Рішення

від 20.01.2017 по справі 909/954/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2017 р. Справа № 909/954/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Науково-виробниче підприємство "Трансприлад",

вул. Тернопільська, буд.17/7, м.Хмельницький, Хмельницька область,29018;

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано - Франківський

локомотиворемонтний завод", вул.Залізнична,22, м.Івано-Франківськ,76018;

про: стягнення 100 000,00грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №б/н від 05.01.2017р.); ОСОБА_2 - представник, (довіреність №б/н від 05.01.2017р.);

від відповідача: ОСОБА_3 - начальник юридичної служби, (довіреність №01-17/ЮС від

30.12.2016р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Трансприлад", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод" 213 922,19грн., з яких: 100 000,00грн. - основний борг, 101 145,00грн. - інфляційні втрати, 12 777,19грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.16р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., «Чуйкіна проти України» № 28924/04 від 13.01.2011р.).

В судовому засіданні 17.01.17р. оголошувалась перерва до 20.01.17р.

Представники позивача в судовому засіданні 20.01.17р., подали суду заяву б/н (вх№733/17), в якій просять суд, зменшити позовні вимоги в частині стягнення 101 145,00грн. - інфляційних втрат, 12 777,19грн. - 3% річних та стягнути з відповідача 100 000,00грн. - основного боргу. Крім того, просять суд, повернути зайво сплачений судовий збір, у зв"язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Беручи до уваги правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог та п.3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., за змістом якого, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні, судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішується виходячи зі зменшеної ціни позову - 100 000,00грн.

Представники позивача, в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору про закупівлю систем забезпечення безпеки руху АЛС-МП №940/Д-13 від 25.01.13р., на виконання умов якого, позивач передав, а відповідач прийняв, згідно Специфікації №1 до Договору, на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №654 від 11.09.13р., по видатковій накладній №РН-0000140 від 11.09.13р., товар (система забезпечення безпеки руху ССРС ІІ категорії АЛС-МП), на загальну суму 172 188,00грн.;

- неналежне виконання відповідачем зобов"язання по оплаті коштів за отриманий товар, внаслідок чого, неоплаченою залишилась його вартість в розмірі 100 000,00грн. (72 188,00грн. - відповідачем сплачено);

- звернення до відповідача з вимогою №16084 від 03.08.16р., про оплату вартості поставленого товару, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- приписи ст.ст. 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні, із врахуванням акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000045 від 07.05.13р. на суму 17 887,20грн., позовні вимоги про оплату вартості поставленого товару, обумовленого Договором №940/Д-13 від 25.01.13р., по видатковій накладній № РН-0000140 від 11.09.13р., в розмірі 100 000,00грн. - визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Трансприлад" (Продавець/позивач) та Приватним акціонерним товариством "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод" (Покупець/відповідач) укладено Договір про закупівлю систем забезпечення безпеки руху АЛС-МП №940/Д-13 від 25.01.13р.

Згідно п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується у 2013р. поставити Покупцю товари зазначені у Специфікації №1 (Додаток №1), а Покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Специфікацією №1 (Додаток №1) до Договору обумовлено найменування товару: Система забезпечення безпеки руху ССРС ІІ категорії АЛС-МП з виконанням пусконалагоджувальних робіт, загальна сума 1 758 480,00грн. в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п.п.5.4., 8.5.Договору, датою поставки товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної та акту прийому-передачі. Підтвердженням про одержання товару Покупцем є підписана уповноваженими представниками сторін накладна та акт прийому-передачі.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що Покупець оплачує Продавцю кожну партію товару не пізніше 20 банківських днів з дати поставки товару, при умові своєчасного надання Продавцем рахунку - фактури, податкової накладної, документів якості (паспорт) на поставлений товар. Проведення пусконалагоджувальних робіт та прийняття системи забезпечення безпеки руху АЛС-МП на гарантійне обслуговування Покупцем проводиться після не менше ніж 60% її оплати.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача 100 000,00грн. - вартості неоплаченого в повному обсязі, поставленого товару (система забезпечення безпеки руху ССРС ІІ категорії АЛС-МП) по видатковій накладній № РН-0000140 від 11.09.13р.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, позивачем поставлено, а відповідачем отримано, згідно Специфікації №1 (Додатку №1) до Договору №940/Д-13 від 25.01.13р., на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №654 від 11.09.13р. (а.с.17), по видатковій накладній №РН-0000140 від 11.09.13р. (а.с.16), товар (система забезпечення безпеки руху ССРС ІІ категорії АЛС-МП), на загальну суму 172 188,00грн.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, видаткової накладної (а.с.16), яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідає вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксує факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару продавцем - покупцю та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Як вбачається з виписок ПАТ "Укрсоцбанк" по рахунку №26004000250488 (а.с.19-36), в період з 21.10.13р. по 16.09.16р., відповідачем - ОСОБА_4 "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод", перераховано позивачу - ТОВ "НВП "Трансприлад" 72 188,00грн. - за систему забезпечення безпеки руху ССРС ІІ категорії АЛС-МП, згідно Договору №940/Д-13 від 25.01.13р. Разом з тим, неоплаченою в повному обсязі залишилась вартість поставленого товару в розмірі 100 000,00грн. (підтверджено самим відповідачем в судовому засіданні).

