Рішення

від 16.01.2017 по справі 910/20405/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16.01.2017Справа № 910/20405/16 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Івашіній Н.В., розглянувши матеріали справи за позовною заявою  Публічного акціонерного товариства “Акцент-Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Арктика-Трейд.ЮА” про стягнення 331 058, 13 грн.  за участю представників:  від позивача:не з'явився  від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ: До господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство “Акцент-Банк” (далі - ПАТ “Акцент-Банк”) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Арктика-Трейд.ЮА” (далі - ТОВ “Арктика-Трейд.ЮА”) про стягнення заборгованості в сумі 331 058, 13 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі заяви відповідача від 18.05.2012 р. між ПАТ “Акцент-Банк” та ТОВ “Арктика-Трейд.ЮА” був укладений договір банківського обслуговування з наданням кредиту за послугою «Гарантований платіж». У порушення умов вказаного договору та норм чинного законодавства відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по поверненню наданого кредиту, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість. У позові ПАТ “Акцент-Банк” просить суд стягнути з ТОВ “Арктика-Трейд.ЮА” заборгованість за неповернутим кредитом в сумі 86 000,00 грн., заборгованість по процентах в сумі 114 582,18 грн. за період з 23.12.2013 р. по 09.08.2016 р., пеню в сумі 130 475,95 грн. за період з 17.11.2014 р. по 09.08.2016  р., а всього – 331 058, 13 грн. Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без їх участі до суду не подали. У минулому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Позиція відповідача стосовно даного позову суду невідома.                  Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. У судовому засіданні встановлено, що 18.05.2012 р. відповідач надав ПАТ “Акцент-Банк” заяву про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі – Умови), у тому числі з тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.a-bank.ua та https://client-bank.privatbank.ua, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування. На підставі зазначеної заяви банком здійснювалось обслуговування розрахункової картки ТОВ “Арктика-Трейд.ЮА” з наданням кредитного ліміту на поточному рахунку № 26003010003850 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта в системі Internet Banking Приват-24. Як вбачається з заяви про відкриття поточного рахунку від 18.05.2012 р., підписавши цю заяву, клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку: www.a-bank.ua, client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування. Відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку, смс-ресурс зазначений банком. Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Таким чином, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір банківського обслуговування та, одночасно, кредитний договір. Розділом 3.2.2 Умов регламентовано порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж". Відповідно до п. 3.2.2.1 Умов банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів, в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Згідно п. 3.2.2.2 Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати здійснення платежа. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру заборгованості. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28 % річних, а починаючи з 01.07.2014 р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 36 % річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості. Відповідно до п. 3.2.2.7.8 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, має право вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі. Згідно з п. 3.2.2.9.11 Умов нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється на день сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору та на підставі поданих відповідачем до банку заявок на гарантований платіж № 83 від 29.11.2013 р., № 90 від 26.12.2013 р., № 94 від 27.01.2014 р. та № 102 від 14.03.2014 р., банк надав клієнту кредитний ліміт у загальній сумі 363 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з рахунку відповідача. Разом з цим, відповідач кредитні кошти за заявками № 83 від 29.11.2013 р., № 90 від 26.12.2013 р., № 94 від 27.01.2014 р. повернув з порушенням строку, а за заявкою № 102 від 14.03.2014 р. на суму 86 000,00 грн. - не повернув. Вказані обставини підтверджуються банківською випискою з рахунку позивача та розрахунком заборгованості. Згідно з частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського  рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з  пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частини 1 та 2 стаття 1067 Цивільного кодексу України). У відповідності до норм частини 1 та 2 статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідач доказів повернення кредиту за заявкою № 102 від 14.03.2014 р. у сумі 86 000,00 грн. не надав, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині  стягнення з відповідача заборгованості за неповернутим кредитом в сумі 86 000,00 грн. та заборгованості по процентах в сумі 114 582,18 грн. за період з 23.12.2013 р. по 09.08.2016 р. За вказане порушення договору та за порушення строків повернення кредитних коштів позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 130 475,95 грн., нараховану за період з 17.11.2014 р. по 09.08.2016  р. Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частина 6 статті 232 Господарському кодексі України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Згідно з п. 3.2.2.10.1 Умов у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 - 3.2.2.9.3 договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.22, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4 - 3.2.2.9.6 договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Частина 6 статті 232 Господарському кодексі України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Однак, пунктом 3.2.2.10.4 Умов сторони домовились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом. Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені за вказаний період є такими, що заявлені правомірно. Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, що з ТОВ “Арктика-Трейд.ЮА” підлягає стягненню пеня в сумі 130 475,95 грн. за період з 17.11.2014 р. по 09.08.2016  р., тобто у сумі, заявленій позивачем. Отже, з урахуванням норм чинного законодавства та встановлених обставин у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Згідно зі статтею 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-35, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов Публічного акціонерного товариства “Акцент-Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Арктика-Трейд.ЮА” про стягнення 331 058, 13 грн. задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Арктика-Трейд.ЮА” (03057, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 1, ідентифікаційний код 38214448) на користь Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ідентифікаційний код 14360080)    заборгованість за кредитом в сумі 86 000 (вісімдесят шість тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по процентах в сумі 114 582 (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 18 коп., пеню в сумі 130 475 (сто тридцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 95 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 965 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 87 коп. Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 січня 2017 року. Повний текст рішення підписаний 23 січня 2017 року. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення. Суддя                                                                                            Головіна К.І.