Про іпотеку , оскільки дані посилання не грануються на вимогах закону та дійсних обставинах справи, оскільки заявником не доведено, а судовим розглядом справи не встановлено належних та допустимих доказів існування претензій ВАТ КБ Хрещатик щодо задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки в рамках виконання іпотечного договору (судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса або іншого порядку визначеного угодою сторін).

Відповідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки передбачений у розділі V Закону України "Про іпотеку".

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки . Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону України "Про іпотеку").

Нормами статей 36, 37, 38 цього Закону також передбачено право сторін договору іпотеки визначати інші позасудові способи задоволення вимог іпотекодержателя.

При постановленні ухвали суд враховує правову позицію судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 04.02.2015 року по справі № 6-238цс14 якою визначено, що у разі коли державний виконавець вчиняє дії на виконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, а судове рішення чи виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні, то при вирішенні питання про наявність чи відсутність у діях державного виконавця порушень, слід виходити із загальних норм Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" на майно, яке перебуває в іпотеці, та не входить до Переліку видів майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до цього закону) допускається звернення стягнення на майно, яке полягає, зокрема, в його арешті та примусовій реалізації.

Згідно ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення суду та може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 384 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Поновлюючи строк для подання скарги, суд виходив з основоположного права на звернення до суду за захистом за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів та недопустимості відмови від права на звернення до суду за захистом.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. ст. 52, 56, 57 Закону України Про виконавче провадження , ст. ст. 1, 33, 36-38 Закону України Про іпотеку , керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 14, 15, 57, 58, 212, 383-387 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Клопотання про поновлення строку для подання скарги на рішення, дію або бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на рішення, дію або бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

В задоволенні скарги від імені та в інтересах ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 до зацікавленої особи Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на дії та бездіяльність державного виконавця - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Н.В.Вінська