Рішення

від 18.01.2017 по справі 916/3037/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2017 р.Справа № 916/3037/16

За позовом : Приватного підприємства АГРОПРОМ-ЦЕНТР

До відповідача: Фермерського господарства АГРО-ПЕРЛИНА

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 08.11.2016р. Приватне підприємство АГРОПРОМ-ЦЕНТР звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фермерського господарства АГРО-ПЕРЛИНА про стягнення заборгованості за договором поставки товару в загальній сумі 883132,35грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.11.2016р. позовну заяву Приватного підприємства АГРОПРОМ-ЦЕНТР прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №916/3037/16, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

У судовому засіданні 14.12.2016р. представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.12.2016р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 23.01.2017р.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та безкоштовному запиті з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 18.01.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

06 квітня 2016 року між Приватним підприємством АГРОПРОМ-ЦЕНТР та Фермерським господарством АГРО-ПЕРЛИНА було укладено Договір поставки товару № 270 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до умов даного Договору Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві насінний матеріал, продукцію сільськогосподарського та виробничо-технічного призначення (далі - Товар ), а Покупець зобов'язується прийняти Товар й оплатити його вартість. Найменування Товару, його кількість, ціна й загальна вартість указуються в Специфікаціях, які підписуються повноважними представниками Сторін й є невід'ємною частиною даного Договору.

Як зазначає представник позивача, на виконання умов Договору, Приватне підприємство АГРОПРОМ-ЦЕНТР здійснило поставки товару, факт якої підтверджується податковими накладними. Разом за усіма Специфікаціями Постачальник здійснив поставку Товару Покупцю на суму 894 724,89 грн. (вісімсот дев'яноста чотири тисячі сімсот двадцять чотири грн. 89 коп.).

Згідно п. 3.1. Договору ціна партії Товару та строки оплати вказуються у Специфікації. Відповідно до п. 3.5. Договору Покупець зобов'язаний оплатити Постачальникові Товар у строки й у порядку, зазначеному в Специфікації, а також здійснити перерахування ціни Товару в порядку, передбаченому дійсним Договором (специфікацією).

Відповідно до умов специфікацій Покупець повинен був здійснити останні оплати: до 01.08.2016 року - в сумі 500 826,98 (п'ятсот тисяч вісімсот двадцять шість грн. 98 коп.)

Сума основного боргу відповідача перед ПП АГРОПРОМ-ЦЕНТР станом на 25.10.2016 року, з урахуванням проведеної оплати в сумі 393 897,91 грн., становить 500 826,98 (п'ятсот тисяч вісімсот двадцять шість грн. 98 коп.). Строк оплати сплив 01.08.2016 року.

Приватне підприємство АГРОПРОМ-ЦЕНТР зазначає, що до теперішнього часу свої зобов'язання за Специфікаціями, в частині оплати до 01.08.2016 року за договором ФГ АГРО-ПЕРЛИНА не виконало, а тому позивач був вимушений звернутись до господарського суду Одеської області за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між позивачем та відповідачем договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до п. 3.4. Договору строки оплати Товару вказуються в Специфікації. Якщо Товар буде поставлено з відстроченням розрахунків на визначений строк в специфікації, це вважатиметься Товарним кредитом в розумінні ПКУ та ст. 625 ЦК України.

Згідно п. 3.9. Договору якщо Покупець прострочить оплату Товарного кредиту, на прострочену суму заборгованості (Товарний кредит) нараховуються проценти а при простроченні до десять днів у розмірі 0,15 %, а при простроченні більш ніж на десять днів на у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення від дня, коли Товар мав бути оплачений до дня фактичної оплати.

В свою чергу, розрахунок процентів на прострочену суму заборгованості здійснюється за формулою: Сума санкції = С х Д х Р, де: С - прострочена сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення; Р - розмір %% за кожен день прострочення; Таким чином, сума відсотків на прострочену суму заборгованості складає - 233 647,33 грн. (двісті тридцять три тисячі шістсот сорок сім грн. 33 коп.)

Згідно п.3.8. Договору якщо Покупець прострочив оплату і курс відповідної іноземної валюти збільшувався протягом періоду прострочення, тоді Покупець повинен перерахувати ціну Товару за курсом іноземної валюти, що був найвищим протягом періоду прострочення.

Розрахунок курсової різниці відповідно до п.3.6. Договору станом на 25.10.16: С = А1/А2хВ Де С - сума належна до оплати; В - ціна Товару на момент підписання Додатку; А 1 - (курс встановлений УкрСоцбанком дол. США до гривні) що був найвищим протягом періоду прострочення, 06.09.2016 року курс становив 26,89 грн.; А2 - курс відповідної специфікації.

Таким чином, сума курсової різниці від суми заборгованості складає - 26 865,12 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят п'ять грн. 12 коп.), з розрахунку найбільшого курсу за період з 01.08.2016 року по 25.10.2016 року, тобто 06.09.2016 року.

