Рішення

від 16.01.2017 по справі 910/22394/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2017Справа №910/22394/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Екотехніка До Товариства з обмеженою відповідальністю Оствесттур Простягнення 116 512,39 грн Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Сандугей І.В. - за дов.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Екотехніка звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оствесттур" про стягнення 82 182,18 грн основного боргу, 24 671,17 грн пені, 7 547,07 грн інфляційних втрат та 2 111,97 грн три відсотки річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2016 року порушено провадження у справі № 910/22394/16 та призначено розгляд справи на 23.12.2016 року.

20.12.2016 представник позивача подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання 23.12.2016 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи до 16.01.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 16.01.2017 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 16.01.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.п. 3.9.1.- 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами.

У судовому засіданні 16.01.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2005 між ВАТ Готельний комплекс Либідь (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехніка (підрядник) було укладено договір підряду № 12 за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе організацію та виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів; технічного обслуговування вхідних автоматичних дверей на об'єкті замовника згідно з додатком № 1.

За умовами п. 4.1 договору сторони погодили, що у кінці кожного місяця підрядчик подає замовнику акт виконаних робіт.

Замовник не пізніше 5-ти банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт перераховую на розрахунковий рахунок підрядника вартість цих робіт(п. 4.2.).

29.04.2011 між Відкритим акціонерним товариством Готельний комплекс Либідь (замовник-1) Товариством з обмеженою відповідальністю Оствесттур (замовник-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехніка (підрядник) було укладено додаткову угоду до договору № 12 від 30.12.2005 у відповідності до п. 1 якого сторони дійшли згоди щодо зміни сторони у зобов'язанні. А саме, замовник-2 приймає на себе усі права та обов'язки замовника-1, визначені договором.

В пункті 4 зазначеної додаткової угоди встановлено, що зазначеним договором про внесення змін та доповнень сторони підтверджують, що замовник -1 повністю передав всі права та обов'язки за договором замовнику-2 у тому числі і борг замовника-1 за технічне обслуговування і ремонт ліфтів та технічне обслуговування автоматичних дверей у розмірі 50 910, 76.

Згідно з п. 6 даної додаткової угоди сторони погодили, що цей договір про внесення та доповнень є невід'ємною частиною договору № 12 від 30.12.2005 та набуває чинності з моменту підписання її сторонами.

01.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю Оствесттур та Товариством з обмеженою відповідальністю Екотехніка було укладено додаткову угоду № 4 до договору № 12 від 30.12.2005 та додаткової угоди від 01.06.2011 на технічне обслуговування і ремонт ліфтів (додаткова угода-4).

Згідно з п. 1. додаткової угоди-4 замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання по організації і виконанню робіт з технічного обслуговування та ремонту одного вантажного ліфту, вантажопідйомністю 500 кг на 4 зупинки, заводський № 487Эл на об'єкті замовника на умовах діючого договору № 12 від 30.12.2005, за адресою: площа Перемоги, 1 у м. Києві.

За умовами п. 2 додаткової угоди-4, вартість робіт з технічного обслуговування одного ліфту на місяць визначена за узгодженням сторін та на день укладання додаткової угоди № 1 складає - 1 469,34 грн, в тому числі ПДВ - 244,89 грн.

Загальна вартість робіт за договором № 12 від 30.12.2005 на місяць становить - 13 697,03 грн, згідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною додаткової угоди № 4 (п. 3).

Додаткова угода № 4 до договору № 12 від 30.12.2005 вступає в силу з 01.01.2012 (п. 4).

Інші умови договору не змінені цією угодою залишаються без змін і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання (п.5).

В обґрунтування поданого позову позивач послався на те, що ним належним чином виконані свої зобов'язання за договором підряду, що підтверджується актом надання послуг № 1104 від 22.10.2015 за жовтень 2015 на суму 13 697,03 грн, актом надання послуг № 1213 від 24.11.2015 за листопад 2015 на суму 13 697,03 грн, актом надання послуг № 1314 від 31.12.2015 за грудень 2015 на суму 13 697,03 грн, актом надання послуг № 0069 від 29.01.2016 за січень 2015 на суму 13 697,03 грн., актом надання послуг № 153 від 29.02.16 за лютий 2016 на суму 13 697,03 грн та актом надання послуг № 233 від 31.03.2016 за березень 2016 на суму 13 697,03 грн.

Загальна вартість наданих проте неоплачених відповідачем послуг за договором підряду № 12 від 30.12.2005 становить 82 182,18 грн.

09.09.2016 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 164 про погашення існуючої заборгованості, разом з тим відповідач не відреагував на зазначену претензію та борг не погасив.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Оствесттур 82 182,18 грн основного боргу, 24 671,17 грн пені, 7 547,07 грн інфляційних втрат та 2 111,97 грн три відсотки річних, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань з оплати по договору підряду № 12 від 30.12.2005 (з усіма змінами та доповненнями).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Замовник не пізніше 5-ти банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт перераховую на розрахунковий рахунок підрядника вартість цих робіт(п. 4.2.).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивачем послуги передбачені умовами договору були надані у повному обсязі, що підтверджується актом надання послуг № 1104 від 22.10.2015 за жовтень 2015 на суму 13 697,03 грн, актом надання послуг № 1213 від 24.11.2015 за листопад 2015 на суму 13 697,03 грн, актом надання послуг № 1314 від 31.12.2015 за грудень 2015 на суму 13 697,03 грн, актом надання послуг № 0069 від 29.01.2016 за січень 2015 на суму 13 697,03 грн., актом надання послуг № 153 від 29.02.16 за лютий 2016 на суму 13 697,03 грн та актом надання послуг № 233 від 31.03.2016 за березень 2016 на суму 13 697,03 грн.

Загальна вартість наданих послуг за договором підряду № 12 від 30.12.2005 становить 82 182,18 грн. Разом з тим, відповідач не розрахувався за надані послуги, внаслідок неоплаченими лишися послуги на суму 82 182,18 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені на суму 82 182,18 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за виконані роботи, керуючись пунктом 5.1. договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 24 671,17 грн пені.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування на розрахунковий рахунок підрядника щомісячної платні по договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що позивачем при нарахуванні пені не були враховані положення ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, зокрема, нарахування пені здійснювалося понад шестимісячний строк.

У зв'язку з тим, що позивачем невірно було здійснено нарахування пені, господарський суд самостійно здійснив її розрахунок обмеживши нарахування 6 місячним строком та прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково у розмірі 16 278,12 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить суд стягнути з відповідача 7 547,07 грн - інфляційних втрат (згідно наданого розрахунку) та 2 111,97 грн. - 3% річних (згідно наданого розрахунку).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 621,43 грн, а в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 7 547,07 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Оствесттур (місцезнаходження : 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 5, код ЄДРПОУ 33151682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехніка (місцезнаходження: 04060, Київ, вул. Котовського, 16, кв. 21, код ЄДРПОУ 32455435) 82 182 (вісімдесят дві тисячі сто вісімдесят дві) грн. 18 коп. основного боргу, 16 278 (шістнадцять тисяч двісті сімдесят вісім) грн 12 коп. пені, 621 (шістсот двадцять одну) грн 43 коп. три відсотки річних, 7 547 (сім тисяч п'ятсот сорок сім) грн 07 коп. інфляційних нарахувань та 1 599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 44 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

23.01.2017

Суддя Спичак О.М.