НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

Справа № 183/6972/16

№ 1-кп/183/324/17

В И Р О К

іменем України

24 січня 2017 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Березюк В.В.,

за участю:

секретаря Тен І.О.,

прокурора Купрійчука Б.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянув у судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 42014051100000133 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпро, громадянина України, маючого повну середню освіту, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, -

в с т а н о в и в:

04 квітня 2014 року наказом № 73 (по стройовій частині) командира військової частини польова пошта В2830 військовослужбовця, призваного під час часткової мобілізації, солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини польова пошта В2830, яка дислокується в смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області.

Так, солдат ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем, відповідно до ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, будучи зобов'язаним свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, 23 липня 2014 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби взагалі, самовільно залишив військову частину з метою ухилитися від військової служби у військовій частині - польова пошта В2830, тобто вчинив дезертирство, чим протизаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок, щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини польова пошта В2830, та про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.

09 грудня 2016 року солдат ОСОБА_1 самостійно прибув до військової прокуратури Дніпропетровського регіону та заявив про себе, внаслідок чого злочин було припинено.

Таким чином, своїми діями солдат ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 408 КК України, а саме дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Від дачі показань відмовився, зазначивши, що всі обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. У скоєному злочині щиро кається.

В судовому засіданні судом було з'ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно обвинуваченим ОСОБА_1 злочин, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.

Також, в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у дезертирстві, тобто самовільному залишенні військової частини з метою ухилитися від військової служби, доведена у повному обсязі, і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_1 своєї протиправної поведінки, визнання вини та готовністю підлягати кримінальній відповідальності.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

А тому, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який не є тяжким злочином, даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, має на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробувальним терміном, тривалістю один рік шість місяців, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання з позбавленням волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів.

З цих же підстав суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_1 покарання в межах найбільшої санкції ч. 1 ст. 408 КК України.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Речових доказів по провадженню не має.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 408 КК України та призначити йому покарання два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Копію вироку вручити засудженому негайно.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Березюк

Зареєстровано 25.01.2017
Оприлюднено 27.01.2017
Дата набрання законної сили 24.01.2017

Судовий реєстр по справі 183/6972/16

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Вирок від 24.01.2017 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області Кримінальне
Ухвала від 29.12.2016 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області Кримінальне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону