Рішення

від 19.01.2017 по справі 910/20083/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2017Справа № 910/20083/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Національного університету фізичного виховання і спорту України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ Ассістанс"

про стягнення 10 145, 13 грн.

за участю представників:

від позивача:Петуніна Н.Ю.- представник за довіреністю № 059-2 від 03.01.2017 р. від відповідача:не з'явився ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернувся Національний університет фізичного виховання і спорту України (далі - НУФВСУ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ Ассістанс" (далі - ТОВ "ІСМ Ассістанс") про стягнення заборгованості в сумі 10 145, 13 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 28 від 18.01.2016 р. в частині своєчасної оплати наданих послуг, пов'язаних з проведенням групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведенням фізкультурно-оздоровчих заходів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові НУФВСУ просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість з вартості наданих послуг у сумі 6 800,00 грн., пеню в розмірі 0,1 % у сумі 1 258,00 грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 1 170,90 грн., 7 % штрафу у сумі 476,00 грн., інфляційну складову боргу у сумі 326,39 грн. та 3 % річних у сумі 114,02 грн., а всього - 10 145, 13 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позиція відповідача щодо даного позову суду невідома.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.01.2016 р. між Національним університетом фізичного виховання і спорту України (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСМ Ассістанс" (замовник) був укладений договір про надання послуг, пов'язаних з проведенням групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведенням фізкультурно-оздоровчих заходів № 28 (далі - договір). Відповідно до умов пункту 11.1 цього договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги з проведення групових, індивідуальних занять з фізичної культури та проведення фізкультурно-оздоровчих заходів в НОК Олімпійський стиль громадянам, які направляються замовником та застраховані за відповідними договорами страхування, і які мають страхові поліси, підтверджені замовником, перепустки та документ, що засвідчує особу, а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити ці послуги.

Замовник сплачує виконавцю за надані застрахованим особам послуги відповідно до затвердженого виконавцем документу, що визначає вартість послуг (додаток 1) (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.5 договору розрахунки здійснюються шляхом безготівкової оплати замовником відповідно до наданих виконавцем використаних талонів, форма яких наведена у додатку № 4 до цього договору, актів наданих послуг щомісячно у строк не пізніше 10 банківських днів з дати підписання акту наданих послуг.

Надання послуг має бути підтверджене актом наданих послуг, який складається виконавцем та направляється замовнику рекомендованим листом або передається його уповноваженому представнику під розпис у строк до 15 числа місяця, наступного за звітнім (п. 4.1 договору).

Замовник упродовж 2 робочих днів з дня отримання від виконавця акту наданих послуг, перевіряє якісні і кількісні характеристики наданих послуг, і за відсутності заперечень щодо їх прийняття, підписує акт наданих послуг та один примірник протягом 3 робочих днів повертає виконавцю (п. 4.2 договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами цього договору (п. 7.1 договору).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання своїх зобов'язань позивач у березні 2016 р. надав відповідачу послуги, передбачені умовами договору № 28 від 18.01.2016 р. на суму 6 800,00 грн., що підтверджується актом наданих послуг № 788 від 01.04.2016 р., а також зведеним звітом по відвідуванню НОК Олимпійський Стиль застрахованими особами. Вказані документи були направлені відповідачу поштовим відправленням.

Натомість відповідач акт наданих послуг не підписав та вартість наданих послуг за вказаний період не сплатив, чим порушив взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як встановлено судом, ТОВ "ІСМ Ассістанс" акт наданих послуг у березні 2016 р. не підписав, заперечень або зауважень до цього акту не надав.

Відповідно до п. 4.4 договору послуги вважаються наданими виконавцем з моменту підписання замовником акту наданих послуг або з моменту закінчення строку, протягом якого замовник був зобов'язаний передати виконавцю підписаний акт наданих послуг або мотивовану відмову від його підписання.

Отже, оскільки у визначений договором строк замовник не повернув позивачу акт (підписаний чи непідписаний) або митивовану відмову від його підписання, а також не надав доказів належного виконання зобов'язання у визначені договором строки, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "ІСМ Ассістанс" заборгованості у сумі 6 800,00 грн. підлягають задоволенню.

За прострочку зобов'язання позивач також просив стягнути з відповідача пеню, передбачену п. 5.2 договору в розмірі 0,1 % у сумі 1 258,00 грн., а також пеню, нараховану на підставі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" у сумі 1 170,90 грн.

Розглянувши позовні вимоги в цій частині, суд встановив наступне.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами договору № 28 від 18.01.2016 р. сторони передбачили нарахування штрафних санкцій у вигляді пені (п. 5.2 договору), відповідно до яких за порушення строків оплати послуг, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості послуг, з яких допущено прострочення оплати, за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені, нарахованої на підставі п. 5.2 договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1 142,62 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України (ч. 6 ст. 232 ГК України), про що зазначалось вище.

Щодо стягнення ще однієї пені, заявленої позивачем у сумі 1 170,90 грн., суд приймає до уваги положення чинного законодавства та п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" відповідно до яких, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як встановлено судом нарахування пені в сумі 1 170,90 грн. умовами договору № 28 від 18.01.2016 р. не передбачено, так само, як не передбачено спеціальним законодавчим актом у сфері надання зазначених послуг. За таких обставин суд відмовляє позивачу у стягненні вказаної суми.

Щодо вимоги позивача про нарахування 7 % штрафу у сумі 476,00 грн. суд встановив, що відповідно до п. 5.2 договору за порушення строків оплати послуг понад тридцяти днів замовник сплачує штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

Проведений позивачем розрахунок штрафу в розмірі 7 % від суми заборгованості у сумі 476,00 грн. суд вважає обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 326,39 грн. та 3 % річних у сумі 114,02 грн

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової суми боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу у сумі 280,68 грн. та 3 % річних у сумі 103,40 грн., тобто у менших сумах, ніж просить позивач, оскільки ним невірно здійснено розрахунок матеріальних втрат.

Згідно зі статтею 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Національного університету фізичного виховання і спорту України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ Ассістанс" про стягнення 10 145, 13 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСМ Ассістанс" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11, офіс 1301; код ЄДРПОУ 39610153) на користь Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 1; код ЄДРПОУ 02928433) основну заборгованість у сумі 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп., пені у сумі 1 142 (одна тисяча сто сорок дві) грн. 62 коп., 7 % штрафу у сумі 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 00 коп., інфляційну складову боргу у сумі 280 (двісті вісімдесят) грн. 68 коп., 3 % річних у сумі 103 (сто три) грн. 40 коп. та 1 195 (одна тисяча сто дев'яносто п'ять) грн. 66 коп. судового збору.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 19 січня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 24 січня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.