Постанова

від 17.01.2017 по справі 906/503/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2017 р. Справа № 906/503/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від кредиторів - не з'явились;

від боржника - не з'явився;

арбітражний керуючий - ОСОБА_1 (ліквідатор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ліквідатора ТзОВ "Овручм'ясо" ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Житомирської області від 06.12.16 р. у справі № 906/503/14

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Овручм'ясо"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.12.2016 р. у справі № 906/503/14 (суддя Костриця О.О.) відкладено розгляд клопотань ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури, про надання дозволу (згоди) на продаж заставного майна банкрута, відкладено розгляд справи та зобов'язано ліквідатора надати визначені судом документи і вчинити певні дії. Зокрема, серед іншого, зобов'язано ліквідатора вчинити необхідні дії щодо розірвання укладених договорів оренди.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції в частині зобов'язання вчинити необхідні дії щодо розірвання укладених договорів оренди, ліквідатор ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу в цій частині скасувати. В обгрунтування скарги вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується за виключенням виконання договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації. Таким чином, договори оренди майна банкрута в зв'язку з визнанням боржника банкрутом розірванню не підлягають. Відсутні також і підстави для розірвання вказаних договорів в зв'язку з банкрутством з ініціативи орендодавця відповідно до ст. 783 ЦК України, ст.ст. 291, 188 ГК України. Оскільки орендарі майна вчасно сплачують орендну плату, яка використовується ліквідатором на витрати у здійсненні ліквідаційної процедури, визначене судом зобов'язання вчинити дії по розірванню договорів є безпідставним.

В судовому засіданні апелянт підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Кредиторами - ТзОВ "Торговий Дім "Дубовий Гай", ОСОБА_2 та ТзОВ Агропромислова компанія "Дубовий Гай" надіслані до суду відзиві, в яких останні підтримують доводи апелянта та просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині зобов'язання ліквідатора ТОВ "Овручм'ясо" ОСОБА_1 вчинити необхідні дії щодо розірвання укладених договорів оренди. В інших частинах ухвалу просять залишити без змін.

Інші учасники провадження письмових відзивів не надали, явку представників в судове засідання не забезпечили.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Житомирської області від 29.05.2014 р. у справі № 906/503/14 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Овручм'ясо" з урахуванням особливостей, встановлених ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 06.12.2016 р. відкладено розгляд клопотань ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури, про надання дозволу (згоди) на продаж заставного майна банкрута, відкладено розгляд справи та призначено наступне засідання суду. Окрім цього, ч. 5 резолютивної частини ухвали зобов'язано ліквідатора ОСОБА_1:

- надати проміжний звіт з підтверджуючими документами про хід ліквідаційної процедури банкрута та інші матеріали, що свідчать про виконання ліквідатором покладених на нього обов'язків;

- надати відповіді на запити ліквідатора до Управління Держземагенства. Державної служби інтелектуальної власності, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної авіаційної служби; Держгірпромнагляду, Державної фіскальної служби, Державної інспекції з архітектурно-будівельного контролю. Державного космічного агентства, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- надати договори оренди укладені з ПАТ "КБ"Приватбак", ПП ОСОБА_3 та АТ "Ощадбанк" (оригінали для огляду, копії до справи);

- письмово обгрунтувати правові підстави не пропорційного розподілу коштів із заборгованості по заробітній платі перед колишніми працівниками банкрута;

- надати трудові угоди за період з 2014 по 2016 (оригінали для огляду, копії до справи);

- вчинити необхідні дії щодо розірвання укладених договорів оренди;

- при наявності, надати докази реалізації майна;

- надати довідку з податкового органу відносно рахунків банкрута, станом на день судового розгляду справи;

- надати письмову інформацію щодо результатів кримінального провадження;

- надати інформацію про рух коштів по банківських рахунках починаючи з грудня 2016 року по дату наступного судового засідання;

- надати письмову інформацію з документальним підтвердженням про дебіторську заборгованість боржника, а також реальні докази стягнення такої заборгованості;

- виявити додаткові докази про наявність/відсутність у банкрута майна на праві власності/користування;

- здійснювати продаж майна з неухильним дотриманням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- вживати заходи з метою недопущення затягування ліквідаційної процедури банкрутства, а відтак виконання всіх необхідних приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

- при наявності надати відповіді на звернення до ПАТ КБ "Правекс-Банк" за №170/1 від 18.10.2016 та №180/1 від 17.11.2016.

Апелянт, не погоджуючись з вимогою суду першої інстанції вчинити необхідні дії щодо розірвання укладених договорів оренди просить скасувати ухвалу в цій частині з огляду на невідповідність її положенням ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка дозволяє виконання банкрутом договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації, а також відсутність правових підстав для дострокового розірвання таких договорів з ініціативи орендодавця.

З даного приводу колегією суддів зазначається, що розірвання договірних відносин регулюється як безпосередньо визначеними положеннями щодо окремих правовідносин, так і загальними положеннями про зобов'язання та договір (розділи І - ІІ книги п'ятої ЦК України, розділ ІV ГК України). Зокрема, нормами Цивільного та Господарського кодексів України передбачено підставу припинення зобов'язань - ліквідація юридичної особи (ст. 609 ЦК України та 205 ГК України). Одночасно ч. 2 ст. 781 ЦК України визначено, що договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем. Слід зазначити, що ліквідація в даному випадку розуміється як процес, а не наслідок (виключення підприємства з ЄДРПОУ). Це випливає з того, що з дня визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури його господарська діяльність припиняється та здійснюються ліквідаційні процедури. Припинення господарської діяльності унеможливлює існування договірних відносин банкрута з іншими особами. Таким чином, всі господарські договірні відносини банкрута підлягають припиненню (розірванню).

Поряд з цим, положення ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дозволяють після визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання банкрутом договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації.

Тобто, договори оренди майна банкрута будуть в обов'язковому порядку припинені (розірвані), однак з відстрочкою даної дії - до моменту продажу майна.

Вказане свідчить про те, що ліквідатор, як особа, до якої перейшли повноваження керівника (органів управління) банкрута, здійснюючи функції з управління та розпорядження майном банкрута, зобов'язаний в будь-якому випадку вжити заходи стосовно припинення (розірвання) договорів оренди майна банкрута. Такі заходи можуть вчинятися шляхом розірвання договорів за згодою сторін або, у випадку недосягнення домовленості, в судовому порядку з огляду на положення ст.ст. 609, 781 ЦК України, ст. 205 ГК України.

Враховуючи вищенаведене колегією суддів відмічається, що зобов'язуючи ліквідатора вчинити необхідні дії щодо розірвання укладених договорів оренди, місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не встановлював строки вчинення таких дій та спосіб їх виконання (розірвання в односторонньому порядку, в судовому порядку тощо). Однак, з огляду на те, що ліквідаційна процедура в силу закону є строковою, а орендні відносини можуть тривати лише до продажу майна банкрута, ліквідатору необхідно вчинити такі дії в межах строків здійснення ліквідаційної процедури.

Відтак, оспорюване апелянтом зобов'язання необхідно розглядати в контексті з іншими визначеними судом у ч. 5 резолютивної частини ухвали зобов'язаннями, зокрема - здійснювати продаж майна з неухильним дотриманням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та вживати заходи з метою недопущення затягування ліквідаційної процедури банкрутства, а відтак виконання всіх необхідних приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За наведених обставин посилання апелянта на незаконність вимог суду є необгрунтованим та безпідставним.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора ТзОВ "Овручм'ясо" ОСОБА_1 від 10.12.2016 р. залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 06.12.2016 р. у справі № 906/503/14 в частині зобов'язання ліквідатора ОСОБА_1 вчинити необхідні дії щодо розірвання укладених договорів оренди залишити без змін.

3. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.