Постанова

від 18.01.2017 по справі 815/1852/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1852/16

Категорія: 8.3.5 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника апелянта - Березовського Дмитра Миколайовича та представника відповідача - Коперсак Миколи Сергійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАІКА-ОЙЛ на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАІКА-ОЙЛ до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАІКА-ОЙЛ (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000712100 від 03 грудня 2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ТОВ подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 04 листопада 2015 року по 17 листопада 2015 року згідно п.п.78.1.1. п.78 ст.78 ПК України, на підставі наказу №281 від 02 листопада 2015 року, ДФС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині реалізації підакцизних товарів за період 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року, за результатами якої був складений акт перевірки №282/15-17-21-01-16-37089304 від 17 листопада 2015 року.

Відповідно до висновків акта перевірки встановлено порушення ТОВ вимог п.п.213.1.9 п.213.1 ст.213, п.п.214.1.4 п.214.1 ст.214, п.216.9 ст.216 ПК України в результаті чого ТОВ занижено суму податкових зобов'язань з акцизного податку з роздрібної реалізації бензинів моторних та інших нафтопродуктів (легкі, середні та важкі дистиляти), визначених у п.п.215.3.4 п.215.3 ст.215 ПК України за період січень-червень 2015 року у розмірі 1591051,00 грн..

На підставі вказаного акта перевірки ДФС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000712100 від 03 грудня 2015 року, яким ТОВ збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 1988813,75 грн., у тому числі за основним платежем 1591051,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 397762,75 грн..

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ оскаржило його в адміністративному порядку до ГУ ДФС в Одеській області та ДФС України. Рішенням ГУ ДФС в Одеській області №103/10/15-32-10-02-07 від 20 січня 2016 року та рішенням ДФС України №7092/0/99-99-10-01-02-25 від 01 квітня 2016 року скарги ТОВ були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000712100 від 03.12.2015 року без змін.

Винесення вказаного податкового повідомлення-рішення та збільшення суми грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання підакцизних товарів і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що через мережу АЗС здійснюється виключно роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві для особистого використання, а тому такі операції оподатковуються акцизним податком відповідно до пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України у розмірі 5 % від вартості підакцизних товарів.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ст.215.1 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Положеннями ст.14.1.212 ПК України передбачено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що визначальною обставиною, яка характеризує реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів як таку, є продаж відповідних товарів особам для їх кінцевого особистого некомерційного використання, що також узгоджується з визначенням договору роздрібної купівлі-продажу, встановленим положеннями ч.1 ст.698 ЦК України, згідно з якими однією з ознак договору роздрібної торгівлі є використання покупцем товару з метою, не пов`язаною з підприємницькою діяльністю.

Так, судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ як продавцем були укладені договори поставки №2015-29 від 22 червня 2015 року, №2015-7 від 01 січня 2015 року, №2015-26 від 01 січня 2015 року, №2015-19 від 01 січня 2015 року, №2015-24 від 01 січня 2015 року, №2015-28 від 11.06.2015 року, №2015-15 від 01 січня 2015 року, №2015-12 від 01 січня 2015 року, №2015-18 від 01 січня 2015 року, №2015-10 від 01 січня 2015 року, №2015-23 від 01 січня 2015 року, №2015-13 від 01 січня 2015 року, №2015-20 від 01 січня 2015 року, №2015-11 від 01 січня 2015 року, №2015-27 від 01 січня 2015 року, №2015-22 від 01 січня 2015 року, №2015-16 від 01 січня 2015 року, №2015-3 від 01 січня 2015 року, №2015-4 від 01 січня 2015 року, №2015-5 від 01 січня 2015 року, №2015-2 від 01 січня 2015 року, №2015-1 від 01 січня 2015 року, №2015-9 від 01 січня 2015 року, №2015-8 від 01 січня 2015 року, №2015-6 від 01 січня 2015 року та додаткові угоди до них з контрагентами-покупцями: ТОВ Авалон будінвест , ТОВ Автотехцентр , ТОВ Алан-ЛТД , ТОВ БК Бастіон , фізична особа-підприємець ОСОБА_4, КП Визирське джерело , ТОВ Імпульс СПМК , ТОВ Індастріал сервіс ЛТД , ТОВ Камбіо-стройсервіс , ТОВ Компанія Ніквуд , ТОВ Південно-транспортна компанія , ТОВ Причорноморє , ТОВ Профіт-мейкер , ТОВ Рисоіл-Юг , ПП Світ-автолюкс , ДП Сісайд (Україна) ТОВ Siaside-comercio e servicos, lda , МП Тілігул , ТОВ Тіс-вугілля , ТОВ Тіс-руда , ТОВ Тіс-зерно , ТОВ Тіс-контейнерний термінал , ТОВ з іноземними інвестиціями Трансінвестсервіс , ТОВ Транспортні технології ТІС , ТОВ Українська портова агенція , СТОВ Чорномоська птахофабрика .

Матеріали справи, зокрема, листи вищевказаних контрагентів (т.32 а.с.38-49) свідчать, що контрагенти-покупці позивача (ТОВ Трансінвестсервіс , ТОВ Південно-транспортна компанія , ТОВ Тіс-вугілля , ТОВ Компанія Ніквуд , ТОВ Українська портова агенція , ТОВ Транспортні технології ТІС , ТОВ Рисоіл-Юг , ТОВ Індастріал сервіс ЛТД , ТОВ Алан-ЛТД , ТОВ БК Бастіон ) використовували паливо, отримане від ТОВ за відповідними договорами, виключно у власній комерційно-господарській діяльності.

