Ухвала

від 18.01.2017 по справі 804/5422/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"18" січня 2017 р. справа № 804/5422/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

при секретарі судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 року у справі №804/5422/16

за позовом публічного акціонерного товариства Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС України (далі-відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 11 серпня 2016 p., яким публічному акціонерному товариству «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2014 року в розмірі 409 860 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 102 465 грн.;

№ НОМЕР_2 від 11 серпня 2016 p., яким публічному акціонерному товариству «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень, березень та грудень 2014 року на загальну суму 21521146,00 грн.;

№ НОМЕР_3 від 11 серпня 2016p., яким публічному акціонерному товариству "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 1 424 708 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 712 354 грн. які були винесені СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС на підставі висновків акту про результати позапланової виїзної перевірки № 137/28-01-47/00190928 від 28.07.2016 року (т.1, а.с. 3-25).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ДП БУ Стальмонтаж-109 ТОВ Стальконструкція-109 за січень, березень, жовтень, листопад 2014 року, ТОВ Фокстер за серпень, березень, грудень 2014 року, ТОВ Максіпром Груп за березень 2014 року, за результатами якої складений акт від 28.07.2016 року №137/28-01-47/00190928. Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача із ДП БУ Стальмонтаж-109 ТОВ Стальконструкція-109 , ТОВ Фокстер та ТОВ Максіпром Груп . Зазначені висновки позивач вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у періоді, що перевірявся є реальними, підтверджуються всіма первинними документами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 р. адміністративний позов задоволено повністю (суддя першої інстанції Олійник В.М.).

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України від 11 серпня 2016 року № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Присуджено на користь публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України судові витрати у розмірі 72025,99 грн. (т.4, а.с. 220-231).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю (т.4, а.с. 257-260).

В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що в ході перевірки господарських взаємовідносин позивача із ДП БУ Стальмонтаж-109 ТОВ Стальконструкція-109 , ТОВ Фокстер та ТОВ Максіпром Груп , податковим органом зроблено висновок про створення контрагентами позивача видимості фактичного здійснення господарських операцій з постачання (продажу), товару, послуг/робіт.

Висновки контролюючого органу, зокрема, обумовлені тим, що ТОВ Фокстер та ДП БУ Стальмонтаж-109 та ТОВ Стальконструкція-109 здійснювали лише документальне оформлення операцій з придбання та подальшої реалізації товарів (ПММ), послуг, робіт на адресу позивача, тобто фактично відбувалися розриви ланцюгів постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів, послуг або зі штучного збільшення вартості товарів/ наданих послуг по ланцюгу поставки без доведення побічних витрат на таке зростання. Крім того, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Максіпром Груп» зауважує на недостатню чисельності працюючих субпідрядника, а також, що акти виконаних робіт не містять достовірних даних про виконання таких робіт, відповідно робить висновок, що вказані обставини не підтверджують реальність їх виконання.

17.01.2017 року на адресу суду надійшли письмові заперечення позивача на апеляційну скаргу СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську МГУ Міндоходів, в яких зазначено, що податковим органом під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доказів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. За таких обставин, позивач вважає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, а рішення таким, що прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права (т.5, а.с. 1-19).

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив суд задовольнити її.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення з підстав зазначених у письмових запереченнях на апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство Орджонікідзевський гірничо - збагачувальний комбінат (далі - ПАТ ОГЗК) зареєстровано як юридичну особу 15.12.1995 року та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС, в тому числі і як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 11.05.2011 року № 100335271 (т.1, а.с. 19-20).

