Рішення

від 24.01.2017 по справі 909/1037/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 р. Справа № 909/1037/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного підприємства "Коломийське лісове господарство",

вул. Дружби, 18, с. Нижній Вербіж, Коломийський район,

Івано-Франківська область,78218;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко",

вул. Д. Галицького, 94, смт. Ворохта, Яремчанської міської ради,

Івано-Франківської області,76019;

вул. Галицька, б.67, м. Івано-Франківськ, 76019;

про: стягнення 82 351,89грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №09/39 від 24.01.17р.);

від відповідача: не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Коломийське лісове господарство", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко", 82 351,89грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.16р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., «Чуйкіна проти України» № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору підряду про надання послуг з підготовки лісоматеріалів до монтажу №41 від 02.11.15р., на виконання умов якого, позивач надав відповідачу послуги з підготовки лісоматеріалів до монтажу, на загальну суму 82 351,89грн., що підтверджує акт прийому-передачі наданих послуг за травень - вересень 2015р. від 20.11.15р.;

- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, зокрема, п.4.1.Договору, яким обумовлено порядок здійснення розрахунків, внаслідок чого, неоплаченою залишились вартість наданих послуг в розмірі 82 351,89грн.;

- звернення до відповідача з вимогою №09-06/374 від 15.06.16р., про оплату вартості наданих послуг в сумі 82 351,89грн., яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- норми ст.193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвали суду від 13.12.16р., 27.12.16р., з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві - вул. Д. Галицького, 94, смт. Ворохта, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області,76019 та згідно витягу з ЄДРЮО, ФО-П та ГФ, наданому господарському суду Івано-Франківської області суду на запит №1001916582 від 27.12.16р. - вул. Галицька, б.67, м. Івано-Франківськ, 76019, повернулись на адресу суду підприємством зв"язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання", "за зазначеною адресою не проживає".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст. 64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко" (Замовник/ відповідач) та Державним підприємством "Коломийське лісове господарство" (Підрядник/позивач) укладено Договір підряду про надання послуг з підготовки лісоматеріалів до монтажу №41 від 02.11.15р.

Згідно п. 1.1. Договору, Підрядник зобов"язується надати послуги з підготовки лісоматеріалів до монтажу в Донецькій області, власними силами. Замовник зобов"язується провести оплату виконаних послуг на умовах цього Договору.

Вартість надання послуг погоджена сторонами та складає 82 351, 89грн.(п.2.1.Договору).

У відповідності до п.п.3.2., 4.2. Договору, датою виконання послуг вважається дата їх прийняття Замовником. Обсяги наданих послуг Підрядник узгоджує з уповноваженим представником Замовника, який впродовж трьох днів перевіряє їх реальність та підписує акт наданих послуг.

Пунктом 4.1. Договору обумовлено, що розрахунок проводиться після виконання всіх послуг протягом 30 днів після підписання акту наданих послуг.

Дослідженням обставин справи судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, позивач, згідно акту прийому-передачі наданих послуг за травень - вересень 2015р. від 20.11.15р.(а.с.9), надав відповідачу послуги з підготовки лісоматеріалів до монтажу, на загальну суму 82 351,89грн. Однак, відповідач не довів перед судом факт належного виконання взятих на себе договірних зобов"язань, зокрема, п.4.1.Договору, яким обумовлено порядок здійснення розрахунків, внаслідок чого, неоплаченою залишились вартість наданих послуг в розмірі 82 351,89грн.

Слід зазначити, що матеріали справи містять акт ГУ ДФС в Івано-Франківської області №473/09-19-14-01-01/22190768 від 05.07.16р. (а.с.40-43), про результати планової виїзної документальної перевірки Державного підприємства "Коломийське лісове господарство", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.13р. по 31.12.13р., яким встановлено, що ДП "Коломийський лісгосп" не нараховував, зокрема, податкові зобов"язання в сумі 13 725,31грн. за надані послуги з підготовки лісоматеріалів до монтажу на підставі Договору підряду № 41 від 02.11.15р., на виконання якого, згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 20.11.2015р., Виконавець - ДП "Коломийський лісгосп" передав, а Замовник - ТОВ "Глобалкарпати-еко" прийняв послуги з підготовки лісоматеріалів до монтажу вартістю 82 351,89 грн., про що ГУ ДФС в Івано-Франківської області складено та вручено позивачу - ДП "Коломийське лісове господарство" податкове повідомлення рішення №0001351406 від 19.07.16р. (а.с.44), про сплату податкового зобов"язання в сумі 17 523,00грн. та штрафних (фінансових санкцій) - 4 381,00грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №09-06/374 від 15.06.16р. (а.с.10-11), про оплату наданих послуг в сумі 82 351,89 грн. Однак, доказів належного реагування відповідачем суду не пред"явлено.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем не спростовано факт несплати останнім вартості наданих послуг з підготовки лісоматеріалів до монтажу, на загальну суму 82 351,89грн.

Станом на 24.01.17р., в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтвердили сплату відповідачем вище зазначеної суми коштів.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір підряду про надання послуг з підготовки лісоматеріалів до монтажу №41 від 02.11.15р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

З правового аналізу змісту укладеного між сторонами Договору підряду про надання послуг з підготовки лісоматеріалів до монтажу №41 від 02.11.15р. та виходячи зі характеру договірних правовідносин сторін, вбачається, що такий договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відтак, до даних спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення про підряд, врегульовані параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.ч.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 82 351,89грн., обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625-629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ДП "Коломийське лісове господарство" до відповідача ТОВ "Глобалкарпати-еко" про стягнення 82 351,89грн. - задовольнити.

Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобалкарпати-еко", вул. Галицька, б.67, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 38335669) на користь Державного підприємства "Коломийське лісове господарство", вул. Дружби, 18, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78218 (ідентифікаційний код 22190768) 82 351,89грн. (вісімдесят дві тисячі триста п"ятдесят одну грн. 89коп.) - заборгованості, 1 378,00грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.01.17р.

Суддя С.Кобецька