Рішення

від 17.09.2009 по справі 5020-4/090

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/090

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"17" вересня 2009 р. справа № 5020-4/090

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Натан”

(99029, м.Севастополь, вул. Курганна, 24)

до підприємства „Будівельне Управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської федерації” (99011, місто Севастополь, просп. Нахімова, 13)

про стягнення 4077,37 грн.,

Суддя Погребняк О.С.

Представники сторін:

Позивача: Булигін Є.М. дов. б/н від 10.04.2009;

Відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Натан” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до підприємства „Будівельне Управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської федерації” про стягнення 4077,37 грн. заборгованості, яка утворилась за поставлений та несвоєчасно оплачений товар на підставі видаткових накладних № РН-80 та № РН-90. Позивач просить суд стягнути суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних –87,02 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про причину неявки представника у судове засідання не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду сповіщався належним чином. На підставі викладеного, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника підприємства „Будівельне Управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської федерації”.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Натан” на підставі видаткових накладних № РН-80 від 16.10.2007 на суму 680,00 грн.  та № РН-90 від 11.12.2007 на суму 2811,12 грн. відвантажило на адресу підприємства „Будівельне Управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської федерації” лісоматеріали (сосну) (а.с.10-11).

У видатковій накладній № РН-90 зазначено, що оплата здійснюється на умовах передплати, у видатковій накладній РН-80 –на умовах оплати з розрахункового рахунку.

Позивач зазначає, що на адресу відповідача направлялась претензія з вимогою погасити суму заборгованості, однак жодних дій по оплаті отриманого товару відповідачем не здійснювалось.       

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню  виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати  майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків встановлено, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Суд вважає, що в даному випадку між сторонами у справі мав місце правочин купівлі-продажу товару, оскільки було погоджено всі суттєві умови купівлі-продажу: найменування товару, його кількість, ціна.   

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

22.08.2008 позивачем на адресу підприємства «Будівельне Управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської федерації»направлялась претензія вих. № 75, із змісту якої вбачається вимога оплатити отриманий на підставі накладних № РН-80 та РН-90 товар на загальну суму 3491,12 грн. (а.с.14).

Наявність у відповідача заборгованості за отриманий на підставі вказаних вище накладених також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 23.07.2009 (а.с.46).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно з частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Оскільки відповідач, в порядку статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду доказів оплати отриманого ним товару, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 3491,12 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.  

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, суд вважає його вірним, у зв'язку з чим, вважає за необхідне стягнути з відповідача 3990,35 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 87,02 грн. –3 %  річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з підприємства „Будівельне Управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської федерації” (990011, місто Севастополь, просп. Нахімова, 13; р/р 260032556861 с СФ КБ «Приватбанк»м.Севастополь, МФО 234935, код ЄДРПОУ 30120798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Натан” (99029, м.Севастополь, вул. Курганна, 24; р/р 26006301831 в АКБ «Укрсоцбанк»м.Севастополя, МФО 324195, код ЄДРПОУ 16504010) 3990,35 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень, 35 коп.) –заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 82,07 грн. (вісімдесят дві гривні, 07 коп.) - 3% річних.

3. Стягнути з підприємства „Будівельне Управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської федерації” (990011, місто Севастополь, просп. Нахімова, 13; р/р 260032556861 с СФ КБ «Приватбанк»м.Севастополь, МФО 234935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Натан” (99029, м.Севастополь, вул. Курганна, 24; р/р 26006301831 в АКБ «Укрсоцбанк»м.Севастополя, МФО 324195, код ЄДРПОУ 16504010) 102,00 грн. держмита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                              О.С. Погребняк

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

21.09.2009

Розсилка:

1. ТОВ „Натан”

(99029, м.Севастополь, вул. Курганна, 24)

2. Підприємство „Будівельне Управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської федерації”

(99011, місто Севастополь, просп. Нахімова, 13)

3. Справа