В період часу з 25.05.2016 року по 02.06.2016 року посадовими особами відповідача на підставі наказу від 23.05.2016 року № 216 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ ОГЗК з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами: ДП БУ Стальмонтаж-109 ТОВ Стальконструкція-109 за січень, березень, жовтень, листопад 2014 року, ТОВ Фокстер за серпень, березень, грудень 2014 року, ТОВ Максіпром Груп за березень 2014 року, за результатами якої складений акт від 28.07.2016 року №137/28-01-47/00190928 (т.1, а.с. 21-107), згідно якого встановлено порушення ПАТ ОГЗК: п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ПАТ «ОГЗК» , завищено податковий кредит всього у сумі 3 986 914 грн., у тому числі за січень 2014 року у сумі 102 450 грн., за березень 2014 року у сумі 1 024 913 грн., за серпень 2014 року у сумі 409 860 грн., за вересень 2014 року у сумі 1 290 940 грн., за жовтень 2014 року 68 475 грн., за листопад 2014 року у сумі 65 293 грн., за грудень 2014 р. у сумі 1 024 983 грн., що призвели до: заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 1 424 708 грн.; завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у серпні 2014 року на суму 409 860 грн.; завищення суми від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом всього у сумі 2 152 346 грн., у тому числі у січні 2014 року в розмірі 102 450 грн., у березні 2014 року в розмірі 1 024 913 грн., у грудні 2014 року в розмірі 1 024 983 грн. (т.1, а.с. 106-107).

Не погодившись з результатами перевірки позивач направив на адресу податкового органу письмові заперечення на висновки Акту документальної позапланової виїзної перевірки №137/28-01-47-00190928 від 28.07.2016 року за вх. № 14040/10 (т.1, а.с. 108-120)

За результатами розгляду вищевказаних заперечень, висновок, викладений у акті перевірки був визнаний таким, що відповідає вимогам чинних нормативно- правових актів, а доводи, наведені у запереченнях, не можуть бути підставою для його перегляду (т.1, а.с. 121-129).

На підставі акту перевірки від 28.07.2016 року №137/28-01-47/00190928 податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення:

№ НОМЕР_1 від 11 серпня 2016 p., яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2014 року в розмірі 409 860 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 102 465 грн.;

№ НОМЕР_2 від 11 серпня 2016 p., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень, березень та грудень 2014 року на загальну суму 2 152 346,00 грн.;

№ НОМЕР_3 від 11 серпня 2016 p., яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 1 424 708 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 712 354 грн. (т.1, а.с. 130-135).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач, відповідно до умов договорів, укладених із підприємствами ТОВ Фокстер , ТОВ Максіпром Груп , ДП БУ Стальмонтаж-109 ТОВ Стальконструкція-109 отримав та оплатив товари, результати робіт, у тому числі сплатив суму ПДВ, що підтверджується платіжними документами та податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та іншими первинними документами, які містяться в матеріалах справи. При цьому отримані товари використовуються у власній господарській діяльності ПАТ «ОГЗК» для забезпечення потреб та організації виробництва власної продукції, що в свою чергу підтверджує протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень (т.4, а.с. 230).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Під час перевірки податковий орган прийшов висновку про нереальність господарських операцій позивача із ДП БУ Стальмонтаж-109 ТОВ Стальконструкція-109 та ТОВ Фокстер , з огляду на отриману податкову інформацію про не встановлення руху товарів, послуг/робіт по ланцюгу постачання на адресу ПАТ ОГЗК , а щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ОСОБА_1 контролюючий орган прийшов до висновку про те, що акти виконаних робіт не містять достовірних даних про виконання таких робіт та, відповідно, не підтверджують реальність їх виконання.

Наведена правова позиція відповідача спростовується з огляду на фактичні обставини справи, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2014 року між ПАТ «ОГЗК» , (покупець) в особі Голови Правління ОСОБА_2 з однієї сторони, та ТОВ «Фокстер» (продавець), в особі директора ОСОБА_3 з іншої сторони, було укладено договір купівлі-продажу № 2/07-14.

Оплата товару здійснювалася на умовах 100% передплати на підставі рахунку, який виставлявся продавцем.

