Рішення

від 18.01.2017 по справі 148/1317/16-ц

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/1317/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2017 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької областів складі: головуючого судді Саламахи О.В.

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, ОСОБА_3, в особі законного представника - ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

До Тульчинського районного суду Вінницької області 22.06.2016 звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, ОСОБА_3, в особі законного представника - ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.04.2016 ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою ОСОБА_3, видано свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_5, яке складається з незавершеного будівництвом житлового будинку готовністю 12 %, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область, а також проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно.

На думку позивача, свідоцтва про право на спадщину видано незаконно, у зв'язку з чим, воно недійсне та державна реєстрація права власності на спадкове майно підлягає скасуванню, оскільки, на момент смерті ОСОБА_5 не був власником житлового будинку готовністю 12 %, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область, так як у відповідності до ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області 18.05.2011 у справі № 2-551/11, між позивачем і померлим ОСОБА_5 була затверджена мирова угода згідно умов якої зазначений об'єкт нерухомості в рахунок погашення боргових зобов'язань передано у власність ОСОБА_1

Крім того, 04.09.2012 позивачу видано державний акт про право приватної власності на земельну ділянку, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область.

У зв'язку з цим, на думку позивача, ОСОБА_3 не мав права на спадкування після смерті ОСОБА_5 незавершеного будівництвом житлового будинку готовністю 12 %, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область, а тому просить суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане 08.04.2016 ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-672, а також скасувати державну реєстрацію ОСОБА_3 на указаний об'єкт нерухомості.

Позивач і її представник у судовому засіданні позов підтримали і просили його задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Законний представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 і представник за дорученням проти задоволення позову заперечили, а ОСОБА_4 29.09.2016 надала письмові заперечення проти позову, де зазначила, що позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню, оскільки на момент відкриття спадщини незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 12 %, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область, належав ОСОБА_5, а тому свідоцтво про право на спадщину на дане майно видано законно. Посилання позивача на те, що вона є власником спірного майна на підставі ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області у справі № 2-551/11 від 18.05.20011, є неправомірним, оскільки на момент видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 позивач не була власником будинку, оскільки не зареєструвала своє право власності на нього. Крім того, на думку ОСОБА_4 позивач не надала доказів відсутності у ОСОБА_3 права на спадкування після смерті ОСОБА_5, а також не зазначила передбачених законом підстав для визнання недійсним свідоцтва про права на спадщину. Також, ОСОБА_4 вважає, що вимога щодо скасування реєстрації права власності на спадкове майно є передчасною, так як у випадку визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину у позивача виникне право звернутися до державного реєстратора щодо скасування державної реєстрації права власності і лише у випадку відмови державного реєстратора у вчиненні указаних дій звернутися до суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, однак державний нотаріус ОСОБА_6 надала суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори та вказала, що не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, суд встановив, що 23.05.2014 помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-АМ № 294431 від 27.05.2014, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 54).

Згідно витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно № 20445880 і 20445640 від 02.10.2008, виданих Комунальним підприємством ОСОБА_2 міжрайонне бюро інвентаризації , ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 28.12.1994, належали незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 12 % і земельна ділянка, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область (а.с. 17, 18).

У відповідності до свідоцтва про народження серії 1-АМ № 121927 від 26.01.2009, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 (а.с. 105).

Законний представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 24.11.2014, звернулася до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, в інтересах останнього з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с. 40), а також зверталася з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину, однак постановою № 318/02-31 від 18.07.2015, нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, а саме на незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 12 % і земельна ділянка, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документі на вказане майно (а.с. 204).

Разом з тим, у подальшому 08.04.2016 нотаріус ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, на ім'я ОСОБА_3 за реєстром № 1-672, видано свідоцтво про право на спадщину за законом на незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 12 %, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область (а.с. 67).

Згідно копії розписки від 12.06.2010, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_1 у борг 2000 доларів США, які зобов'язався повернути до 01.01.2011 (а.с. 22). Згодом остання звернулася до Тульчинського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу. Ухвалою від 18.05.2011, яка набрала законної сили 24.05.2011, Тульчинський районний суд Вінницької області затвердив мирову угоду згідно умов якої ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу передав ОСОБА_1 у власність незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 12 %, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область, а також прилеглу до нього земельну ділянку загальною площею 1000 кв.м. (а.с. 6 - 7).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 є сином і спадкоємцем першої черги ОСОБА_5, померлого 23.05.2014, якому з 28.12.1994 на підставі договору дарування, належав незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 12 %, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область, однак на підставі мирової угоди затвердженої ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 18.05.2011, яка набрала законної сили 24.05.2011, останній передав зазначений об'єкт нерухомості у власність ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯМ № 925661 від 06.09.2012, виданого відділом Держкомзему у ОСОБА_2 районі Вінницької області, ОСОБА_1 належить земельна ділянка загальною площею 0,98 га, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область (а.с. 23), тобто на якій знаходиться незавершений будівництвом об'єкт.

Статтею 328 ЦК України, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно роз'яснень п. 5 ПП ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014, вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Відповідно до ч. 1, 4, 5 ст. 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди.

Згідно ухвали Верховного суду України № 6-342цс15 від 11.11.2015, мирова угода за своєю правовою природою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди є підставою для державної реєстрації права власності.

Враховуючи те, що між ОСОБА_5 і позивачем було укладено мирову угоду, яку затверджено ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області, що набула законної сили 24.05.2011, у зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що на момент смерті незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 12 %, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область, ОСОБА_5 не належав та не входив до складу спадкового майна не зважаючи на відсутність у позивача державної реєстрації права власності на нього. Крім того, державний акт про право приватної власності на земельну ділянку, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область, виданий 06.09.2012 позивачу не скасований та є чинним.

Відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути судові витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви 551,20 грн., а також заяви про забезпечення позову 275,60 грн., а також витрати на правову допомогу 1000 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 8, 11, 15, 18, 57 - 60, 88, 174, 209 - 215 ЦПК України, ст. 1216 - 1218, 1296, 1301 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_3 ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою 08.04.2016 за реєстром № 1-672 на майно ОСОБА_5, який помер 23.05.2014.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 12 %, який розташований, за адресою: вул. Вишнева, 12, м. Тульчин Вінницька область

Стягнути з ОСОБА_2 державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 413 (чотириста тринадцять) гривень 40 копійок, а також витрати на правову допомогу - 500 (п'ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 413 (чотириста тринадцять) гривень 40 копійок, а також витрати на правову допомогу - 500 (п'ятсот) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 23.01.2017.

Суддя: