Рішення

від 20.01.2017 по справі 289/1983/16-ц

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1983/16-ц

Номер провадження 2/289/138/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2017 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Невмержицького І. М.,

при секретарі Шуба В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Потіївської об'єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до Потіївської об'єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті матері позивача залишилось спадкове майно, інших спадкоємців на дане майно немає, тому просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, яке належало її матері, ОСОБА_2, яка померла 29.12.2005 року і складається з

- земельної ділянки площею 0,3965 га цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1825087800:06:000:0206 яка розташована на території Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області межі якої зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №170220, виданого на підставі розпорядження голови Радомишльської Райдержадміністрації від 15.05.2003 року за №141 та Радомишльським районним відділом земельних ресурсів і зареєстрований 20.10.2003 року у Книзі записів реєстрації державних актів за №470 ;

- земельної ділянки площею 2,8358 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1825087800:06:000:0205 яка розташована на території Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області і межі якої зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №170221, виданого на підставі розпорядження голови Радомишльської Райдержадміністрації від 15.05.2003 року за №141 та Радомишльським районним відділом земельних ресурсів і зареєстрований 20.10.2003 року у Книзі записів реєстрації державних актів за №471.

Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає.

У судовому засіданні встановлено, що 29 грудня 2005 року у віці 76 років померла мати позивача ОСОБА_2 про, що в книзі реєстрації смертей 29 грудня 2005 року було зроблено відповідний актовий запис №43, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-ТП 024552, яке видане 29 грудня 2005 року Виконкомом Потіївської сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області.

Після смерті матері ОСОБА_2 залишилось спадкове майно яке складається з:

- земельної ділянки 0,3965 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1825087800:06:000:0206 яка розташована на території Потіївської сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області межі якої зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №170220, виданого на підставі розпорядження голови Радомишльської Райдержадміністрації від 15.05.2003 року за №141 та Радомишльським районним відділом земельних ресурсів і зареєстрований 20.10.2003 року у Книзі записів реєстрації державних актів за №470 ;

Вартість земельної ділянки площею 0,3965 га становить, 1364,38 грн.

- земельної ділянки 2,8358 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1825087800:06:000:0205 яка розташована на території Потіївської сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області, межі якої зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №170221, виданого на підставі розпорядження голови Радомишльської Райдержадміністрації від 15.05.2003 року за №141 та Радомишльським районним відділом земельних ресурсів і зареєстрований 20.10.2003 року у Книзі записів реєстрації державних актів за №471.

Вартість земельної ділянки площею 2,8358 становить 7113,23 грн.

Статтею 1217 Цивільного кодексу України, передбачено Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частина друга статті 1223 ЦК України встановлює, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261- 1266 цього Кодексу.

За своє життя спадкодавець заповітів не залишала, а відтак має місце спадкування за законом.

У відповідності до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя який пережив його та батьки.

Родинні зв'язки позивачки з матір'ю підтверджуються її свідоцтвом про народження яке видане Потіївським райбюро ЗАГС Житомирської області від 27.08.1958 року де матір'ю позивачки записана: ОСОБА_2.

Судом встановлено, що 05 серпня 1978 року, позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, після реєстрації шлюбу останній було присвоєно прізвище чоловіка Матвійчук , даний факт підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ТП № 345252 виданого 05.08.1978 року, Потіївською сільською радою, Радомишльського району, Житомирської області.

Позивач є єдиною спадкоємицею за законом першої черги (згідно зі ст.1261 ЦК України), яка має право і претендує на зазначене спадкове майно після смерті матері ОСОБА_2.

Згідно вимог ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину позивач не може по причині наявності перешкод, факти по яким можуть бути встановлені тільки судом, за умови відсутності інших спадкоємців, тому це питання не можливо вирішити у позасудовому порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадкової маси можуть переходити тільки ті права і обов язки, носієм яких був спадкодавець і на момент відкриття спадщини вони не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст. ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для визнання права власності позивача на спадкове майно, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10 , 60 , 209, 213-215, 218 ЦПК України , ст.ст. 1216, 1217, 1221-1223, 1225, 1258, 1261, 1268-1270 ЦПК Українисуд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Потіївської об'єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою та жителькою села Моделів, Радомишльського району, Житомирської області, (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_2, право власності на:

- земельну ділянку площею 0,3965 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1825087800:06:000:0206 яка розташована на території Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області межі якої зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №170220, виданого на підставі розпорядження голови Радомишльської Райдержадміністрації від 15.05.2003 року за №141;

- земельну ділянку площею 2,8358 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 1825087800:06:000:0205 яка розташована на території Потіївської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, межі якої зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №170221, виданого на підставі розпорядження голови Радомишльської Райдержадміністрації від 15.05.2003 року за №141.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів, починаючи з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І. М. Невмержицький