На виконання умов вищезазначеного договору в період з серпня по грудень 2014 року позивачем отримано та оформлено наступні первинні документи: видаткові накладні (т.2, а.с. 33, 36, 40, 43, 47, 50, 54, 57, 61, 64, 68, 71, 75, 78, 82, 85, 89, 92, 96, 99, 103, 106, 110, 113, 117, 120, 124, 127, 131, 135, 139, 142, 146, 149); акти приймання-передачі ТМЦ за кількістю та якістю в кількості 34 штук (т.2, а.с. 35, 38, 42, 45, 49, 52, 56, 59, 63, 66, 70, 73, 77, 80, 84, 87, 91, 94, 98, 101, 105, 108, 112, 115, 119, 122, 126, 129, 133, 137, 141, 144, 148, 151); товарно-транспортні накладні (т.2, а.с. ;34, 37, 41, 44, 48, 51, 55, 58, 62, 65, 69, 72, 75,79, 83, 86, 90, 93, 97,100, 104,107, 111, 114, 118,121, 125, 128, 132, 136, 140, 143, 147, 150); прибуткові ордери (т.2, а.с. 32, 39, 46, 53, 60, 67, 74, 81, 88, 95, 102, 109, 116, 123, 130, 134, 138, 145); податкові накладні та розрахунки коригування до них (т.3, а.с. 201-235).

Отриманий від ТОВ «Фокстер» товар, паливно-мастильні матеріали (бензин та дизельне пальне) були оплачені у повному обсязі в період з серпня по грудень 2014 року, що підтверджується випискою платіжних доручень (т.2, а.с. 15-31).

Суми податку на додану вартість, які були сплачені на користь ТОВ «Фокстер» в ціні проданого товару, були включені до складу податкового кредиту: у серпні 2014 року - 1 186 529,97 грн.; у вересні 2014 року -1 290 940,00 грн.; у грудні 2014 року -1 024 983,00 грн.

До перевірки було також надано документи, які підтверджують якість отриманих від ТОВ «Фокстер» паливно-мастильних матеріалів, а саме: протоколи енергомехлабораторії, паспорти якості випробувальної лабораторії «Кременчукнафтопродукт Груп» та сертифікати відповідності виробника ПАТ «Укртатнафта» (т.2, а.с. 152-173).

Отже, отриманий від ТОВ «Фокстер» товар, паливно-мастильні матеріали були використані позивачем в своїй господарській діяльності на протязі 2014-2015 років, а саме для забезпечення потреб автотранспортного цеху підприємства, що підтверджується відповідними обліковими документами про оприбуткування, списання та внутрішнє переміщення товару.

Судом встановлено, що в перевіряє мий період , позивач, також, мав господарські правовідносини з ТОВ «Максіпром Груп» , з яким було укладено договір генерального підряду № У 1028/04 від 12.09.2013 року а також договір № 01/01-14 від 02.01.2014 року. До вказаних договорів сторонами було підписано додаткові угоди (т.2, а.с. 174-210).

В результаті господарської діяльності позивача з видобутку та збагачення марганцевої руди утворилися значні відходи виробництва - шлами збагачення марганцевої руди.

26 листопада 2012 року на підприємстві було видано наказ №Э.R-ORDGGOK/Пp-8526876 від 26.11.2012 «Об утверждении рабочего проекта "Техническое переоснащение участка магнитной сепарации БОАФ с установкой оборудования брикетирования» (т.4, а.с. 10).

20 березня 2013 року в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області була зареєстрована Декларація про початок виконання будівельних робіт (за №ДП 082130790787) (т.4, а.с. 11-15).

17 червня 2013 р. підприємством була зареєстрована Декларація про готовність об'єкта до експлуатації (за №ДП № 142131680304) (т.4, а.с. 16-23).

Зважаючи на створення на підприємстві нового виду діяльності щодо переробки шламів збагачення марганцевої руди та відсутності у позивача досвіду з цього питання між останнім (замовник) та ТОВ «Максіпром Груп» (виконавець) було укладено договір №01/01-14 від 02.01.2014 року на надання послуг і виконання робіт (т.2, а.с. 174-178).

