Рішення

від 07.10.2009 по справі 14/96-1746

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/96-1746

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2009 р.Справа № 14/96-1746

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом  Приватного акціонерного товариства "Альба Україна", вул. Шевченка, 100, м. Бориспіль, Київська область, 08300           

до  Товариства з обмеженою відповідальністю " Аптека "Віта", 46000, м. Тернопіль, вул. Черняховського, 13            

про  cтягнення заборгованості в сумі 14332,36 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Задорожній А.В.,  довіреність   № 1778  від 29.09.09 р.

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Приватне акціонерне товариство "Альба Україна", м. Бориспіль, Київська область звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека "Віта", м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 14332,36 грн.

Свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленої продукції, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість в сумі 14332,36 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі відзиву на позов, не подав, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України (що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №528615).

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме видаткових накладних №5016881 від 18.12.2008р., №4997103 від 15.12.2008р., №4980318 від 10.12.2008р., №4926501 від 28.11.2008р., №4902183 від 25.11.2008р., №4886978 від 20.11.2008р., №4877425 від 19.11.2008р., № 4877426 від 19.11.2008р., №4877427 від 19.11.2008р., № 4830267 від 11.11.2008р., №4824462 від 10.11.2008р., №4824463 від 10.11.2008р., №4814862 від 05.11.2008р., №4814863 від 05.11.2008р., №4608012 від 25.09.2008р. приватним акціонерним товариством "Альба Україна" у період з 25.09.2008р. по 18.12.2008р. здійснено поставку Товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека Віта" лікарських засобів та виробів медичного призначення на загальну суму 14 009,93 грн.

Однак відповідачем, всупереч вимог чинного законодавства, оплата за поставлений товар здійснена не була.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічна за змістом норма міститься і в ст.509 ЦК України.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З наведеною правовою нормою кореспондуються і положення  ч.1 ст. 193 ГК України. Крім цього наведеною статтею Господарського кодексу України обумовлено, що до вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи Актів звірки розрахунків за період з 01.10.07 по 30.06.09р. та з 01.07.09р. по 30.07.09р., підписаних обома сторонами без зауважень та заперечень, у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 14009,93 грн., яка станом на час подання позовної заяви до суду в установленому порядку не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Частиною 2 цієї статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У видаткових накладних, згідно з якими здійснювалась поставка лікарських засобів та виробів медичного характеру встановлено строк оплати за поставлений товар протягом 15 календарних днів з моменту його отримання.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що  прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на приписи ст.625 ЦК України, позивачем, згідно поданого розрахунку позовних вимог від 21.08.2009р. за прострочення виконання зобов'язання відповідачу визначено 3% річних в сумі 322,43 грн.  

При вирішенні спору суд враховує, що доведення законності і обґрунтованості своїх вимог з метою захисту власних інтересів є обов'язком кожного із учасників судового процесу (ст.ст. 32-34 ГПК України).

Всупереч вказаних норм, належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості, приватним підприємством не надано, а судом не здобуто

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Віта" 14009,93 грн. основного боргу та 322,43 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання, підлягають до задоволення як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не заперечені у встановленому порядку відповідачем.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст.ст. 44-49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" відшкодовуються за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Віта" (вул. Черняховського, 13, м. Тернопіль, р/р 2600630012552 ТВББ Шевченківське відділення АКБ УСБ, МФО 338017, ЄДРПОУ 14042775) на користь Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" (вул. Шевченка, 100, м. Бориспіль, р/р 26006010025849 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 22946976) - 14009 (чотирнадцять тисяч дев'ять) грн. 93 коп. основного боргу та 322 (триста двадцять дві) грн. 43 коп. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Віта" (вул. Черняховського, 13, м. Тернопіль, р/р 2600630012552 ТВББ Шевченківське відділення АКБ УСБ, МФО 338017, ЄДРПОУ 14042775) на користь Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" (вул. Шевченка, 100, м. Бориспіль, р/р 26006010025849 в ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" м. Київ, МФО 322313, ЄДРПОУ 22946976) - 143 (сто сорок три) грн. в рахунок повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. в рахунок повернення сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.    

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя