Рішення

від 24.01.2017 по справі 927/1202/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

24 січня 2017 року справа № 927/1202/16

Позивач: Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій,

вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, Чернігівська область, 16603

Відповідач: Приватне підприємство ТОП-МАКСІ , вул. Бобрицька, 37, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

предмет спору: про стягнення штрафних санкцій 7749,96 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 23.01.2017, юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій подано позов про стягнення з відповідача - Приватного підприємства ТОП-МАКСІ 7749,96 грн штрафу за договором поставки вугілля № 258 від 06.09.2016

В судовому засіданні 10.01.2017 судом були вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача на офіційному сайті державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр". Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за умовами пошуку код 38860521, станом на 10.01.2017 місцезнаходження Приватного підприємства ТОП-МАКСІ : вул. Бобрицька, 37, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600. Дані про перебування Приватного підприємства ТОП-МАКСІ у процесі припинення, перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації - відсутні.

В судовому засіданні 24.01.2017 року представником позивача подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом. Крім того, позивачем подано суду довідку про включення позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань яку залучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 24.01.2017 судом було здійснено огляд оригіналу договору поставки вугілля № 258 від 06.09.2016, який після огляду повернуто представнику позивача.

Ухвала суду від 21.12.2016 про порушення провадження у справі та ухвала суду від 10.01.2017 про відкладення розгляду справи, направлені на адресу відповідача: вул. Бобрицька, 37, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, повернуті без вручення адресату з відміткою поштового відділення зв'язку за терміном зберігання

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи судом.

Ухвалами суду від 21.12.2016 та 10.01.2017 відповідач був повідомлений, що нез'явлення в судове засідання повноважних представників сторін не є перешкодою для розгляду спору по суті. Крім того, ухвалами суду від 21.12.2016 та 10.01.2017 явка представника відповідача в судові засідання 10.01.2017, 24.01.2017 обов'язковою не визнавалась.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66- 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» ).

Враховуючи те, що явка представника відповідача обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, а тому господарський суд вважає можливим прийняти рішення по даній справі за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

В судовому засіданні 24.01.2017 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

06.09.2016 між Спеціальним авіаційним загоном Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, (позивач) та Приватним підприємством ТОП-МАКСІ (відповідач) було укладено договір поставки вугілля №258.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. договору поставки вугілля №258 від 06.09.2016, постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити вугілля (надалі - товар) код Державного класифікатора продукції та послуг ДК 021:2015 09111000-1; ДК 016:2010-05.10.1 за ціною, в асортименті та кількості: Вугілля марки ДГР 0-200, ДСТУ3472-96, зольність % (А) до 39,1, волога (W) 8,5, розмір кусків (мм) 0-200, теплота згоряння (кКал/кг) 5500-6500, К-сть (т) 166, ціна за одиницю (без ПДВ) 933,73грн, загальна вартість 154999,18грн.

У відповідності до п.3.1. договору поставка товару здійснюється постачальником однією партією . Термін поставки до 30 вересня 2016 року.

Пунктами 3.2, 3.4., 3.6 договору поставки вугілля №258 від 06.09.2016 визначено, що постачальник, в день відвантаження партії товару, сповіщає покупця факсимільним зв'язком про дату відвантаження, кількість відвантаженого вугілля та надає покупцю накладну, посвідчення (сертифікат та паспорт) якості на партію товару, податкову накладну. Поставка товару здійснюється в пункт призначення (залізничним або автомобільним транспортом), 16603 м. Ніжин, Чернігівської області, вул. Космонавтів 90, Спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України. Передача товару проводиться за накладними на підставі довіреності уповноваженого представника покупця зі складанням акту приймання-передачі.

Товар вважається переданим (поставленим), а зобов'язання виконаним постачальником з моменту передачі товару покупцю, після проведення зважувань. Розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 30 банківських днів після підписання сторонами акта приймання-передачі товару. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 7 банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на розрахунковий рахунок (пп. 3.7., 4.2. договору №258 від 06.09.2016)

Пунктом 9.5. поставки вугілля №258 від 06.09.2016 сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до завершення поставки товару.

У відповідності до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором поставки вугілля №258 від 06.09.2016 не виконав, вугілля у встановлений договором строк (до 30.09.2016) не поставив.

Позивач звернувся до відповідача з листом - попередженням №90/01-37/3187 від 03.10.2016., в якому вказав про те, що оскільки поставка вугілля у визначений договором строк не відбулась, а тому він просить відповідача виконати зобов'язання за договором поставки вугілля №258 від 06.09.2016 та здійснити поставку до 14.10.2016, а в разі неможливості здійснення такої поставки повідомляє відповідача про намір дострокового розірвання договору та стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Вимогу позивача №90/01-37/3187 від 03.10.2016 щодо поставки вугілля в строк до 14.10.2016 відповідач також не виконав.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 6.4 договору поставки вугілля №258 від 06.09.2016 сторони визначили, що за відмову від поставки або недопоставку товару постачальник сплачує продавцю штраф у розмірі 5% вартості недопоставленого товару.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись, зокрема, неустойкою (штрафом).

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.1. договору поставки вугілля №258 від 06.09.2016 визначено, що сторони звільняються від відповідальності за не виконання або неналежне виконання зобов'язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна, тощо).

Доказів наявності обставин обумовлюючих неможливість виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки вугілля №258 від 06.09.2016 відповідач суду не надав і вимоги позивача не оспорив, а тому суд доходить висновку, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача 7749,96 грн штрафу за не поставлений товар за договором поставки вугілля №258 від 06.09.2016 є правомірною і підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір» , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства ТОП-МАКСІ , вул. Бобрицька, 37, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 38860521) на користь Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, Чернігівська область, 16603 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 33965532) 7749 грн.96 коп. штрафу та 1378 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 25.01.2017.

Суддя Л.М. Лавриненко