Постанова

від 17.01.2017 по справі 925/986/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2017 р. Справа№ 925/986/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Іоннікової І.А.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання - Вага В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод"

на рішення господарського суду Черкаської області від 25.10.2016

у справі № 925/986/16 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-АНТАРЕС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод"

про стягнення 124 383,49 грн.

за участю представників:

від позивача: Мироновська А.О.,

від відповідача: Котьол О.В.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "СК-АНТАРЕС" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Перше травня комбікормовий завод" про стягнення 120 902,34 грн. за договором № 01-10-15/1 від 01.10.2015 про надання охоронних послуг, з яких 84 088,00 грн. основного боргу станом на 22.07.2016, 18 645,02 грн. пені, 7 155,79 грн. інфляційні, 1 013,53 грн. 3% річних, 10 000,00 грн. витрати пов'язані з наданням правової допомоги.

08.09.2016 позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 189 247,49 грн., з яких 154 360,00 грн. основного боргу станом на 05.09.2016, 18 834,45 грн. пені, 4 336,25 грн. інфляційні, 1 716,79 грн. 3% річних, 10 000,00 грн. витрати пов'язані з наданням правової допомоги.

Заявою від 19.10.2016, обґрунтованою частковою оплатою боргу відповідачем, позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 124 383,49 грн., з яких: 99 496,00 грн. основного боргу станом на 18.10.2016, 18 834,45 грн. пені, 4 336,25 грн. інфляційних втрат, 1 716,79 грн. 3% річних. Позивач, також, просив покласти на відповідача судові витрати та 10 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25.10.2016 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 99 496,00 грн. боргу, 4 336,25 грн. втрат внаслідок інфляції, 1 716,79 грн. 3% річних, 18 834,45 грн. пені, 10 000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 2 838,72 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "Перше травня комбікормовий завод" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Черкаської області від 25.10.2016 у справі № 925/986/16, відмовивши в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 64 864,00 грн. основного боргу та 10 000,00 грн. витрат на послуги адвоката. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд безпідставно частково припинив провадження у справі, адже за заявою позивача розглядав лише зменшені позовні вимоги відповідно до п. 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції". Скаржник також зазначив, що сума за надання правової допомоги є явно завищеною та не співрозмірною зі складністю даної справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2016 апеляційну скаргу ТОВ "Перше травня комбікормовий завод" у справі № 925/986/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.01.2016.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Позивач у відзиві, представник позивача в судовому засіданні вказали на безпідставність доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено місцевим господарським судом, 01.10.2015 між ТОВ "СК-АНТАРЕС" та ТОВ "Перше травня комбікормовий завод" укладено договір № 01-10-15/1 про надання охоронних послуг, на умовах якого ТОВ "СК-АНТАРЕС" зобов'язалось забезпечити недоторканність об'єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону, а ТОВ "Перше травня комбікормовий завод" зобов'язалось щомісячно сплачувати встановлену цим договором плату.

Згідно із п. 7.4 договору оплату щомісячної суми договору, за перший місяць надання послуг, здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним, а в подальшому оплату щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Відповідно до п. 7.3 договору загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 35 136,00 грн., в.т.ч. ПДВ.

Пунктом 7.5 даного договору передбачено, що охоронне агентство зобов'язане, за перший місяць надання послуг, надати замовникові акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому до 2 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів розглянути поданий акт та підписати його, або надати заперечення щодо викладеного в акті. У разі не підписання замовником Акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Відповідно до п. 10.1 договору, даний договір укладений терміном з 01 жовтня 2015 року до 01 жовтня 2016 року.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актами надання послуг, підписаними уповноваженими представниками сторін. Так за період з жовтня 2015 р. по вересень 2016 р. позивачем надано відповідачу послуг охорони на суму 421 136,00 грн. Відповідач протягом дії договору свої зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за отримані послуги належним чином не виконував і на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 99 496,00 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 549 ЦК України та п. 5.9 договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 18 834,45 грн. Також відповідно до ст. 625 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити нараховані позивачем 3% річних 1 716,79 грн. та 4 336,25 грн. інфляційних.

З матеріалів справи вбачається, що суд вирішив спір, прийнявши до розгляду, відповідно до ст. 22 ГПК України, заяву позивача від 19.10.2016 про зменшення розміру позовних вимог.

У підпункті 3.10 п. 3 постанови від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

У підпункті 4.6 п. 4 вищезазначеної постанови роз'яснено, що в такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору стає вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Зменшення розміру позовних вимог згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису ч. 2 ст. 49 ГПК України може бути покладений на відповідача.

Частиною другою ст. 49 ГПК України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною (п. 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Приймаючи до уваги часткову оплату відповідачем наданих позивачем охоронних послуг та сплату значної суми основного боргу під час розгляду справи, у зв'язку з чим на розгляд суду позивачем передані зменшені позовні вимоги, колегія суддів не вбачає підстав для покладення на відповідача суми судового збору понад ціну позову.

У разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

У пункті 6.6 постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що зменшення позивачем розміру позовних вимог є підставою для повернення йому тільки сплаченої суми судового збору згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (з урахуванням наведеного в підпункті 4.7 п. 4 цієї постанови); що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача.

У пункті 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та адвокатським об'єднанням "Група адвокатів України" був укладений договір № 01-07/2 про надання правової допомоги по стягненню заборгованості за надані ТОВ "СК-АНТАРЕС" послуги з ТОВ "Перше травня комбікормовий завод". За надання допомоги ТОВ "СК-АНТАРЕС" сплачує виконавцеві гонорар, який з урахуванням ціни позову та обсягу допомоги сторони погодили у розмірі 10 000,00 грн. При встановленні розміру гонорару сторони врахували час необхідний на підготовку позову та розрахунків, участь в судових засіданнях із розрахунку 2000 грн. за годину витраченого часу адвоката.

У п 2.3 договору № 01-07/2 погоджено надання послуг адвокатом Мироновською А.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 28.09.2012.

Сума гонорару позивачем була сплачена, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 9 від 08.07.2016.

Зважаючи на те, що ГПК України не передбачено застосування господарським судом закону за аналогією (у здійсненні господарського судочинства), при визначенні згаданих сум не підлягають застосуванню за аналогією приписи Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".

При відшкодуванні витрат на оплату послуг адвоката за рахунок позивача слід виходити з розумної необхідності таких витрат для вирішення даної справи.

Крім того, слід дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги, закріпленого в ст. 28 Правил адвокатської етики (схвалено Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012). Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Проаналізувавши вищезазначені критерії, які сторонами брались до уваги при визначенні розміру гонорару, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про його співрозмірність із ціною позову, що ґрунтується на врахуванні обсягу часу, витраченому адвокатом, та роботою, що вимагалась від адвоката з урахуванням його досвіду.

Отже, користуючись правом апеляційної інстанції змінити рішення місцевого господарського суду у разі неправильного застосування процесуального права, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково. З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів вказує про безпідставність часткового припинення провадження у справі з огляду на заяву позивача про зменшення позовних вимог, та неправильно визначену судом першої інстанції суму судового збору, що відшкодовується позивачу за рахунок відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору з огляду на повне задоволення позовних вимог покладаються на відповідача, виходячи із ціни позову, а витрати по сплату судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторін порівну.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод" на рішення господарського суду Черкаської області від 25.10.2016 у справі № 925/986/16 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 25.10.2016 у справі № 925/986/16 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

" 1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод (вул. Центральна, буд. 2, кім. 18, с. Хутори, Черкаський район, Черкаська область, 19603, код ЄДРПОУ 36330229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-АНТАРЕС" (вул. Молодогвардійська, буд. 22, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 37849308) 99 496 грн. 00 коп. боргу, 4 336 грн. 25 коп. втрат внаслідок інфляції, 1 716 грн. 79 коп. 3% річних, 18 834 грн. 45 коп. пені, 10 000 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 1 865 грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору."

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перше травня комбікормовий завод (вул. Центральна, буд. 2, кім. 18, с. Хутори, Черкаський район, Черкаська область, 19603, код ЄДРПОУ 36330229) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-АНТАРЕС" (вул. Молодогвардійська, буд. 22, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 37849308) 1026,16 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді І.А. Іоннікова

Г.В. Корсакова