Ухвала

від 25.01.2017 по справі 812/509/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року справа №812/509/16

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Сіваченка І.В.,

суддів: Шишова О.О., Чебанова О.О.,

секретар судового засідання Куленко О.Д.,

за участі представника позивача Пивоварової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 812/509/16 за позовом Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016 року Стаханівська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - позивач, Стаханівська Інспекція) звернулась до суду з позовом до Старобільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач, Старобільська Інспекція) про визнання неправомірним та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Позивач отримав рішення від 18.02.2016 № 0000011223 про застосування за період 21.03.2014 по 24.12.2014 штрафу в сумі 42758,08 грн. та у період з 21.01.2015 по 01.09.2015 застосовано штраф у сумі 14338,43 грн. та пеню в сумі 13858,41 грн. за несвоєчасне перерахування єдиного внеску.

Послався на знаходження у простої з липня по листопад 2014 року, що лише частина працівників перебувала на території, підконтрольній українській владі, а органи Державної казначейської служби виконували свої функції не у повному обсязі, тому був позбавлений можливості своєчасно та у повному обсязі виконувати обов'язки щодо перерахування єдиного внеску.

Заробітна плата і єдиний внесок за серпень 2014 року відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2014 № 68-ф "Про виплату заробітної плати" були виплачені Харківською митницею Міндоходів 26.09.2014 Харківською митницею Міністерства доходів і зборів України.

Фінансування для виплати заробітної плати та ЄСВ за вересень - листопад 2014 року та перерахунок за липень 2014 року отримано від ДФС України 01 та 24 грудня 2014 року.

З посиланням на норми Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI) вважає рішення Відповідача від 18.02.2016 № 0000011223 неправомірним, обставини, що були підставою для винесення спірного рішення, виникли не з волі Позивача.

13.06.2016 позивач надав письмові пояснення (а.с. 62) щодо строків простою у роботі Старобільської Інспекції, а саме з 07.08.2014 відповідно до наказу ДФС від 07.08.2014 № 32 "Про роботу територіальних органів". Відповідно до наказу ДФС від 25.09.2014 № 142 "Про роботу окремих територіальних органів Міндоходів Луганської області" виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах Міндоходів у Луганській області згідно з додатком до наказу №142 та функцій закріплених Наказом Міндоходів від 30.122013 № 888 "Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів Міндоходів" за її структурними підрозділами було покладено у межах компетенції на Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області. Наказ № 142 почав діяти з 25.09.2014, тому з 25.09.2014 Стаханівська Інспекція фактично працювала в особі ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області. Відповідно до наказу ДФС від 07.11.2014 № 256 "Про переміщення та закінчення простою" здійснено переміщення територіальних органів, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, зокрема, юридичну адресу Стаханівської Інспекції змінено: вул. Харківська, 6, м. Старобільськ, 92701. Наказом Головного управління ДФС у Луганській області "Про переміщення та закінчення простою" від 19.11.2014 № 305 функціональні обов'язки з обслуговування платників, що перебувають на обліку у Стаханівській Інспекції покладено на Старобільську Інспекцію. Наказом Головного управління ДФС в Луганській області від 07.05.2015 № 25 "Про організацію роботи окремих податкових інспекцій" залучено до виконання службових обов'язків працівників Стаханівської Інспекції щодо виконання функціональних обов'язків, не пов'язаних із обслуговування платників податків, а саме - організаційного, правового, кадрового, фінансового, адміністративного характеру. На підставі викладеного, Позивач вважає, що станом на 07.05.2015 Стаханівська Інспекція приступила до виконання функціональних обов'язків.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав заперечення проти адміністративного позову, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (а.с. 85-86). В обґрунтування своєї позиції послався на наступне.

Частиною дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI чітко визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Таким чином, позивач зобов'язаний був до 20-го числа місяця, наступного за звітним сплачувати єдиний внесок. Щодо посилання позивача на зміни, внесені Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зазначив, що на теперішній час позивач не звертався із заявою до Старобільської Інспекції про звільнення від виконання свої обов'язків по сплаті єдиного внеску та не надавав сертифікату Торгово-промислової палати України. Таким чином, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 18.02.2016 №0000011223 є законним та підлягає виконанню. Просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року адміністративний позов Стаханівської Інспекції задоволено повністю, внаслідок чого, визнано неправомірними та скасовано рішення Старобільської Інспекції від 18.02.2016 № 0000011223 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Постанова мотивована тим, що у позивача є всі наявні підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки пункту 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464-VI не передбачає надання платником єдиного внеску окремих документів: заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати, тощо. Достатньою підставою для звільнення від відповідальності, штрафних санкцій, фінансових санкцій, передбачених цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним в Законі України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII)

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що якщо платники єдиного внеску, які перебувають на обліку в фіскальних органах, розташованих на території, де проводилася АТО або було оголошено військовий стан чи надзвичайний стан, продовжують здійснювати господарську діяльність, нараховувати обчислювати і сплачувати заробітну плату, то вони зобов'язані виконувати всі встановлені Законом № 2464-VI функції.

