Постанова

від 23.12.2015 по справі 804/12847/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 р. Справа № 804/12847/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жнива України" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Жнива України звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р від 03.03.2015 року № НОМЕР_1, яким ТОВ Жнива України донараховано податок на додану вартість за основним платежем в сумі 1 846 499,00 грн., штрафних санкцій 923 249,50 грн., а всього 2 769 748,50 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р від 03.03.2015 року № НОМЕР_2, яким ТОВ Жнива України донараховано адмін. штрафи та інші санкції в сумі 510,00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми Р від 06.07.2015 року № НОМЕР_3, яким ТОВ Жнива України донараховано адмін. штрафи та інші санкції в сумі 510,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач зазначає, що факт реального здійснення господарської операції підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт реальної поставки товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 01.09.2015 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду в судове засідання.

В судове засідання з'явились представник позивача та представник відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що перевірка була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства. Документальне підтвердження проведених господарських операцій з вищезазначеними підприємствами відповідач не визнав, вважаючи, що оскільки фактично здійснення господарських операцій не було, то надані до перевірки документи, не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. За твердженнями відповідача діяльність підприємства була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Жнива України з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ ПАРАДА (код ЄДРПОУ 38160597), ТОВ ЛАКІ ПРАЙМ (код ЄДРПОУ 38952580), ТОВ ЕКСПРЕС ДРІМ (код ЄДРПОУ 38970395), ТОВ ПРОФ ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ 39002230) за період червень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 210/04/66-22-02/38361505 від 14.02.2015 року.

Згідно ст.75, ст.78 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 5.2 Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факти відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання пояснень необхідно відобразити в акті.

За висновками перевірки встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість у червні 2014 року на суму 1846499, 00 грн.

На підставі акту перевірки № 210/04/66-22-02/38361505 від 14.02.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03.03.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1846499,00 грн. - за основним платежем та на суму 923249,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 03.03.2015 року, яким донараховано адмін. штрафи та інші санкції в сумі 510,00 грн., податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_3 від 06.07.2015 року, яким донараховано адмін. штрафи та інші санкції в сумі 510,00 грн.

ТОВ Жнива України не погодившись з результатами документальної позапланової виїзної перевірки, викладеними в акті від 14.02.2015 року за № 210/04-66-22-02/38361505 та акті від 13.02.2015 року № 207/22-02/31861505 та скористалося правом адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень - рішень відповідно до приписів ст. 56 Податкового кодексу України. 16.04.2015 року було подано первинну скаргу до головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішенням головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 12.06.2015 року № 5877/10/04-36-10-07-09 про результати розгляду первинної скарги: податкове повідомлення- рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 03.03.2015 року № НОМЕР_1 залишено без змін; штрафну санкцію за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 03.03.2015 року № НОМЕР_2 збільшено на 510,00 грн., а скарга ТОВ Жнива України від 16.04.2015 року вих. № 16/04 без задоволення.

Не погоджуючись з не задоволенням скарги ТОВ Жнива України 25.06.2015 року подано повторну скаргу до Державної фіскальної служби України. Згідно Рішення про продовження строку розгляду скарги від 10.07.2015 року № 14424/6/99-99-10-01-04-25 державною фіскальною службою України продовжено строк розгляду скарги до 28.08.2015 року включно. Згідно відповіді Державної фіскальної служби України скаргу ТОВ Жнива України залишено без задоволення.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ ПАРАДА був укладений договір № 090614 від 09.06.2014 року.

На виконання умов вказаного договору було оформлено податкові накладні № 48 від 17.06.2014 року, № 46 від 15.06.2014 року, № 45 від 14.06.2014 року, № 47 від 16.06.2014 року, № 84 від 22.06.2014 року.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду за червень 2014 року.

В ході проведення перевірки посадовим особам підприємства був наданий запит від 11.02.2015 року про надання до перевірки необхідних первинних документів, а саме податкових накладних, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості товару (соя), довіреності на передачу товару та ін. Вказані документи не було надано до перевірки, про що складено акт № 207 від 13.02.2015 року.

Згідно наявної податкової інформації контролюючим органом було встановлено, що ТОВ Парада знаходиться у 7 стані (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей), свідоцтво платника ПДВ анульоване за ініціативою податкової 23 грудня 2014 року, до податкових органів про наявність і рух активів не звітувало, інформація про кількість працюючих відсутня, остання звітність подана за 9 місяців 2014 року.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю Жнива України та ТОВ Експрес Дрім було укладено договір № 25/06-2 від 25.06.2014 року.

На виконання умов вказаного договору було оформлено податкові накладні на поставку товару № 216 від 26.06.2016 року та № 217 від 27.06.2016 року.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду за червень 2014 року.

