Ухвала

від 20.01.2017 по справі 757/3379/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3379/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В., при секретарі Бажан О.А., за участі прокурора Масловсьої А.В., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

20 січня 2017 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 Масловської А.В. про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016100060005279.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні СВ Печерського управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016100060000031 від 12.02.2016 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, щодо незаконних дій під час приватизації нежитлового приміщення, загальною площею - 102,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що відповідно до реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вказане приміщення отримано на підставі свідоцтва, виданого КМДА від 05.08.2003, та яке зареєстровано в БТІ 28.08.2003 ОСОБА_2.

Так, у заяві про вчинення кримінального правопорушення повідомляється, що 29.12.2015 було здійснено незаконну купівлю-продаж нежитлового приміщення, загальною площею - 102,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки раніше вказане приміщення перебувало у комунальній власності (за даними бухгалтерського обліку КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду в Печерському районі м. Києва").

Крім того, відповідно до інформації, наданої 04.02.2016 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, вказані нежилі приміщення/будівлі на праві власності не реєструвалися. Свідоцтво про право власності, виданого КМДА від 05.08.2003 за вказаною адресою Бюро не реєструвало.

Згідно інформації, наданої 03.02.2016 Департаментом комунальної власності м.Києва КМДА, свідоцтво на право власності ОСОБА_2 на вищезазначене приміщення не видавалось.

Крім того, особами, які на теперішній час перебувають у даному приміщенні, надано копію договору купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_3, і.п.н. НОМЕР_1 (продавець) продав ОСОБА_4, і.п.н. НОМЕР_2, та ОСОБА_5, і.п.н. НОМЕР_3 (покупці) нежитлове приміщення, загальною площею - 102,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 вказане приміщення належало на підставі договору купівлі-продажу між ним та ТОВ "Атлантіс ОУШН" (ЄДРПОУ:35310746).

ТОВ "Атлантіс ОУШН" вказане приміщення придбало на підставі договору купівлі-продажу між ним та ОСОБА_2.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановленою особою у невстановленому місці і час було вчинено підроблення свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення, загальною площею - 102,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане КМДА від 05.08.2003 та зареєстроване в БТІ 28.08.2003 ОСОБА_2. Таким чином, ОСОБА_2 набув право власності на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1, площею 102,7 кв.м., що є власністю територіальної громади міста Києва.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 є предметом кримінального правопорушення та відчужене в результаті вчинення кримінального правопорушення, а незастосування заборони розпоряджатися ним може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, з метою збереження майна, на яке спрямоване кримінальне правопорушення, недопущення його подальшого відчуження та забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження, оскільки його незастосування може призвести до його зникнення, шляхом реалізації цього майна останнім чи уповноваженими ним особами, а тому слідчий суддя заслухавши пояснення прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у формі позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування нерухомим майном, а саме на:

- нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 загальною площею 102,7 кв.м., власником якого є ОСОБА_5, іпн НОМЕР_3 та ОСОБА_4, іпн: НОМЕР_2, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна про реєстрацію права власності № 78167026 від 16.01.2017.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І.В. Литвинова