Рішення

від 16.01.2017 по справі 922/4068/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2017 р.Справа № 922/4068/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмаш", м. Харків про стягнення 50451,99 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 28.10.2016 року.

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмаш" про стягнення заборгованості за договором оренди № 2131-Н від 28.12.2005 року в розмірі 50451,99 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 листопада 2016 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 грудня 2016 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.2016 року розгляд справи було відкладено на 16.01.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.01.2017 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.2017 року не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, на адресу суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 28.11.2016 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228 від 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а саме в пункті 3.9.1 Постанови зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що сторони, зокрема відповідач, належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

28 грудня 2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгмаш (відповідач) було укладено договір оренди №2131-Н про передачу в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - окремо розташовані одноповерхові нежитлові приміщення (літ. А-1 -301,2 кв.м., літ. Б-1 -201,4 кв.м.), загальною площею 502,6 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Чоботарська, 75, що перебуває на балансі відокремленого підрозділу Харківське будівельно-монтажного експлуатаційного управління регіональної філії Південна залізниці Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (позивач).

Майно передається в оренду з метою виробництва машин для переробки сільгосппродуктів, інших машин і обладнання загального призначення , столярних виробів.

Договір оренди відповідно до п.10.1 укладено строком на одинадцять місяців, та діє з 28 грудня 2005 року до 27 листопада 2006 року включно.

В подальшому до умов договору сторонами вносилися зміни шляхом укладання відповідних додаткових угод до договору оренди.

Додатковою угодою №15 від 03.10.2014р. до договору оренди строк дії даного договору було подовжено сторонами до 01.04.2015р.

За згодою сторін та за погодженням з органом, уповноваженим управляти майном, дія Договору подовжено сторонами на підставі п. 10.8. Договору та п. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у зв'язку з відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

За умовами Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 зі змінами, ставка становить 10%.

Згідно п. 3.3. Договору, орендна плата перераховується орендарем щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним. Орендна плата перераховується, відповідно до вимог діючої Методики, у співвідношенні:

- безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%;

- на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 30%.

Відповідно до п. 3.5. Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету з урахування пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, як орендар, свої зобов'язання за Договором оренди № 2131-Н від 28.12.2005р. по сплаті орендних платежів не виконував в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області в розмірі 94990,88 грн. У зв'язку з простроченням орендних платежів, 1-м позивачем було нараховано пеню на прострочену заборгованість, розмір якої станом на склав 92890,22 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.01.2015р. по справі № 922/5502/14 було задоволено позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області та з відповідача присуджено на користь позивача заборгованість з орендної плати за період з червня 2014 року по жовтень 2014 року в сумі 24588,51 грн. та пені в сумі 2591,35 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2015р. по справі № 922/1616/15 з відповідача було присуджено на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заборгованість з орендної плати за період з листопада 2014 року по лютий 2015 року в сумі 19155,90 грн. та пені в сумі 18154,15 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2015р. по справі № 922/3112/15 з відповідача було присуджено на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заборгованість з орендної плати за період з березня 2015 року по квітень 2015 року в сумі 12038,61 грн. та пені в сумі 793,25 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.02.2016р. по справі № 922/6233/15 з відповідача було присуджено на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заборгованість з орендної плати в розмірі 39247,86 грн.; пеню в розмірі 4604,81 грн. , на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" орендну плату в розмірі 18926,27 грн., пеню в розмірі 3315,47 грн.; витрати з оплати судового збору в розмірі 1218,00 грн. Розірвано Договір оренди № 2131-Н від 28.12.2005р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгмаш". Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгмаш" повернути Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" окремо розташовані одноповерхові нежитлові приміщення літ. "А-1" - 301,2 кв.м., літ. "Б-1" - 201,4 кв.м. (майно), загальною площею 502,6 кв.м., розміщені за адресою: м.Харків, вул. Чоботарська, 75.

В свою чергу на виконання рішення суду по справі № 922/6233/15, ТОВ Торгаш звільнив нежитлові приміщення лише 27.04.2016 року.

Тобто, відповідач продовжував користуватись приміщенням, яке належить позивачу вже після набрання чинності рішення про розірвання спірного договору та виселення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 18.11.2015 року по 27.04.2016 року (дата підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення) в розмірі 50451,99 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно до ч.3 ст.653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період з 01.11.2015 року по 26.02.2016 року (дата розірвання договору) в сумі 38338,46 грн., яка підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 12113,53 грн. орендної плати за період з 27.02.2016 року по 27.04.2016 року то суд, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було нараховано до сплати заборгованість з орендної плати в розмірі 12113,53 грн. за період з 27.02.2016 року по 27.04.2016 року.

Тобто після розірвання договору у судовому порядку та до дати підписання акту приймання-передачі про повернення нерухомого майна.

Згідно п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 року "Про деякі питання застосування законодавства про оренду (найм) майна", вбачається, що з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Як вбачається з умов договору оренди, останній не містить положень щодо можливості нарахування орендної плати після припинення дії договору до фактичного повернення майна та підписання акту приймання-передачі.

В даному випадку після розірвання договору та до підписання акту приймання-передачі, позивач мав право на нарахування відповідачу подвійної плати за користування майном за час прострочення у відповідності до ст. 785 ЦК України.

Статтею 785 ЦК України передбачено, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 12113,53 грн. орендної плати за період з 27.02.2016 року по 27.04.2016 року, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 651 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 10, 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмаш" (61052, м.Харків, вул.Чоботарська, 75; код ЄДРПОУ: 31064127) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Південна залізниця" (61052, м.Харків, вул. Конарєва, 7; код ЄДРПОУ: 40081216;п/р 26009301555199 в філії - Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823) - орендну плату в розмірі 38338,46 грн. та витрати з оплати судового збору в розмірі 1047,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 12113,53 грн. в задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 20.01.2017 р.

Суддя ОСОБА_2

922/4068/16