Рішення

від 19.01.2017 по справі 905/3293/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.01.2017 Справа № 905/3293/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Мальцева М.Ю.

при помічнику судді Романцової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою : Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг , м. Київ

до відповідача : Приватного підприємства Сетар , с. Новозар'ївка, Старобешівський

р-н, Донецька область

про стягнення 159236,29 гривень

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Украгролізинг , м. Київ звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Сетар , с. Новозар'ївка, Старобешівський, р-н, Донецька область, про стягнення 159236,29 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на копію договору фінансового лізингу №5-10-190 стс-фл/377 від 02.07.2010 р. з додатками, копію акту № 2 приймання - передачі сільськогосподарської техніки від 12.07.2010р., копію додаткового договору про зміну реквізитів від 10.10.2011р. до договору фінансового лізингу №5-10-190 стс-фл/277 від 02.07.2010р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.11.2016 р. порушено провадження по справі № 905/3293/16.

В судове засідання з'явився представник позивача, надав пояснення по справі.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи в засідання суду не з'явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними документами.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

ВСТАНОВИВ

02.07.2010р. Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Украгролізинг (далі- позивач, лізингодавець) та Приватним підприємством Сетар (далі-відповідач, лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №5-10-190 стс-фл/377 від 02.07.2010 р.(далі-Договір).

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Украгролізинг було реорганізоване шляхом перетворення в Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Украгролізинг .

Згідно з умов п.1 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу , що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Договір набуває чинності від дати надходження суми попереднього платежу, сплаченого на підставі виставленого лізингодавцем рахунку згідно п.4.3 договору, на рахунок лізингодавця і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу сторонами всіх зобов'язань за цим договором (п.8.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору, строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 5-ти автентичних примірниках.

Згідно п.3.4.3 договору, лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до п.4.1 договору, з моменту підписання акту лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- попередній лізинговий платіж в частині відшкодуваня вартості предмета лізингу в розмірі 15 відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки предмета лізингу;

-відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі 7 % річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість;

- одноразову комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 % без ПДВ від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання акту, подальші платежі через кожні три місяці.

Відповідно до п.4.2 договору, лізингоодержувач після укладення договору, на підставі виставленого лізингодавцем рахунку, який діє протягом трьох днів, перераховує на рахунки лізингодавця:

- попередній лізинговий платіж в розмірі, визначеному п. 4.1. даного договору;

- одноразову комісію за організацію поставки техніки в розмірі, визначеному п. 4.1. даного договору.

За порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.1 договору).

Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки у разі виконання зобов'язання у повному обсязі (п.7.7 договору).

Відповідно до додатку №1 до договору, предметом лізингу є трактор колісний загального призначення ХТЗ-17221-19 вартістю 428400,00грн. Строк лізингу становить п'ять років.

Додатком №2 сторони узгодили черговість та розмір лізингових платежів рівними частками протягом п'яти років (всього 20 лізингових платежів).

12.07.2010р. позивачем відповідачеві був переданий предмет лізингу - трактор колісний загального призначення ХТЗ-17221-19, зав. № 3166, що підтверджено актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки №2 від 12.07.2010р., який підписаний сторонами без будь яких зауважень.

Відповідач лізингові платежі сплатив частково, що ним не спростовано, а саме платежі з 16-го по 20-й в загальній сумі 76014,23грн. в обумовлені п.4.1 договору строки здійснені не були.

На час розгляду справи заборгованість у розмірі 76014,23 грн. не сплачена, доказів сплати відповідачем до суду надано не було, суд робить висновок про задоволення суми основної заборгованості у розмірі 76014,23 грн..

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

Відповідно до вимог статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі);

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом;

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк;

Згідно ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором;

Частиною 1 статі 292 ГК України передбачено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем у виключне користування другій стороні лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів;

Відповідно до ч. 2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі);

Пунктом 3 частини 2 ст.11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі;

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг", сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом,

У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди;

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахування інфляційних за прострочення платежів за період листопад 2014р. по вересень 2016р., суд зазначає наступне, позивачем нарахована сума становить 24750,18 грн., за перерахунком суду встановлено, що заявлена сума є більшою, тому підлягає частковому задоволенню у розмірі 24749,92 грн.

Позивачем заявлена сума 3 % річних за період 04.10.2014р. по 17.10.2016р. у розмірі 3749,65 грн., яка підлягає задоволенню.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України);

Згідно ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами укладеного між сторонами договору (п.7.7). передбачено, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється тільки у разі виконання зобов'язання у повному обсязі ;

Відповідно до ч. 2 ст.343 Господарського кодексу України обумовлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня;

Згідно ст.4 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Отже, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 54722,23 грн. за період з 14.10.2014р. по 17.10.2016р., за перерахунком суду встановлено, що заявлена сума є більшою, тому підлягає частковому задоволенню у розмірі 54667,26 грн.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 159181,06 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Згідно приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 759, 763, 806 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193, 232, 292, 343 Господарського кодексу України, Закону України "Про фінансовий лізинг і керуючись та ст.ст. 22, 33,34, 41, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг , м. Київ до Приватного підприємства Сетар , с. Новозар'ївка, Старобешівський, р-н, Донецька область, про стягнення 159236,29 гривень, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Сетар (87253, Донецька область, Старобешівський р-н , с. Новозар'ївка, вул. Садова, буд. 29, код ЄДРПОУ 32200670) на користь Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, п/р 26007300001896 в ПАТ Діамантбанк у м. Києві, МФО 320854, код ЄДРПОУ 30401456) грошові кошти в сумі 159181,06, з яких: 76014,23 грн. - сума лізингових платежів, 54667,26 грн. - пеня, 24749,92 грн. - індекс інфляції, 3749,65 грн. - 3 % річних від суми боргу, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2387,71 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання ).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено

в судовому засіданні 19.01.2017р.

Повне рішення складено 23.01.2017р.

Суддя М.Ю. Мальцев