Рішення

від 28.09.2009 по справі 4/159-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/159-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.09.09           Справа № 4/159-09.

За позовом:  Приватного підприємства «Явіс - ХХІ», м. Полтава

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс», м. Суми

про стягнення  225211 грн. 95 коп.

    СУДДЯ  МИРОПОЛЬСЬКИЙ С.О.

Представники сторін:

Від позивача: Підліснюк В.Ю.

Від відповідача: Ляхов І.О.

За участю секретаря судового засідання Котенко Н.М.

Суть спору: Позивач за первісним позовом просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» на користь Приватного підприємства «Явіс - ХХІ» 244401 грн. 37 коп. основного боргу, 9042 грн. 85 коп. інфляційної складової боргу, 1767 грн. 72 коп. річних, 3611 грн. 75 коп. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 60000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Приватне підприємство «Явіс - ХХІ» подало уточнення первісних позовних вимог, де просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» на користь Приватного підприємства «Явіс - ХХІ» 226260 грн. 86 коп. основного боргу, 13575 грн. 65 коп. інфляційної складової боргу, 2529 грн. 16 коп. річних, 3611 грн. 75 коп. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5100 грн. витрат на оплату послуг адвоката, і суд приймає це уточнення до розгляду.

Позивачем за первісним позовом було подано доповнення до уточнення первісних позовних вимог, в якому зазначає, що ним у своїх вимогах помилково було вказано суму державного мита в розмірі 3611 грн. 75 коп., а фактично сплачено 2552 грн. 12 коп., і тому просить суд стягнути з первісного відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 2552 грн. 12 коп., вказане доповнення також прийнято судом до розгляду.

Відповідач за первісним позовом подав відзив, в якому проти задоволення первісних вимог заперечує і просить суд відмовити в його задоволенні повністю, посилаючись на те, що у відповідності до п. 2.2 договору № 13/05/08/ЛКП від 13.05.2008р., укладеного між сторонами, первісний відповідач повинен поставити позивачеві за первісним позовом товар у кількості передбаченій ним у заявці. Такої заявки, яз зазначає відповідач за первісним позовом, на поставку товару відповідачу не надходило.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс» - відповідач по первісному позову в судове засідання надав зустрічну позовну заяву, в якій просить суд спонукати Приватне підприємство «Явіс – ХХІ» виконати зобов‘язання перерахувати на банківський рахунок позивача за зустрічним позовом суму передоплати в розмірі 706750 грн.; стягнути з відповідача за зустрічним позовом витрати по сплаті держмита в розмірі 85 грн. та витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312 грн. 50 коп., і судом було прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом подав письмові пояснення з урахуванням відзиву на первісний позов, в якому зазначає, що постачання товару відбулося не на підставі договору купівлі-продажу № 13/05/08ЛКП від 13.05.2008р., а у спрощений спосіб відповідно до вимог ст. 205 Цивільного кодексу України.

Позивач за зустрічним позовом в судовому засіданні подав заяву від 18.06.2009р., в якій просить суд прийняти відмову від зустрічного позову.

Так, ухвалою від 18.06.2009р. по справі № 4/159-09 господарським судом було припинено провадження у справі в частині зустрічної позовної заяви.

Приватне підприємство «Явіс - ХХІ» надало уточнення позовних вимог, в якому у зв‘язку з тим, що відповідач станом на 31.08.2009р. не перерахував заборгованість, просить суд стягнути з відповідача 226260 грн. 86 коп. основного боргу, 19232 грн. 17 коп. інфляційної складової боргу, 4481 грн. 82 коп. річних, 2552 грн. 12 коп. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5100 грн. витрат на оплату послуг адвоката, і суд приймає це уточнення до розгляду.

Відповідач подав письмові пояснення по справі, де зазначає, що у відповідача відповідно з договором № 13/05/08/ЛКП від 13.05.2008р. відсутнє зобов‘язання по виконанню грошових зобов‘язань та відсутній час з якого можна буде вести відлік прострочення.

А також відповідач зазначає, що позивач не повідомляв його у письмовій формі про відмову від договору купівлі-продажу № 13/05/08ЛКП від 13.05.2008р., укладеного між сторонами у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що в процесі господарської діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс» за видатковими накладними № РН-0000152 від 13.05.2008р., № РН-000008 від 13.06.2008р., № РН-1000314 від 17.07.2008р., № РН-1000424 від 05.09.2008р., № РН-1000450 від 19.09.2008р., № РН-1000497 від 15ю10.2008р., № РН-1000498 від 17.10.2008р. передав Приватному підприємству «Явіс - ХХІ» у власність товар на загальну суму 173739 грн. 14 коп.

На оплату вартості отриманого від відповідача товару позивач платіжними дорученнями № 547 від 29.08.2008р., № 548 від 01.09.2008р., № 549 від 02.09.2008р., № 586 від 03.09.2008р. перерахував на поточний рахунок відповідача 400000 грн.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 24.12.2008р. направив на адресу відповідача претензію-вимогу в якій зазначив, що перерахована сума вказаними вище платіжними дорученнями частково зараховується відповідачем як оплата за отриманий позивачем товар, а решту - 226260 грн. 86 коп. вимагав повернути на поточний рахунок позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач вказану претензію отримав 26.12.2008р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Таким чином, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідач був зобов‘язаний перерахувати суму боргу в розмірі 226260 грн. 86 коп. до 02.01.2009р.

Але, як встановлено судом, відповідач вказану суму боргу на поточний рахунок позивача не перерахував, чим порушив права і охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 13/05/08ЛКП від 13.05.2008р., відповідно до якого відповідач здійснює позивачеві поставку товару згідно умов вказаного договору.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, а саме п. 3.2 встановлено, що покупець здійснює попередню оплату на банківський рахунок постачальника в розмірі 100 % загальної вартості договору протягом 7 днів з моменту підписання сторонами договору, тобто до 21.05.2008р., а як вбачається з поданих позивачем матеріалів перший платіж за поставлений товар ним було здійснено з 28.08.2008р.

П. 2.2 вказаного договору встановлює, що термін поставки партії товару – протягом семи днів з дати отримання заявки покупця, але відповідач не надав суду належних доказів отримання ним від позивача такої заявки на поставку товару.

З вищенаведеного випливає, що постачання товару відповідачем здійснювалося поза межами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу, оскільки договір купівлі-продажу було укладено 13.05.2008р., а поставка товару на суму 18110 грн. 52 коп. була здійснена відповідачем 17.03.2008р., що підтверджується видатковою накладною № 51 від 17.03.2008р.

Тобто, сторонами дійсно був укладений договір купівлі-продажу, але поставка здійснювалась сторонами поза договірних відносин у спрощений спосіб відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідно до укладеної сторонами специфікації відповідач зобов‘язувався передати у власність позивача лакофарбову продукцію за цінами встановленими в специфікації, але фактично поставка здійснювалась за цінами які не відповідають цінам визначених у специфікації.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов‘язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, не виконав вимоги позивача про повернення суми коштів в розмірі 226260 грн. 86 коп. на поточний рахунок позивача після часткового зарахування відповідачем коштів в розмірі 173739 грн. 14 коп. як оплати за отриманий позивачем товар.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 226260 грн. 86 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.

Також позивачем за первісним позовом заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 444 грн. 26 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідно п. 4.5 договору надання послуг № 27/04/02 від 27.04.2009р. (замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми прострочення, за кожний день прострочення).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

І, відповідно до поданих позивачем розрахунків розмір інфляційної складової боргу складає 19232 грн. 17 коп. та 3 % річних складають 4481 грн. 82 коп.

Вказані вимоги позивача про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми підтверджуються уточнюючим розрахунком станом на 31.08.2009р. та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При зазначених вище обставинах, суд дійшов висновку що вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як без підставні, і як такі, що задоволенню не підлягають, оскільки порушення виконання зобов‘язання виникло з вини відповідача.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем та вартість послуг адвоката покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс» (40030, м. Суми, вул. СКД, 25А; р/р 26002110000024 в СФ АКБ «Індустріалбанк», МФО 337892, код 31397933) на користь Приватного підприємства «Явіс - ХХІ» (36023, м. Полтава, вул. Красіна, 78, кв. 2; п/р 26003300251001 в ПРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401, код 30732516) 226260 грн. 86 коп. основного боргу, 19232 грн. 17 коп. інфляційної складової боргу, 4481 грн. 82 коп. 3 % річних, 2499 грн. 75 коп. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5100 грн. послуг адвоката.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 30.09.2009р.

СУДДЯ                                                                               МИРОПОЛЬСЬКИЙ С.О.