Відповідно до п. 2.2. Договору №01/01-14 виконавець надає послуги і виконує роботи. Крім того, між позивачем та ТОВ Максіпром Груп 12.09.2013 року було укладено договору генерального підряду № У 1028/04 (т.2, а.с. 187-194). Даний договір був виконаний в повному обсязі у 2013 році, а саме: ПАТ «ОГЗК» виконав будівництво і введення в експлуатацію об'єкта «Технічне переоснащення ділянки магнітної сепарації БЗАФ з установкою обладнання брикетування» , який дозволив додатково виробляти марганцевий концентрат після переробки шламів марганцевих руд.

Враховуючи перспективність робіт по переробці шламів було прийнято рішення про будівництво об'єкта «Цех з переробки шламів. Ділянка магнітної сепарації 2» (Декларація про початок виконання будівельних робіт за №ДП 083140900556 від 31.03.2014 p.) (т.4, а.с. 24-26).

Крім того, для підтримки виробничих потужностей Чкалівської збагачувальної фабрики "Цеху переробки шламів ДМС-2", був розроблений проект СП-01П-01/10-2013 «Будівництво шламонакопичувача №3 ПАТ" Орджонікідзевського гірничо-збагачувального комбінату" з оборотною системою гідротранспорту шламових матеріалів на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської.

Судом встановлено, що ТОВ «Максіпром Груп» було виконано проектні та вишукувальні роботи, а саме: по розробці проектно-кошторисної документації «Будівництво шламосховища №3 ПАТ «ОГЗК» з оборотною системою гідротранспорту шламових матеріалів в околицях м. Орджонікідзе Дніпропетровської області; з будівництва цеху з переробки шламів марганцевої руди, а саме: Будівництво ЦПШ марганцевої руди. Загальні, підготовчі та земельні роботи, в т.ч. виготовлення та монтаж каркасів фундаментів будівлі ЦПШ.

Як свідчать матеріали справи 05.04.2016 р. підприємством отримано Сертифікат (серія IV №164161218), який засвідчив відповідність закінченого будівництвом об'єкта (т.4, а.с. 27).

Крім того, на виконання умов договору генерального підряду від 12.09.2013 р. №У 1028/04 позивач здійснив передплату ТОВ «Максіпром Груп» на загальну суму 11 457 089,06 грн. в тому числі ПДВ в сумі 1 909 514,85 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 05.03.2014 року №EO305UFPPV, від 05.03.2014 року №EO305UFPPX, від 13.03.2014 року №ЕО313UFRZU, від 13.03.2014 року №E0313UFRZV, від 18.03.2014 року №E0318UFU1K, від 20.03.2014 року №EO320UFUKI, від 27.03.2014 року №EO327UFW20 (т.2, а.с. 211-215).

У відповідності із вимогами ст. 201 ПК України ТОВ «Максіпром Груп» виписало на адресу ПАТ «ОГЗК» податкові накладні та зареєструвало їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отримані від ТОВ «Максіпром Груп» податкові накладні були включені ПАТ «ОГЗК» до податкового кредиту в декларації з ПДВ за березень 2014 року на підставі ст. 198 ПК України.

Виконання умов договору підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт від 27.07.2015 р. № ОУ-0000031, від 30.10.2014 р. №пн-00000015, пн-00000014, 29.08.2014 № 2,3 та ін (т.3, а.с. 43,50).

Крім того, між ПАТ «ОГЗК» (замовник) та ДП БУ «Стальмонтаж-109« ТОВ «Стальконструкція-109» , (виконавець), було укладено ряд договорів на виконання робіт, а саме: договір №У 10/03 від 10.01.2014 р. з додатковими угодами; договір №У 1726/03 від 08.09.2014 р. з додатковими угодами; договір №У 1986/03 від 10.10.2014 р. з додатковими угодами (т.3, а.с. 168-200); договір №У 1318/03 від 26.11.2014 р. з додатковими угодами; договір №У631 /03 від 27.06.2013 р. з додатковими угодами (т. 3, а.с. 67-200).

