Ухвала

від 23.01.2017 по справі 902/1007/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"23" січня 2017 р. Справа № 902/1007/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Тульчинська центральна районна аптека № 90" (вул. Миколи Леонтовича, 58, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 23600)

про стягнення 13142,51 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.

представників сторін:

позивача Дєдов С.І. - директор;

відповідача ОСОБА_3 за договором про надання правової допомоги №93/19 від 19.12.2016р..

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Тульчинська центральна районна аптека №90" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 13142,51грн., з яких: 10 832,50 грн. основний борг, 1 759,68 грн. пеня, 282,60 грн. інфляційні втрати та 267,73 грн. три відсотки річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди в частині сплати орендних платежів.

Ухвалою суду від 24.11.2016 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1007/16 та зобов'язано сторін надати суду докази необхідні для вирішення спору в даній справі.

Ухвалою суду від 14.12.2016 року розгляд справи відкладено на 17.01.2017 року з підстав неявки відповідача та невиконання сторонами вимог суду в частині надання доказів.

17.01.2017 року від позивача надійшли заява № 8 від 17.01.2017 року про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 10 832,50 грн. основного боргу, 1748,30 грн. пені, 226,73 грн. інфляційних втрат та 268,47 грн. три відсотки річних, що загалом становить 13 076,00 грн. (а.с. 46)

Відповідач у відзиві б/н. від 17.01.2017 року заперечує проти позову, стверджуючи, що за весь час оренди приміщення сплачувала всі платежі в більшому розмірі ніж встановлено договором. Відтак, заборгованість, визначена позивачем в позові, є необґрунтованою та надуманою. (а.с. 53-55)

При розгляді справи 17.01.2017 року судом оголошено перерву до 23.01.2017 року.

23.01.2017 року від позивача надійшли пояснення б/н. від 23.01.2017 року де останній зазначає, що станом на 30.09.2015 року за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі 15 209,98 грн., яка в подальшому зменшилась і станом на 01.01.2016 року становила 3113,07 грн.

04.01.2016 року між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення, строк дії якого становив три місяці. Орендні платежі за ним відповідачем також проводились з простроченням та не в повному обсязі.

04.04.2016 року між сторонами переукладено договір оренди на строк 12 місяців.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором було прийнято рішення про розірвання договору, і 01.08.2016 року відповідачем звільнено орендоване приміщення, однак борг в розмірі 10 832,50 грн. залишився непогашеним.

По закінченні перерви суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін дійшов висновку про призначення з власної ініціативи судової економічної експертизи з урахуванням наступного.

У п.п.2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" наголошено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

В п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" вказано, що у відповідності з статтею 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Ухвалами суду позивача зобов'язано надати детальний розрахунок заборгованості, первинні бухгалтерські документи в підтвердження проплат заборгованості відповідачем на день розгляду справи, всі інші наявні документи в обґрунтування позовних вимог. Однак позивачем вимоги ухвал суду не виконані, визначені судом докази до суду не подані.

В зв'язку з ненаданням позивачем детального розрахунку заборгованості, по кожному із зазначених договорів, та черговості зарахування коштів, що надійшли від відповідача у погашення заборгованості суд не має можливості перевірити нараховані позивачем суми оскільки розрахунок заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3% річних є складним.

Тому для здійснення подібних розрахунків або для перевірки їх правильності необхідно мати спеціальні знання і навички, якими володіють лише експерти такого профілю.

Згідно ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Коло питань на експертизу, відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України визначається судом, виходячи зокрема з положень Закону "Про судову експертизу" і Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 22, 38, 41, 42, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Призначити у справі № 902/1007/16 судову економічну експертизу.

2. Проведення експертизи доручити Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Вінниця, вул. Батозька, 1).

3. На вирішення судової експертизи поставити наступні питання:

- чи підтверджуються документально зазначені позивачем у вибірці сплати по основному боргу суми заборгованості відповідача по орендній платі за період з 05.01.2016 року по 26.10.2016 року? (а.с. 31);

- чи підтверджується документально сума пені, що визначена позивачем в розрахунку пені? (а.с. 50);

- чи підтверджується документально сума інфляційних втрат, що визначена позивачем в розрахунку? (а.с. 29);

- чи підтверджується документально сума 3% річних, що визначена позивачем в розрахунку? (а.с. 51).

4. Попередити експертів, які проводитимуть експертизу про те, що вони несуть відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

5. Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають право:

а) заявляти відвід експерту;

б) заявляти клопотання про внесення до ухвали про призначення експертизи додаткових питань, що виносяться на вирішення експерта;

в) давати пояснення експерту;

г) ознайомлюватися з висновком експерта або повідомленням про неможливість дати висновок;

д) заявляти клопотання про проведення додаткової чи повторної експертизи.

6. Зобов'язати учасників процесу в разі необхідності надати на вимогу експерта усі необхідні для проведення експертизи документи.

7. Зобов'язати Вінницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надіслати на адресу суду рахунок на оплату судової експертизи для спрямування його позивачу.

8. Зобов'язати позивача - Приватне акціонерне товариство "Тульчинська центральна районна аптека № 90" здійснити оплату за проведення судової експертизи на підставі отриманого рахунку експертної установи, докази на підтвердження цього надати суду.

9. Запропонувати судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

10. Для проведення судової економічної експертизи матеріали судової справи № 902/1007/16 направити на адресу Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Вінниця, вул. Кірова, 1). Матеріали судової справи № 902/1007/16 підлягають обов'язковому поверненню Господарському суду Вінницької області разом із висновком експертизи на протязі 5-ти днів з дня складання висновків експертизи або з дня з'ясування обставин неможливості проведення експертизи.

11. Попередити сторін, що невиконання вимог ухвали сторонами тягне за собою застосування штрафу до 1700 грн. відповідно до п.5 ст.83 ГПК України, а в разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом матеріалів або неявки представників позивача у судове засідання, позов може бути залишено без розгляду (п.5 ст.81 ГПК України).

12. Ухвалу направити сторонам та Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Вінниця, вул. Батозька, 1) рекомендованими листами, останньому - з матеріалами господарської справи № 902/1008/16.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Миколи Леонтовича, 58, м. Тульчин, Вінницька область, 23600)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_2, 23600)

4 - Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул. Батозька, 1, м. Вінниця, 21100)