Рішення

від 18.01.2017 по справі 910/19834/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2017Справа №910/19834/16

За позовомПублічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сельвія Фінанс" простягнення 190248,75 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаШурда О.В. - представник від відповідачане з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельвія Фінанс" 190248,75 грн. штрафу за договором поставки №ПОЛ0205-С від 17.02.2016.

Спір у даній справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем п. 5.3 укладеного між сторонами договору, відповідно до умов якого відповідач, який є платником ПДВ зобов'язався зареєструвати податкову накладну на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивач згідно умов п. 5.4 договору поставки №ПОЛ0205-С від 17.02.2016 просить суд стягнути з відповідача 20% штраф від вартості поставленого відповідачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/19834/16 та розгляд якої призначено на 01.12.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2016 за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору у справі №910/19834/16 на 15 днів, а у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням ним витребуваних судом документів розгляд справи відкладено на 03.01.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2017, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 18.01.2017.

Представник позивача в судове засідання 18.01.2017 з'явився, позов підтримав.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дати та час слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.01.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сельвія Фінанс" (продавець, відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (покупець, позивач) було укладено договір поставки № ПОЛ0205-С (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2015 року (надалі іменується - товар). Культура та клас товару зазначається в додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємними частинами (п.1.1), кількість товару зазначається в додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємними частинами. Одиницею виміру товару, що поставляються на умовах даного договору є метрична тонна (п.2.1), ціна товару за одиницю виміру товару зазначається в додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємними частинами (п.3.1), загальна вартість цього договору становить суму вартості товару, зазначеного у видаткових накладних та/або актах приймання - передачі до даного договору (п.3.2), продавець, який є платником ПДВ, зобов'язується зареєструвати податкову накладну на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) (п.5.3). Сторони погодили, що у випадку невиконання продавцем вимог п. 5.3 цього договору, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 20 % від вартості товару (п.5.4), цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скраплення печатками обох сторін і діє до 30.06.2016. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.10.2).

Відповідно до умов додаткової угоди №003К3 від 11.03.2016 до договору сторони зокрема погодили, що продавець передає у власність покупця наступний товар: кукурудза 3-го класу кількістю 400 тонн, ціна - 3375,00 грн. за тонну, а всього 1620000,00 грн., поставка товару в повному обсязі здійснюється у строк до 14.03.2016 включно.

За видатковими накладними № СФ-00000013 від 11.03.2016 на суму 643950,00 грн. та № СФ-00000014/П від 14.03.2016 на суму 497542,50 грн. відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 1141492,50 грн. з ПДВ, відповідачем було оплачено товар в повному обсязі згідно платіжних доручень №4130 від 15.03.2016 на суму 497542,50 грн. та №4132 від 15.03.2016 на суму 643950,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, згідно умов договору відповідач, який є платником ПДВ, зобов'язався зареєструвати податкові накладні на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, однак згідно відомостей Єдиного реєстру податкових накладних, що є публічною інформацією, відповідач не зареєстрував податкові накладні на суму 643950,0 грн. ( у т.ч. ПДВ 107325,00 грн.) та на суму 497542,50 грн. (у т.ч. ПДВ 82923,75 грн.) за видатковими накладними № СФ-00000013 від 11.03.2016 та №СФ-0000014/П від 14.03.2016, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 20 % від вартості товару згідно умов п.5.4 договору.

Позивачем було надіслано на адресу відповідача листи-вимогу від 12.09.2016 за вих. №130-2-12/4729 з проханням зареєструвати податкову накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та сплатити штраф у розмірі 20 % від вартості товару, що становить 190248,75 грн., однак відповіді на вказаний лист від відповідача позивач не отримав.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, як встановлено судом, на виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв та оплатив товар за видатковими накладними № СФ-00000013 від 11.03.2016 на суму 643950,00 грн. (536625,00 грн. + ПДВ у розмірі 107325,00 грн.) та № СФ-00000014/П від 14.03.2016 на суму 497542,50 грн. (414618,75 грн. + 82923,75 грн.).

При цьому, відповідно до умов п.5.3 договору відповідач, який є платником ПДВ, зобов'язався зареєструвати податкові накладні на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 14.1.60 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 та визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї до Єдиного реєстру податкових накладних платників ПДВ продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, що містяться у реєстрі.

Згідно п. 3 вищезазначеного порядку реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця), складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.

Також вказаним порядком передбачено, що постачальник (продавець) складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому порядку, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами твердження позивача не спростовані. Доказів реєстрації податкових накладних на поставку товару за укладеним з позивачем договором відповідач суду не надав.

У відповідності до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.4 договору сторони погодили, що у випадку невиконання продавцем вимог п. 5.3 цього договору, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 20 % від вартості товару.

Оскільки судом встановлено факт не виконання відповідачем зобов'язань згідно вимог п.5.3 договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованими.

При цьому, сума штрафу розрахована позивачем вірно, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає штраф у розмірі 190248,75 грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сельвія Фінанс" (03115, м.Київ, вул. Львівська, будинок 22, приміщення 12, ідентифікаційний код 39815265) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 1, ідентифікаційний код 37243279) 190248 (сто дев'яносто тисяч двісті сорок вісім) грн. 75 коп. штрафу та судовий збір у розмірі 2853 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят три) грн. 73 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.01.2017

Суддя Ю.М. Смирнова