В ході проведення перевірки посадовим особам підприємства був наданий запит від 11.02.2015 року про надання до перевірки необхідних первинних документів, а саме податкових накладних, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості товару (соя), довіреності на передачу товару та ін. Вказані документи не було надано до перевірки, про що складено акт № 207 від 13.02.2015 року.

Згідно наявної податкової інформації контролюючим органом було встановлено, що свідоцтво ТОВ Експрес Дрім як платника ПДВ анульоване за ініціативою податкової 21 жовтня 2014 року, до податкових органів про наявність і рух активів не звітував, інформація про кількість працюючих відсутня, остання звітність подана за 9 місяців 2014 року.

06.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Жнива України та ТОВ Проф ОСОБА_5 було укладено договір № 060614.

При проведенні аналізу інформаційних баз даних Міндоходів було встановлено, що за рахунок операцій із вказаним контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Жнива України було сформовано податковий кредит у розмірі 672145,17 грн. за рахунок податкових накладних менше 10000 грн., які не зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Сума податку на додану вартість в розмірі 672145,17 грн., за зазначеними податковими накладними, включено до податкового кредиту відповідного періоду за червень 2014 року.

В ході проведення перевірки посадовим особам підприємства був наданий запит від 11.02.2015 року про надання до перевірки необхідних первинних документів, а саме податкових накладних, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості товару (соя), довіреності на передачу товару та ін. Вказані документи не було надано до перевірки, про що складено акт № 207 від 13.02.2015 року.

Згідно наявної податкової інформації контролюючим органом було встановлено, що свідоцтво ТОВ Проф ОСОБА_5 як платника ПДВ було анульовано за ініціативою податкової 08 серпня 2014 року, до податкових органів про наявність і рух активів не звітувало, інформація про кількість працюючих відсутня, остання звітність подана за 7 місяців 2014 року.

12.06.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Жнива України та ТОВ Лакі Прайм було укладено договір № 120614.

При проведенні аналізу інформаційних баз даних Міндоходів було встановлено, що за рахунок операцій із вказаним контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю Жнива України було сформовано податковий кредит у розмірі 747127,50 грн. за рахунок податкових накладних менше 10000 грн., які не зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

Загальна сума придбаного товару (сої) у ТОВ Лакі Прайм в червні 2016 року склала 4482765,00 грн.

Сума податку на додану вартість в розмірі 747127,50 грн., включено до податкового кредиту відповідного періоду за червень 2014 року.

В ході проведення перевірки посадовим особам підприємства був наданий запит від 11.02.2015 року про надання до перевірки необхідних первинних документів, а саме податкових накладних, товарно-транспортних накладних, сертифікатів якості товару (соя), довіреності на передачу товару та ін. Вказані документи не було надано до перевірки, про що складено акт № 207 від 13.02.2015 року.

Згідно наявної податкової інформації контролюючим органом було встановлено, що свідоцтво ТОВ Лакі Прайм як платника ПДВ було анульовано за ініціативою податкової 13 травня 2015 року, до податкових органів про наявність і рух активів не звітувало, інформація про кількість працюючих відсутня.

Крім того, при проведенні перевірки контролюючим органом було додатково використано інформацію в актах перевірки контрагентів, а саме:

- по ТОВ "ПАРАДА" Криворізькою південною об'єднаною ДПІ висновками акту від 06.12015 року №10/22.01/38160597 встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за червень 2014 року в розумінні п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п.198.2, п.198.3 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI із змінами та доповненнями.

Податковим органом також було встановлено, що відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними. Правочини, укладені ТОВ "ПАРАДА" порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Перевіркою ТОВ "ПАРАДА" (код за ЄДРПОУ 38160597) документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків у червні 2014 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

- по ТОВ ЕКСПРЕС ДРІМ , Криворізькою південною об'єднаною ДПІ висновками акту від 06.12015 року №8/22-01/38970395 встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за червень 2014 року в розумінні п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-VI із змінами та доповненнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо .

Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання. Доказів наявності умислу у сторін спірного договору на укладання його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) відповідач не зазначив.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати договори, укладені позивачем з його контрагентами нікчемними на підставі статті 228 ЦК України.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Водночас, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Суд також зазначає, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт, послуг), так як саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Зазначене підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з податку на додану вартість та бюджетним відшкодуванням податку на додану вартість, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам необхідно з'ясувати, зокрема: - рух активів у процесі здійснення господарської операції; - установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; - установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. В обов'язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Проте, позивачем не надано доказів щодо подальшої реалізації чи використання для власних господарських потреб, придбаного товару/послуг у контрагентів-постачальників.

Факт наявності у позивача договорів, видаткових та видаткових накладених, є обов'язковою, але не визначальною умовою, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту підприємства.

За таких обставин, суд зазначає, що надані позивачем докази не можуть підтвердити реальність отримання товарів від контрагентів зазначених в акті перевірки, тому суд, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, дійшов висновку про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого по спірним операціям та відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин, відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2015 року

Суддя ОСОБА_1