Так, положеннями ч.1 ст.42 Господарського кодексу України (Глава 4 ГОСПОДАРСЬКА КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (ПІДПРИЄМНИЦТВО)) передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, підсумовуючи всі вищезазначені обставини у сукупності та враховуючи мету використання контрагентами позивача палива (що є визначальним для встановлення факту реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), а саме - використання виключно у власній комерційно-господарській діяльності, тобто, з метою досягнення економічних результатів, одержання прибутку, а не для їх (покупців) особистого некомерційного використання, колегія суддів приходить до висновку, що вказані господарські операції не можуть бути віднесені до об`єкта оподаткування акцизним податком з реалізації бензинів моторних та інших нафтопродуктів.

Додатково колегія суддів зазначає, що відповідачем в акті перевірки (3 сторінка) було встановлено, що ТОВ в період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року було задекларовано суму вартості реалізації бензинів моторних та інших нафтопродуктів на загальну суму 32040604,43 грн., в тому числі реалізацію товарів саме для комерційного використання (контрагентами позивача) на загальну суму 31821019,04 грн., тобто, відповідачем фактично визнано, що контрагенти позивача використовували отриманий товар для власного комерційного використання, а не для їх особистого некомерційного використання.

При цьому доводи відповідача про те, що перевіряючими в ході перевірки було кваліфіковано операції ТОВ з вказаними контрагентами як роздрібний продаж нафтопродуктів і лише наявність цієї обставини (роздрібний продаж) є достатнім для віднесення цих операцій до об`єкта оподаткування акцизним податком, суд вважає безпідставними, оскільки, як зазначалося колегією суддів вище, для віднесення операцій купівлі-продажу нафтопродуктів до вказаного об`єкта оподаткування необхідно встановити не лише те, що такі операції є роздрібними, а і те, що нафтопродукти придбані кінцевим споживачем без мети використання їх у комерційній (підприємницькій) діяльності.

Більш того, стосовно висновків суду першої інстанції з приводу того, що через мережу АЗС здійснюється реалізація нафтопродуктів у роздріб кінцевому споживачу з метою некомерційного використання колегія суддів зазначає, що діючим законодавством (станом на час виникнення спірних відносин) не передбачено обмежень щодо торгівлі нафтопродуктами через мережу АЗС оптом, а тому не кожен факт продажу пального на АЗС є роздрібним.

Зазначені положення узгоджуються з висновками, викладеними в постанові ВАСУ від 09 червня 2016 року справа №813/4238/16.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними обґрунтування власної правової позиції відповідачем та судом першої інстанції положеннями Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами № 1442 від 20 грудня 1997 року (далі Правила) та Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України , затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року (далі Інструкція), оскільки вказані Правила та Інструкція не є нормативними документами, які регулюють питання визначення об`єкта оподаткування, яке віднесене до сфери дії ПК України щодо справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, об`єкта оподаткування, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства.

Крім цього, вказані Правила та Інструкція не є нормативними документами, які визначають сутність господарських операцій з реалізації нафтопродуктів, а саме вид та характер договорів купівлі-продажу (які регулюються гл.54 ЦК України), і одночасно не містять обмежень чи заборон щодо застосування АЗС з метою виконання договорів купівлі-продажу, відмінних від договорів роздрібної купівлі-продажу, в тому числі договорів оптового продажу (поставки).

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції, який погодився з доводами відповідача, стосовно віднесення вказаних операцій між ТОВ та його контрагентами до операцій роздрібної торгівлі лише за ознакою відпуску нафтопродуктів через мережу АЗС.

При цьому в ході розгляду справи позивачем були надані суду укладені ТОВ з контрагентами договори на продаж нафтопродуктів, які за своїми характеристиками відповідають положенням ст.712 ЦК України та відносяться до договорів поставки, які є відмінними від договорів роздрібної купівлі-продажу, і які недійсними або удаваними ніким не визнані, і на думку колегії суддів самостійне та на власний розсуд визначення податковим органом виду та характеру укладеного між суб`єктами господарської діяльності договору на підставі положень Правил та Інструкції, сфера дії яких взагалі не розповсюджується на регулювання договірних відносин, не може вважатися обгрунтованим та законним.

Таким чином, враховуючи все вищезазначене сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що при здійсненні перевірки податковим органом не тільки не були враховані положення ПК стосовно встановлення мети використання контрагентами позивача придбаного у ТОВ палива з метою визначення об`єкта оподаткування акцизним податком, а і безпідставно віднесено вказані операції купівлі-продажу між ТОВ та цими контрагентами до категорії роздрібної торгівлі, у зв`язку з чим прийняте ДПІ спірне податкове повідомлення-рішення №0000712100 від 03 грудня 2015 року про донарахування позивачу податкових зобов`язань не може вважатися законним та підлягає скасуванню, а, відповідно, позов ТОВ - задоволенню.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухвалені постанови помилково вирішив спірні правовідносини, припустився порушень норм права, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з постановленням по справі нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАІКА-ОЙЛ - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАІКА-ОЙЛ до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000712100 від 03 грудня 2015 року.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області (67500, Одеська область, Комінтернівський район, селище міського типу Комінтернівське, Проспект 40- річчя визволення, будинок 2/А, ЄДРПОУ 39526842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАІКА-ОЙЛ (67543, Одеська область, Комінтернівський район, село Визирка, вул.Чапаєва, будинок 60, ЄДРПОУ 37089304) судовий збір в розмірі 32 820 (тридцять дві тисячі вісімсот двадцять), 00 грн..

Постанова апеляційного суду набирає чинності згідно законодавства та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому КАС України.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук