Постанова

від 18.01.2017 по справі 809/1750/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2017 р. Справа № 809/1750/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

представника позивача Гусака М.М.,

представника відповідача Федик Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дует" до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування припису №09-12-0052/543-469 від 21.10.2016 в частині та постанови №09-12-105/292 від 10.11.2016, -

ВСТАНОВИВ :

01.12.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Дует" (надалі - позивач, товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування припису за №09-12-0052/543-469 від 21.10.2016 в частині порушення вимог частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та постанови №09-12-105/292 від 10.11.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, на підставі помилкових висновків про те, що цивільно-правова угода, що укладена між позивачем та його найманим працівником, містять ознаки трудового договору, та всупереч Цивільному кодексу України, Кодексу законів про працю України, оскаржуваною постановою застосував штраф в розмірі 43 500 гривень. Вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню пункт 1 припису за №09-12-0052/543-469 від 21.10.2016 та постанова №09-12-105/292 від 10.11.2016 .

Представник позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримав, з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнала, з мотивів викладених в письмовому запереченні, обґрунтованого тим, що договір про надання послуг, укладений між позивачем та його працівникам, не є цивільно-правовим договором, а містять ознаки трудового договору, що є порушенням вимог пунктів 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, тому відповідачем за порушення позивачем вимог статті 24 Кодексу законів про працю України правомірно, оскаржуваною постановою, у відповідності до статті 265 вказаного Кодексу, застосовано штраф в розмірі 43 500 гривень. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

В період з 10.10.2016 до 21.10.2016 посадовою особою Управління Держпраці в Івано-Франківській області здійснено перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дует", за наслідками якої складено акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування за №09-12-0052 (а. с. 10 - 23).

Перевіркою встановлено, що позивачем трудові договори не оформлено з працівником у письмовій формі, шляхом видання наказу та здійснено допуск працівника ОСОБА_3 до роботи без належного оформлення трудового договору. Цивільно-правова угода - договір про надання послуг за №10 від 01.09.2016, укладена товариством з ОСОБА_3, містить ознаки трудового договору.

21.10.2016 відповідачем внесено товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Дует" припис за №09-12-0052/543-469, пунктом першим якого, крім інших пунктів, приписано позивачу усунути порушення вимог частини 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (а. с. 24 - 25).

10.11.2016 Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №09-12-105/292, якою, у відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, за порушення позивачем вимог частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дует" штраф в розмірі 43 500 гривень (а. с. 26 - 27).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (частина 1 статті 1).

Частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частинами 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні контракту.

Згідно частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно статті 23 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

У відповідності до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1). Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони (частина 2). Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (частина 3). До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів (частина 4).

Відповідно частин 1, 2 статті 928 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суд зазначає, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Враховуючи аналіз наведених норм права, суд зазначає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Предметом трудових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Судом встановлено, що 01.09.2016 між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір про надання послу за №10, строком з 01.09.2016 до 30.09.2016 (далі по тексту договір) (а. с. 28 - 29).

Предметом договору про надання послу за №10 від 01.09.2016 є взяття ОСОБА_3 на себе зобов'язання щодо надання послуг, оплата за які нараховуватиметься відповідно до кількості відпрацьованих годин й фактично виконаних послуг виходячи з потреб позивача, зокрема, на виконання умов по даному договору ОСОБА_3 зобов'язується виконувати роботи на тоці (токові роботи) позивача, та здійснювати по потребі і вимозі останнього інші роботи та послуги за обумовлену та погоджену сторонами в кожному окремому випадку ціну.

Згідно підпункту 1.2 пункту 1 даного договору, ОСОБА_3 виконує обумовлену даним договором роботу на свій ризик самостійно, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку позивача, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, а також не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Відповідно підпункту 1.6 пункту 1 договору про надання послу за №10 від 01.09.2016 цей договір не носить характеру трудового договору і на нього не поширюється дія норм трудового законодавства.

У відповідності до пункту 2.2 пункту 2 цього договору документом, який підтверджує надання послуг ОСОБА_3 та позивача за вказаним договором, є підписаний сторонами акт прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно пункту 3.1 пункту 3 договору за надані послуги позивач оплачує ОСОБА_3 винагороду, розмір якої зазначається в акті прийому-передачі наданих послуг.

Між позивачем та ОСОБА_3 підписано акт приймання-передачі виконаних робіт, згідно якого працівником виконано певну роботу - здійснено перекидання, з 01.09.2016 до 30.09.2016, 560 тон зерна, отримано оплату за виконану роботу, у відповідності до договору про надання послу за №10 від 01.09.2016.

Таким чином, предметом договору про надання послу за №10 від 01.09.2016, є виконання працівником певного визначеного обсягу роботи, за наслідками виконання якої замовник зобов'язувався оплатити виконавцеві виконану ним роботу, тобто, предметом є кінцевий результат, а не процес праці. Метою цього договору є отримання певного матеріального результату. За цим договором працівник не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовував свою роботу і виконував її на власний ризик, трудові функції виконував разово, так як після закінчення виконання визначеного завдання, вказаним договором, трудова діяльність робітника з позивачем припинилася.

Як наслідок, суд робить висновок, що у правовідносинах між позивачем та ОСОБА_3 (сторонами договору про надання послуг) містяться ознаки характерні саме цивільно-правовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, встановлено визначений обсяг виконання робіт та її кінцевий результат.

За таких обставин, за своїм змістом договір про надання послу за №10 від 01.09.2016, є цивільно-правовим договором, а висновки відповідача про наявність у цьому договорі ознак трудового договору та порушення позивачем вимог пунктів 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, є помилковими.

Враховуючи вищевикладене, є протиправним та підлягає скасуванню пункт 1 припису за №09-12-0052/543-469 від 21.10.2016 внесеного Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Дует".

Оскільки, підставою для прийняття оскаржуваного рішення були висновки відповідача про порушення позивачем вимог пунктів 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, що визнані судом протиправними, у зв'язку із чим відпали підстави для накладення штрафу, то постанова Управління Держпраці в Івано-Франківській області за №09-12-105/292 від 10.11.2016 про накладення уповноваженими особами на товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Дует" штрафу в розмірі 43 500 гривень, є протиправною та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, а даний адміністративний позов таким, що підлягає до задоволення.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, визначеного статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивачем квитанціями за №№0.0.662195391.1, 0.0.662192665.1 від 01.12.2016 на загальну суму 2 756 гривень підтверджено сплату судового збору за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дует" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 2 756 гривень.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису за №09-12-0052/543-469 від 21.10.2016 внесеного Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Дует".

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області за №09-12-105/292 від 10.11.2016 про накладення уповноваженими особами на товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Дует" штрафу в розмірі 43 500 гривень.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дует" (вулиця Г. Сковороди, 5А, село Велика Кам'янка, Коломийський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 35554186) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області (вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39784625) сплачений судовий збір в розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 23.01.2017.