Апелянт наголошує, що на теперішній час позивач не звертався із заявою до Старобільської Інспекції про звільнення від виконання своїх обов'язків по сплаті єдиного внеску та не надавав сертифікату ТПП України. Таким чином, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску від 18.02.2016 №0000011223 є таким, що відповідає чинному законодавству.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Також додано копію сертифікату Луганської регіональної торгово-промислової палати № 6522 від 21.07.2016 про форс-мажорні обставини.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Позивач - Стаханівська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (ідентифікаційний код 39891697), зареєстрована як новоутворена юридична особа 13.07.2015, створена на виконання Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 981 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" на підставі реорганізації Стаханівської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області шляхом її приєднання, та відповідно є правонаступником всіх прав та обов'язків останньої (а.с. 71-73, 74).

У зв'язку з реорганізацією позивача за клопотанням представника останнього ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, постановленою на місці в судовому засіданні 25 січня 2017 року, замінено позивача Стаханівську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на Луганську об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.

24.07.2014 наказом Державної фіскальної служби України № 8 у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території Луганської області встановлений простій в роботі Позивача з дня видання наказу (а.с. 15-16).

07.11.2014 наказом Державної фіскальної служби України № 256 визнано закінченим простій в роботі територіальних органів Міністерства доходів і зборів та Державної фіскальної служби України (а.с. 17-18), та покладено виконання функціональних обов'язків позивача на Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.

30.04.2015 наказом Державної фіскальної служби України № 318 поновлено позивачу функціональні обов'язки з обслуговування платників податків (а.с. 21).

Єдиний внесок за серпень 2015 року сплачено за платіжними дорученнями від 28.08.2015 №№ 5, 4 (а.с. 23), оплата за зазначеними платіжними дорученнями проведена державною казначейською службою 28.08.2015. За липень 2015 року - платіжними дорученнями від 29.07.2015 № 44, 45 (а.с. 24), оплата за зазначеними платіжними дорученнями проведена державною казначейською службою 29.07.2015. Єдиний внесок за червень 2015 року сплачено платіжними дорученнями від 26.06.2015 № 39, 40, оплата за зазначеними платіжними дорученнями проведена державною казначейською службою 26.06.2015. За травень 2015 року - платіжними дорученнями від 28.05.2015 № 35, 34, оплата за зазначеними платіжними дорученнями проведена управлінням державної казначейської служби 28.05.2015 (а.с. 26). За квітень 2015 року - платіжними дорученнями від 29.04.2015 №29, 30, 24, 25 оплата за зазначеними платіжними дорученнями проведена управлінням державної казначейської служби 30.04.2015, 02.04.2015 (а.с. 27-28). За березень 2015 року - платіжними дорученнями від 13.03.2015 № 20, 19, оплата за зазначеними платіжними дорученнями проведена управлінням державної казначейської служби 13.03.2015 (а.с. 29). За лютий 2015 року - платіжними дорученнями від 13.02.2015 № 9, 10, 15, 14 оплата за зазначеними платіжними дорученнями проведена управлінням державної казначейської служби 13.02.2015, 27.02.2015 (а.с. 30, 33). За січень 2015 року - платіжними дорученнями від 29.01.2015 № 3, 5, 4 оплата за зазначеними платіжними дорученнями проведена управлінням державної казначейської служби 29.01.2015, 30.01.2015 (а.с. 31-32). За вересень-жовтень 2014 року - платіжними дорученнями від 19.12.2014 № 137, 136, 133, 135 оплата за зазначеними платіжними дорученнями проведена управлінням державної казначейської служби 19.12.2014 (а.с. 34-35). За листопад-грудень 2014 року - платіжними дорученнями від 24.12.2014 № 143, 144, 146 оплата за зазначеними платіжними дорученнями проведена управлінням державної казначейської служби 24.12.2014 (а.с. 36-37).

18 лютого 2016 року відповідачем прийнято рішення № 0000011223 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штраф за період з 21.03.2014 по 24.12.2014 у сумі 42758,08 грн. та за період з 21.01.2015 по 01.09.2015 застосовано штраф у сумі 14338,43 грн. та пеню в сумі 13858,41 грн. (а.с. 9-10).

05.07.2016 за № 355/7/12-04-12 позивач надав до відповідача заяву про звільнення від виконання своїх обов'язків по сплаті єдиного внеску (а.с. 98).

Між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття рішення від 18.02.2016 №0000011223 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, а також невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з частиною дванадцятою статті 9 Закону № 2464-VI, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятою статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Частина десята статті 25 Закону № 2464-VI передбачає, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у позивача існувала заборгованість по виплаті заробітної плати за січень 2015 року на суму 6974,41 грн., яка була сплачена 30.01.2015; за лютий 2015 року на суму 34214,06 грн., яка була сплачена 13.02.2015 та 27.02.2015; за березень 2015 року на суму 4060,56 грн., яка була сплачена 13.03.2015; за квітень 2015 року на суму 26644,78 грн., яка була сплачена 30.04.2015 та 02.04.2015; за травень 2015 року на суму 8521,75 грн., яка була сплачена 28.05.2015; за червень 2015 року на суму 9538,26 грн., яка була сплачена 26.06.2015; за липень 2015 року на суму 8956,77 грн., яка була сплачена 29.07.2015; за серпень 2015 року на суму 8225,06 грн., яка була сплачена 28.08.2015 (а.с. 23-33); за грудень 2014 року на суму 972662,38 грн., яка була сплачена 19.12.2014 та 24.12.2014 (а.с. 34-37).

