Ухвала

від 24.01.2017 по справі 815/99/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/99/17

У Х В А Л А

24 січня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування державних реєстрацій №15441070001000860 від 13.09.2012 р., №15441070002000860 від 21.02.2013 р.,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування державних реєстрацій №15441070001000860 від 13.09.2012 р., №15441070002000860 від 21.02.2013 р.

Згідно п.6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали адміністративного позову, суддя вважає, що останній має бути залишено без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Виходячи з рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом як принципу здійснення правосуддя в адміністративних судах (п.3 ст. 7 КАС України), правила ст. 99 КАС України поширюються і на звернення до адміністративного суду особи з позовом у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить визнати недійсними та скасувати державні реєстрації №15441070001000860 від 13.09.2012 р., №15441070002000860 від 21.02.2013 р.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що підстави для звернення до адміністративного суду виникли у червні 2016 року. Так, 17.06.2016р. позивач звернулась зі скаргою до Міністра юстиції України, в якій з урахуванням мотивувальної та резолютивної частин вироку Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.04.2016р. у справі № 511/2832/15-к, просила скасувати реєстраційну дію від 13.09.2012р. та від 21.02.2012р. про проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, стосовно керівництва громадської організації АКВА-САД (код 37314365). Тобто, станом на 17.06.2016р. позивач ознайомилась зі змістом вироку Роздільнянського районного суду Одеської області від 22.04.2016р. у справі № 511/2832/15-к та була обізнана з тим, що її права порушені.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення до адміністративного суду, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує, що для правильного застосування норм КАС України при визначенні початку перебігу строку звернення до суду має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. Порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен був дізнатися , що містяться в статті 99 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Подібну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постановах від 29 жовтня 2014р. у справі № 6-152цс14, від 16 листопада 2016 року № 6-2469цс16.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

День, коли особа дізналась про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк обчислюється з дня вчинення спірних правовідносин, що стали підставою для звернення до адміністративного суду, а саме: 17.06.2016р. та спливає 17.12.2016р.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Позивач не просить суд поновити строк звернення до суду.

Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріплений в ч. 1 ст. 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст. 24 Конституції України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Також суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування державних реєстрацій №15441070001000860 від 13.09.2012 р., №15441070002000860 від 21.02.2013 р., заявлено з пропуском строку звернення до суду. При цьому не заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду, в зв'язку з чим адміністративний позов має бути залишено без розгляду.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 100, 107, 155, 160, 165 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсними та скасування державних реєстрацій №15441070001000860 від 13.09.2012 р., №15441070002000860 від 21.02.2013 р., - залишити без розгляду.

Копію ухвали разом із позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя: Г.П. Самойлюк