Згідно п. 4.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати Товару, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу за весь період прострочення. У разі прострочення платежу понад двадцять днів, крім нарахованої пені, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, що складається з ціни Товару, курсової різниці та Товарного кредиту.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Розрахунок пені наступний: Оскільки облікова ставка НБУ в період з 01.08.16 по 15.09.16 складала 15,50%, отримуємо розрахунок за формулою Пеня = сума заборгованості х 2 облікову ставку НБУ х кількість днів прострочення : 100%, отже (500 826,98 х 0,084 х 45):100% = 18 931,26 грн.

Оскільки облікова ставка НБУ в період з 16.09.16 по 25.10.16 складала 15,00%, отримуємо розрахунок за формулою Пеня = сума заборгованості х 2 облікову ставку НБУ х кількість днів прострочення : 100%, отже (500 826,98 х 0,081 х 40):100% = 16 226,79 грн.

Від так, сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ складає: 18 931,26 грн. + 16 226,79 грн. = 35 158,05 грн.

Розрахунок штрафу у розмірі 10% відповідно до п. 4.2. Договору наступний: (500 826,98 грн. (ціна товару) + 26 865,12 грн. (курсова різниця) + 233 647,33 грн. (товарний кредит)) х 10% ) = 76 133,94 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином інфляційні втрати складають - 7 011,57 грн., відповідно до розрахунку: И = ((si * s): 100) - s, де: И - сума інфляційних втрат; si - 99,7% індекс інфляції за серпень 2016 року, 101,8% індекс інфляції за вересень 2016 року; (99,7 х 101,8):100 = 101,4 s - сума заборгованості 500 826,98 грн.; 100 - переклад процентів, тому розрахунок: ((101,4 (індекс інфляції) х 500 826,98 грн. (сума заборгованості)) : 100%) - 500 826,98 грн. (сума заборгованості) = 7 011,57 грн.

3%річних - грн. відповідно до розрахунку: сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де 3 - сума 3% річних, С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, 100% - переклад процентів, 366 - кількість днів у році, тому ((500 826,98 х 3 х 85) : 100%) : 366)) = 3 489,36 грн.

Суд встановив, що Приватне підприємство АГРОПРОМ-ЦЕНТР належним чином виконало зобов'язання по Договору поставки, а саме передало у власність, Фермерського господарства АГРО-ПЕРЛИНА товари, які обумовлдені Договором, що підтверджується належними та допустимими доказами, однак відповідач неналежним чином не виконав договірні зобовязання в частині повної та своєчасної оплати товару.

Виходячи з вищевикладеного, станом на 25.10.2016 року ФГ АГРО-ПЕРЛИНА має заборгованість перед ПП АГРОПРОМ-ЦЕНТР в сумі: 500 826,98 грн. - основного боргу; 26 865,12 грн. - курсової різниці; 233 647,33 грн. - відсотки за користування товарним кредитом; 76 133,94 грн. - штрафу; 35 158,05 грн. - пені; 7 011,57 грн. - інфляційних втрат та 3 489,36 грн. - 3% річних, а разом - 883 132,35 грн. (вісімсот вісімдесят три тисячі сто тридцять дві грн. 35 коп.).

Також матеріали справи не містять, письмових претензій стосовно якості поставленого товару, що свідчить про те, що постачання продукції виконано у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, з огляду на вищенаведені обставини, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства АГРОПРОМ-ЦЕНТР як обґрунтованих та підтверджених належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства АГРО-ПЕРЛИНА (67801, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Леніна, 322 р/р 26008521151 в ПАТ Марфін Банк м. Іллічівск, МФО 328168, ЄДРПОУ 36466388, ІПН 364663815218, № Св-ва ПДВ 100341291) на користь Приватного підприємства АГРОПРОМ-ЦЕНТР (Юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 60, корпус П , офіс 9. Адреса для листування: 85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Європейська, 51. ПАТ УкрСиббанк м. Київ, р/р 26006213753200, МФО 351005 ПАТ Креді ОСОБА_1 , м. Покровськ, р/р 26004500052682, МФО 300614, ПАТ Укрсоцбанк м. Покровськ, р/р 26004000105630, МФО 300023. ІПН: 302113105169, ЄДРПОУ 30211319) 500 826,98 грн. - основного боргу; 26 865,12 грн. - курсової різниці; 233 647,33 грн. - відсотків за користування товарним кредитом; 76 133,94 грн. - штрафу; 35 158,05 грн. - пені; 7 011,57 грн. - інфляційних втрат та 3 489,36 грн. - 3% річних, а разом - 883 132,35 грн. (вісімсот вісімдесят три тисячі сто тридцять дві грн. 35 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 246,99 грн. (тринадцять тисяч двісті сорок шість грн. 99 коп.)

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2017р.

Суддя Оборотова О.Ю.