Єдиний внесок за грудень 2014 року сплачено за платіжними дорученнями від 19.12.2014 №№ 137, 138, 133, 135, від 24.12.2014 №№ 143, 146 (а.с. 34-37), за серпень 2015 року - платіжними дорученнями від 28.08.2015 №№ 5,4 (а.с. 23), за липень 2015 року - платіжними дорученнями від 29.07.2015 №№ 44, 45 (а.с. 24), за червень 2015 року - платіжними дорученнями від 26.06.2015 №№ 39, 40 (а.с. 25), за травень 2015 року - платіжними дорученнями від 28.05.2015 №№ 35, 34 (а.с. 26), за квітень 2015 року - платіжними дорученнями від 29.04.2015 №№ 29, 30, від 02.04.2015 №№ 24, 25 (а.с. 27-28), за березень 2015 року - платіжними дорученнями від 13.03.2015 №№ 20, 19 (а.с. 29), за лютий 2015 року - платіжними дорученнями від 13.02.2015 №№ 9, 10, від 27.02.2015 №№ 15, 14 (а.с. 30, 33), за січень 2015 року - платіжними дорученнями від 29.01.2015 №№ 3, від 30.01.2015 №№ 5, 4 (а.с. 31-32).

Таким чином, разом з отриманням фінансування на виплату заробітної плати позивачем було здійснено фінансування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідні місяці.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) .

Відповідно до статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII передбачено внесення змін до деяких законів України.

Зокрема, частиною четвертою статті 11 Закону № 1669-VII передбачено внесення змін до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9.3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669-VII з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464-VI (п.9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення").

З огляду на дію зазначеної норми, позивач звільнявся від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення сформоване 18 лютого 2016 року з посиланням на статтю 25 Закону № 2464-VI, яка визначає заходи впливу та стягнення. За положеннями абзацу другого частини першої цієї статті її положення поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Саме за положеннями частини четвертої цієї статті орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є виконавчим документом.

Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 1669-VII за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 21.03.2014 до 24.12.2014 та за період з 21.01.2015 до 01.09.2015, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірного рішення на момент його складання, а саме станом на 18 лютого 2016 року.

Таким чином, спірне Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є протиправним на момент його формування.

Крім того, суд зазначає, що пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464-VI (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.

Пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464-VI пов'язує звільнення платників єдиного внеску від штрафу та/або пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю двох умов:

- перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція ;

- штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669-VII, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 №1053-р до зазначених населених пунктів належать м. Стаханов та м. Старобільськ (підпункти 1, 13 пункту 1).

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Кабінет Міністрів України 2 грудня 2015 року розпорядженням № 1275-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (далі - Перелік), і пунктом 3 вказаного розпорядження визнав такими, що втратили чинність, розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р та від 05.11.2014 № 1079-р.

Отже, позивач є суб'єктом правовідносин, для врегулювання яких необхідно застосувати пункт 9-4 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Суд критично оцінює посилання відповідача, що застосування до спірних відносин положень Закону № 1669-VII не є можливим, оскільки позивач не звертався до контролюючого органу із заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків визначених Законом № 2464-VI, відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України не надавався. Суд зазначає, що у позивача є всі наявні підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки пункту 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464-VI не передбачає надання платником єдиного внеску окремих документів: заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати, тощо.

Перевага надається спеціальним нормам, що визначають звільнення позивача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, без подання окремих заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати (пункт 9.4 Закону № 2464-VI), а не Закону № 1669-VII, який щодо спірних відносин є загальними. Аналізуючи вищевказані норми діючого законодавства України, з урахуванням наявності у позивача заборгованості по виплаті заробітної плати за період з липня 2014 року по лютий 2015 року, оскільки у відповідності до положень Закону № 2464-VI зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу), позивачем було правомірно здійснено сплату єдиного внеску за вказаний період разом з виплатою заробітної плати.

Отже, відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI достатньою підставою для звільнення платника єдиного внеску від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених цим Законом за невиконання (несвоєчасне виконання) обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, є перебування на обліку в податкових органах, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VII.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача при формуванні рішення від 18.02.2016 №0000011223.

Таким чином, відповідач не мав правових підстав для винесення Рішення від 18.02.2016 №0000011223 відносно Стаханівської Інспекції, що є підставами для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

В повному обсязі ухвала виготовлена 25 січня 2017 року.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі № 812/509/16 за позовом Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання неправомірним та скасування рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

О.О.Чебанов