Ухвала

від 19.01.2017 по справі 2610/28946/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/1675/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Макаренко І.О.

справа №2610/28946/2012 Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого-судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М. Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 21 червня 2016 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Приватного підприємства Інтеразія про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2016 року ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія звернулось до суду із заявою, у якій просить замінити стягувача ПАТ УкрСиббанк його правонаступником ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія .

Заяву обґрунтовує тим, що 22 травня 2013 року Шевченківським районним судом м.Києва у справі за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПрП Інтеразія про стягнення заборгованості за Кредитним договором №18-5М4/09-2005А від 06 вересня 2005 року ухвалено заочне рішення про задоволення вимог кредитора.

20 квітня 2015 року між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія укладено Договір факторингу №17, відповідно до якого останньому були відступлено право вимоги за зобов язаннями, що виникли за Кредитним договором №18-5М4/09-2005А.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 21 червня 2016 року заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні повернуто заявнику з посиланням на п.3 ч.2 ст.121 ЦПК України.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви.

В апеляційній скарзі посилається на помилковість висновків суду першої інстанції.

В судове засідання учасники цивільного процесу не з явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з явились.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що 22 травня 2013 року Шевченківським районним судом м.Києва у справі за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ПрП Інтеразія про стягнення заборгованості за Кредитним договором №18-5М4/09-2005А від 06 вересня 2005 року ухвалено заочне рішення про задоволення вимог кредитора.

20 березня 2014 року представником позивача отримано три виконавчі листи.

20 квітня 2015 року між ПАТ УкрСиббанк та ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія укладено Договір факторингу №17, відповідно до якого останньому були відступлені праві вимоги за зобов язаннями, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту та заставу майна №11082003000 від 22 листопада 2006 року.

Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки заявник не є ані позивачем у справі, ані стороною виконавчого провадження, то він не вправі подавати заяву про заміну сторони його правонаступником

З такими висновками колегія суддів погодитися не може, з огляду на таке.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов язання клієнта перед фактором. Зобов язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Факторингові правовідносини є різновидом відносин з цесії (відступлення права вимоги). Згідно із ст.ст. 512, 513, 514 ЦК України, із особливостями, що встановлені положеннями цього Кодексу, які регулюють факторингові відносини, фактор набуває права вимоги до боржника за зобов язаннями, які боржник має перед первісним кредитором.

Відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21 квітня 1999 року у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Такі саме положення містить ч.5 ст.15 нового Закону України Про виконавче провадження .

Підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні повинен слугувати юридичний факт, яким відповідно до наведених вище правил ЦК України може бути заміна кредитора у зобов язанні. В свою чергу заміна кредитора у зобов язанні може відбуватися на підставі договору.

Відступлення права вимоги може відбуватися на будь-якій стадії правовідносин боржника та первісного кредитора, зокрема і у випадках існування невиконаного судового рішення про стягнення з боржника суми боргу.

Верховний Суд України 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13 висловив наступну правову позицію:

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст.378 ЦПК України, ст.8 Закону України Про виконавче провадження заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

За приписами п.3 ч.2 ст. 121 ЦПК України, на який посилається суд першої інстанції, заява повертається, якщо заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Проте судом не ураховано, що заявником подано заяву не як представником позивача, а як заінтересованої особою, яка уважає себе правонаступником позивача.

Відтак, є помилковими висновки суду, що заявник не наділений правом звертатись до суду із заявою про зміну сторони його правонаступником.

Відповідно до ст.312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 208,303, 305, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Довіра та гарантія задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 21 червня 2016 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В.Болотов