Постанова

від 22.09.2009 по справі 2-а-14591/08/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

справа № 2-а-14591/08/0470

22 вересня 2009 року                                                                           

м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого

судді

                      Шлай А.В.

при

секретарі                                             

Поліщук А.Л.,

за

участю

представника

позивача                                          Демченко

К.І.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної

податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська до

Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними

інвестиціями «Енергомашинобудівна корпорація - 

Придніпров'я», третя особа - Дніпропетровська міська рада про визнання

недійсним запису про державну перереєстрацію, -

в с т а н о в и в :

Державна

податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулась до суду

з адміністративним позовом до Українсько-російського товариства з обмеженою

відповідальністю та іноземними інвестиціями «Енергомашинобудівна корпорація

-  Придніпров'я», в якому просить:

визнати недійсним запис у журналі обліку реєстраційних справ Виконкому

Дніпропетровської міської ради від 14.11.2007 року про проведення державної

перереєстрації товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними

інвестиціями «Енергомашинобудівна корпорація - 

Придніпров'я»; визнати недійсним статут товариства з обмеженою

відповідальністю та іноземними інвестиціями «Енергомашинобудівна корпорація

-  Придніпров'я»; свідоцтво про державну

реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними інвестиціями

«Енергомашинобудівна корпорація - 

Придніпров'я» з моменту перереєстрації товариства з 14.11.2007 року.

Представник

позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та

просив їх задовольнити.

Відповідач,

належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове

засідання не прибув, про причини неявки не повідомив, клопотання про

відкладення розгляду справи не подав.

Третя

особа,  яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору, Дніпропетровська міська рада, 

свого представника до суду не направила, подала клопотання про розгляд

справи за його відсутністю.

Суд,

заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по

справі, встановив, що Українсько-російське товариство з обмеженою

відповідальністю та іноземними інвестиціями «Енергомашинобудівна корпорація

-  Придніпров'я» зареєстроване виконавчим

комітетом Дніпропетровської міської ради 17 липня 1998 року за № 30004329 та

перебуває на обліку в ДПІ Кіровського району м. Дніпропетровська. Підприємство

у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та

фізичних осіб - підприємців, (код ЄДРПОУ 30004329). Відповідно до реєстраційних

документів юридичною адресою Українсько-російського товариства з обмеженою

відповідальністю та іноземними інвестиціями «Енергомашинобудівна корпорація

-  Придніпров'я» є: 49070, м.

Дніпропетровськ, провулок Скориківський, 4-А/2. Згідно витягу з Єдиного

державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 03.03.2009 року

було внесено запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом і

відкриття ліквідаційної процедури.

Як

зазначив позивач в позовній заяві, у ході проведення заходів, спрямованих на

перевірку законності реєстрації Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю

та іноземними інвестиціями «Енергомашинобудівна корпорація -  Придніпров'я», встановлено,  що ОСОБА_1., перебуваючи на посаді керівника

Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю та іноземними

інвестиціями «Енергомашинобудівна корпорація - 

Придніпров'я» ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності

даного підприємства не мав. З його пояснень встановлено, що у листопаді 2006

року у нього викрали паспорт та гаманець. Про місцезнаходження товариства йому

нічого не відомо, за дозволом у дозвільну систему на виготовлення печаток і

штампів він не звертався, в банківських установах розрахункові рахунки не

відкривав. Підставою для звернення позивача до суду є пояснення ОСОБА_1. надані

начальнику ВПМ ДПІ у Суворовському районі м. Одеси.

Відповідно

до ч.1,2 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та  фізичних осіб - підприємців - це засвідчення

факту створення або припинення  юридичної

особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною

особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом,

шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок

проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному

реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність

підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про

юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного

реєстру.

Частиною

1 статті 27 Закону України  "Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"

встановлено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації

юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній

картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які

зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної

особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього

Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом,

зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом

щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи

відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність

обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або

уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим

частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі

найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір

зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права

повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого

самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного

найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.         

Згідно

п.17 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи

державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку,

встановлених законами України, мають право: звертатися у передбачених законом

випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування

державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

 Таким чином, діюче законодавство не надає

право державним податковим органам на звернення до суду з позовами  про визнання недійсними установчих

документів, записів про державну реєстрацію, свідоцтва про державну реєстрацію

суб'єкта господарювання та свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану

вартість.

Також

суд дійшов висновку, що звертаючись з відповідним позовом Державна податкова

інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська в обґрунтування його

посилається лише на пояснення громадян, які начебто за винагороду та не маючи

намір здійснювати господарську діяльність виступали засновниками юридичних

осіб. В подальшому господарська діяльність юридичних осіб велась невідомими

особами та була спрямована на приховування доходів від оподаткування. Однак,

пояснення цих фізичних осіб - засновників юридичних осіб не підтверджені

відповідними кримінально-процесуальними засобами доказування. Вони відбираються

не в межах  кримінальних справ, що

унеможливлює їх використання як належних та допустимих доказів. Кримінальні

справи за фактом фіктивного підприємства органами слідства не порушувалась,

вироки судів з цих питань не існують.

Положеннями

ст.70 КАС України встановлено належність та допустимість доказів, відповідно до

якої обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Позивачем

не надано суду жодних доказів на підтвердження таких підстав та наявності

порушень закону, допущених при створенні товариства з обмеженою

відповідальністю та іноземними інвестиціями «Енергомашинобудівна корпорація

-  Придніпров'я» ні подальше існування

таких порушень, які неможливо усунути.

За

таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість та

безпідставність  позовних вимог, а тому у

задоволені позову необхідно відмовити.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

    В задоволені   адміністративного

позову Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

- відмовити.

Постанова

суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний

адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або

в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги

судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Повний

текст постанови виготовлено 28 вересня 2009 року.

Суддя                             А.В. Шлай