Водночас судом з"ясовано, що в період з лютого 2013р. по жовтень 2013р., на виконання умов договірних відносин, в т.ч. Додаткової угоди №1 від 10.04.13р. до Договору №940/Д-13 від 25.01.13р., Специфікації № 2 (Додатку №2) до Договору, позивачем поставлено відповідачу товар - системи забезпечення безпеки руху, котушки приймальні, датчики шляху та швидкості, коробки з"єднувальні, коробки монтажні, рукоятки пильності, кабель, тумблер, кран, а також виконано пусконалагоджувальні, ремонтні роботи та прийнято системи забезпечення безпеки руху АЛС-МП на гарантійне обслуговування, на загальну суму 314 082,00грн. Даний факт підтверджують, подані позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 22.12.16р., належним чином оформлені, підписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні з довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, рахунками-фактурами (а.с.121-143) та акти здачі - приймання робіт (надання послуг) з рахунками-фактурами (а.с.144-166), в т.ч. і акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000045 від 07.05.13р. на суму 17 887,20грн., із врахуванням якого, відповідач визнав суму позовної вимоги. При цьому, матеріали справи містять виписки ПАТ "Укрсоцбанк" по рахунку №26004000250488 (а.с.167-191), у відповідності до яких, відповідачем - ОСОБА_4 "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" в період з 26.02.13р. - 09.10.13р., в повному обсязі перераховано позивачу - ТОВ "НВП "Трансприлад", кошти за поставлений товар та надані послуги, згідно видаткових накладних, актів здачі - приймання робіт (а.с.121-166), в загальній сумі 314 082,00грн. (підтверджено відповідачем в судовому засіданні). Слід зазначити, що сума коштів перехованих відповідачем з посиланням на конкретний рахунок - фактуру, зараховані позивачем як оплата саме цього рахунку - фактури, а сума коштів, з посиланням на Договір №940/Д-13 від 25.01.13р., без чіткого зазначення номеру чи дати видаткової накладної, акту здачі - приймання робіт (надання послуг), рахунку-фактури, зараховані позивачем в хронологічному порядку, тобто спрямовані в першу чергу на погашення боргу, який виник раніше.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано, факт несплати ОСОБА_4 "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод", в повному обсязі, вартості поставленого товару (система забезпечення безпеки руху ССРС ІІ категорії АЛС-МП), саме по видатковій накладній № РН-0000140 від 11.09.13р., в розмірі 100 000,00грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №16084 від 03.08.16р. (а.с.37-39), про оплату коштів за отриманий товар. Однак, доказів належного реагування відповідачем суду не пред"явлено.

Станом на 20.01.17р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили оплату відповідачем вартості поставленого товару в сумі 100 000,00грн.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір про закупівлю систем забезпечення безпеки руху АЛС-МП №940/Д-13 від 25.01.13р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Отже, на основі вищевикладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 100 000,00грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Трансприлад" до відповідача ОСОБА_4 "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод" про стягнення 100 000,00грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано - Франківський локомотиворемонтний завод", вул. Залізнична, 22, м. Івано - Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 13655435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Трансприлад", вул. Тернопільська, буд. 17/7, м. Хмельницький, 29018 (ідентифікаційний код 31022066) 100 000,00грн. (сто тисяч грн. 00коп.) - заборгованості, 1 600,00грн. (одну тисячу шістсот грн. 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.01.2017р.

Суддя С.Кобецька