Рішення

від 28.09.2009 по справі 37/471

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/471

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/471

28.09.09

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Інжінірінгова будівельна компанія «АВАКОМ ГРУП»

Простягнення 35 075 000, 00 грн. штрафу

           Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Гуменюк Т.М., дов. № Д07/6359 від 06.11.2008 р.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжінірінгова будівельна компанія «АВАКОМ ГРУП»про стягнення 37 075 000, 00 грн. штрафу за прострочення поставки товару за договором № 121-09 від 09.02.2009 р.

Ухвалою суду від 27.07.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/471 та призначено її розгляд на 31.08.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 31.08.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду витребувані документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов суду не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 31.08.2009 р. розгляд справи було відкладено до 14.09.2009 р. у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання.

У судове засідання 14.09.09 р. представник відповідача не з'явився повторно, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, вимог ухвал від 27.07.09 р. та від 31.08.09 р. не виконав.

У зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи повторне нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання, суд відклав розгляд даної справи № 37/471 до 28.09.2009 р.

У судовому засіданні представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача 35 075 000, 00 грн. штрафу за прострочення поставки товару за договором № 121-09 від 09.02.2009 р. Пояснив, що в резолютивній частині позовної заяви ним була допущена описка щодо розміру штрафу.

Представник відповідача втретє у судове засідання не з'явився, відзиву на позов суду не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжінірінгова будівельна компанія «АВАКОМ ГРУП»(постачальник) та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(покупець) був укладений договір № 121-09 від 09.02.2009 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупця мазут марки М-100 у кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у відповідних специфікаціях, що є невід'ємними частинами до цього договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з пунктом 3.1. договору № 121-09 від 09.02.2009 р., вантажовідправник кожної партії товару зазначається у відповідній специфікації до цього договору. Постачальник зобов'язується передати товар, передбачений цим договором, у власність покупця на умовах поставки «DDP станція призначення Бровари, Київська область, Україна»згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «ІНКОТЕРМ»у редакції 2000 р., а покупець (через вантажоодержувача) зобов'язується прийняти товар у власність за зазначеними у специфікаціях адресами. Терміни та інші умови поставки можуть бути передбачені сторонами у відповідних специфікаціях до цього договору.

Відповідно до специфікації № 1 до договору № 121-09 від 09.02.2009 р. сторони домовились, що постачанню підлягає мазут топковий 100, з якісними показниками: волога не більше 1%, сірка не більше 2,5%, температура застигання не більша 25 град. С., кількістю 2 500, 00 тон, вартістю 5 750 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 958 333, 33 грн. Термін відвантаження встановлено –до 31.03.2009 р.

09.04.2009 р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору поставки № 121-09 від 09.02.2009 р., якою внесли зміни до специфікації № 1 від 09.02.2009 р. до зазначеного договору. Зокрема, цією додатковою угодою № 1 сторони погодили новий термін відвантаження товару –до 30.04.2009 р.

Проте відповідач взяте на себе зобов'язання щодо поставки позивачу мазуту не виконав, товар Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго»у встановлений строк не передав.

Пунктом 4.3. договору поставки № 121-09 від 09.02.2009 р. передбачено, що у разі прострочення поставки або недопоставки товару у власність покупця відповідно до строків, передбачених у відповідній специфікації до цього договору, постачальник сплачує на користь покупця штраф у розмірі 10% вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

За таких обставин АЕК «Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжінірінгова будівельна компанія «АВАКОМ ГРУП»35 075 000, 00 грн. штрафу за прострочення поставки товару за договором № 121-09 від 09.02.2009 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що своє підтвердження знайшов факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжінірінгова будівельна компанія «АВАКОМ ГРУП»взятого на себе зобов'язання щодо поставки Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго»товару на суму 5 750 000, 00 грн.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та тричі ухвалами суду зобов'язано надати суду відзив на позов.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення неустойки, вона має бути передбачена законом або договором.

З аналізу пункту 4.3. договору № 121-09 від 09.02.2009 р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність під назвою «штраф», проте встановили її у розмірі 10% вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Проте, слід зауважити, що законодавець у статті 549 Цивільного кодексу України чітко та імперативно визначив поняття штрафу, не надавши сторонам зобов'язання можливості його змінювати. При цьому нормами законодавства України визначено кваліфікуючі ознаки штрафу: 1) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); 2) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, встановлення сторонами у договорі розміру штрафу у відсотках від суми невиконаного зобов'язання відповідає нормам законодавства, проте обчислення цього штрафу за кожен день прострочення суперечить самому визначенню штрафу, оскільки він є відповідальністю у вигляді сплати одноразового платежу.

За таких обставин суд, з урахуванням норми частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України, виконав власний розрахунок штрафу, у відповідності до якого з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжінірінгова будівельна компанія «АВАКОМ ГРУП»підлягає стягненню штраф в розмірі 575 000, 00 грн., виходячи з наступного.

Розрахунок розміру штрафу: 5 750 000, 00 грн. (сума непоставленого товару) х 10% (ставка штрафу) = 575 000, 00 грн. (штраф)

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 575 000, 00 грн., у зв'язку з чим позов АЕК «Київенерго»судом визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжінірінгова будівельна компанія «АВАКОМ ГРУП»(вул. Кіквідзе, 26, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 34882693) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(пл. І. Франка, 5, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00131305) 575 000 (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 5 750 (п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.