Згідно з умовами вказаних договорів ДП БУ «Стальмонтаж-109« ТОВ «Стальконструкція-109» взяло на себе зобов'язання виконати комплекс робіт по зоні охолодження об'єкта «Реконструкція пилогазоочисних пристроїв БЗАФ» , в тому числі демонтаж обладнання, монтаж металоконструкцій, воздуховодів, газоходів, монтаж устаткування та інші роботи.

На виконання умов вказаних договорів в період з січня по грудень 2014 року ПАТ "ОГЗК" отримано від ДП БУ «Стальмонтаж-109« ТОВ «Стальконструкція-109» , та оформлено наступні первинні документи: акти приймання-передачі послуг (т.4, а.с. 130-206); податкові накладні та розрахунки коригування до них (т.3, а.с. 236-245); виконані ДП БУ "Стальмонтаж-109« ТОВ «Стальконструкція-109» роботи були оплачені у повному обсязі в період з січня по грудень 2014 року, що підтверджується платіжними дорученнями.

Суми податку на додану вартість, які були сплачені на користь ДП БУ «Стальмонтаж-109" ТОВ "Стальконструкція-109» в ціні виконаних робіт були включені до складу податкового кредиту: у січні 2014 року 360 337,54 грн.; у березні 2014 року -535 041,41 грн.; у жовтні 2014 року -150 392,25 грн.; у листопаді 2014 року - 103 517,28 грн.; всього податкового кредиту - 1 149 289,28 грн.

Згідно зі ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення).

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи первинні документи, відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Згідно відомостей, які містяться на Інформаційному ресурсі (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин вказані підприємства - контрагенти позивача, були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua), на момент вчинення господарських правовідносин з позивачем зареєстровані як платники ПДВ. Таким чином, ДП БУ Стальмонтаж-109 ТОВ Стальконструкція-109 , ТОВ Фокстер та ТОВ Максіпром Груп на час укладання правочинів із ПАТ ОГЗК мали необхідний обсяг спеціальної правосубєктності.

Податковим органом не надано доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема, відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

Придбання товарів та послуг/робіт у контрагентів відбувалось для власної господарської діяльності для забезпечення потреб виробництва позивача, що свідчить про дотримання вимог законодавства.

Крім того, враховуючи приписи статті 61 Конституції України, яка закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, суд апеляційної інтанції критично відноситься до доводів контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами - ТОВ Фокстер , ДП БУ Стальмонтаж-109 та ТОВ Стальконструкція-109 та ТОВ «Максіпром Груп» , адже порушення норм податкового законодавства контрагентами позивача, на які посилається відповідача при прийнятті оскаржуваних рішень, а саме те, що контрагенти позивача здійснювали лише документальне оформлення операцій з придбання та подальшої реалізації товарів (ПММ), послуг, робіт на адресу позивача, тобто фактично відбувалися розриви ланцюгів постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів, послуг або зі штучного збільшення вартості товарів/ наданих послуг по ланцюгу поставки без доведення побічних витрат на таке зростання свідчать лише про порушення вчинені контрагентами позивача, а не про порушеннями вчинені безпосередньо позивачем.

В силу діючого законодавства отримання контролюючим органом податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в податковій звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону.

Сама по собі податкова інформація не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не може вважатись такою, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності, а висновки, зроблені на підставі такої інформації, підлягають доведенню.

В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права формування витрат на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування.

Платник податку (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Таким чином, підприємство не може і не повинно нести відповідальність за діяння інших юридичних осіб.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ДП БУ Стальмонтаж-109 ТОВ Стальконструкція-109 , ТОВ Фокстер та ТОВ Максіпром Груп спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а отже є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для їх скасування та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія прийшла до висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 року у справі №804/5422/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України упродовж двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Повний тест рішення складено 24.01.2017 року.

Головуючий суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова