Ухвала

від 23.01.2017 по справі 638/20107/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 638/20107/16-к Головуючий суддя 1-ї інстанції: Грищенко І.О.

Провадження № 11-сс/790/84/17 Суддя доповідач: Колтунова А.І.

Категорія: в порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді суддів за участю: прокурора представника власника майна при секретарі - Колтунової А.І., - Курила О.М., Чопенка Я.В., - Фокіна С.О., Коновалюка Д.С., - ОСОБА_6, - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою директора ТОВ ВКФ Електронтехсервіс ЛТД - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 грудня 2016 року про часткове задоволення клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Нікуліна Є.Ю. та накладення арешту на майно у кримінальному провадженню № 12015220480003956 від 21 серпня 2015 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 грудня 2016 року частково задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Нікуліна Є.Ю. про арешт майна у кримінальному провадженні №12015220480003956 від 21 серпня 2015 року та накладено арешт на майно, що було виявлено 08 грудня 2016 року під час проведення обшуків в приміщеннях, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, директор ТОВ ВКФ Електронтехсервіс ЛТД ОСОБА_8, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 грудня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Нікуліна Є.Ю., погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Коновалюком Д.С., про накладення арешту на майно, яке було вилучене 08 грудня 2016 року під час проведення обшуків в приміщеннях, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. На думку апелянта, ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна - ОСОБА_6, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається із наданих апеляційному суду матеріалів судового провадження, 14 грудня 2016 року до Дзержинського районного суду м.Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Нікуліна Є.Ю., погодженого прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Коновалюком Д.С., про арешт майна по кримінальному провадженню №12015220480003956 від 21 серпня 2016 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, в якому він просив накласти арешт на майно, виявлене 08 грудня 2016 року під час проведення обшуків в приміщеннях, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Зі змісту клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Нікуліна Є.Ю. слідує, що досудовим розслідуванням встановлені наступні обставини: у травні 2015 року КЗОЗ ЦМЕД МК проведено відкриті конкурсні торги стосовно закупівлі 12 найменувань гумових шин та камер для автомобілів швидкої медичної допомоги. Згідно протоколу розкриття пропозиції конкурсних торгів №2 від 07 травня 2015 року у закупівлях приймали участь ТОВ Сотій Груп з пропозицією 917,2 тисяч гривень та ТОВ ВКФ Електронтехсервіс ЛТД з пропозицією 891,5 тисяч гривень. За результатами оцінки вищевказаних пропозицій, зловживаючи службовим становищем, посадовими особами КЗОЗ ЦЕМД та МК переможцем було визнано ТОВ ВКФ Електронтехсервіс ЛТД , не зважаючи на те, що запропонована товариством продукція була завищена на суму 300 тис. грн. У подальшому, під час досудового розслідування було встановлено незаконну схему конвертації та введення в легальний обіг, отриманих внаслідок зазначених протиправних дій бюджетних грошових коштів, з використанням у ланцюгу контрагентів суб'єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності.

У розумінні положень ст.131, ч.2 ст.170 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який застосовується з метою дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом або знаряддям злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Також п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Розглядаючи клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя, суд повинні з'ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст.171 КПК України.

Приймаючи рішення про накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно, суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на відомості, які містяться у матеріалах судового провадження, наявні підстави та розумні підозри вважати, що частина вилученого майна в ході проведення обшуків за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 є доказами вчинення кримінального правопорушення та є необхідним для з'ясування всіх обставин у кримінальному провадженні.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком слідчого судді, оскільки клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Нікуліна Є.Ю. від 09 грудня 2016 року про арешт майна не відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.171 КПК України, а саме не містить належного обґрунтування, підстав та мети необхідності арешту вищевказаного майна. Крім того, слідчий Нікулін Є.Ю. послався в клопотанні від 09 грудня 2016 року на норми ст.99 КПК України замість ст.98 КПК України, застосував норми ст.167 КПК України в старій редакції, хоча на момент подання клопотання до неї були внесенні зміни. Також стороною обвинувачення постанови про визнання речовими доказами майна, вилученого в ході обшуків 08 грудня 2016 року, не надано.

Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України відмова у задоволенні клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі всього тимчасово вилученого майна.

Суд першої інстанції в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Нікуліна Є.Ю. відмовив частково, але в резолютивній частині ухвали перелік та види майна, яке підлягає негайному поверненню власником, не вказав.

Також колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 грудня 2016 року не відповідає вимогам п.п.2, 3 ч.1 ст.372 КПК України, оскільки мотивувальна та резолютивна частини мають протиріччя, а саме в мотивувальній частині ухвали слідчий суддя встановив, що арешту підлягають лише документи складені до 21 серпня 2015 року, а в резолютивній частині наклав арешт на документи, які складені і після спливу даної дати.

Частина 1 ст.171 КПК України передбачає, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Слідчий суддя розглядаючи клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12015220480003956 від 21 серпня 2015 року повноваження слідчого СУ ГУНП в Харківській області Нікуліна Є.Ю. та прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Коновалюка Д.С. не перевірив.

В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурором Коновалюком Д.С. було надано суду постанову першого заступника прокурора Харківської області Степанова А.Б. про призначення групи прокурорів від 17 травня 2016 року, з якої вбачається призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12015220480003956 від 21 серпня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.192 КК України.

Дослідивши матеріали судового провадження, а саме: клопотання про арешт майна від 09 грудня 2016 року (а.с.32-50), витяг з кримінального провадження №12015220480003956 від 25 серпня 2015 року ( а.с.3), витяг з кримінального провадження №12015220480003956 від 04 листопада 2016 року (а.с.1, 2) та постанову про призначення групи прокурорів від 17 травня 2016 року, суд апеляційної інстанції документів на підтвердження повноважень слідчого СУ ГУНП в Харківській області Нікуліна Є.Ю. та прокурора Харківської місцевої прокуратури №1 Коновалюка Д.С. щодо звернення з клопотанням про арешт майна, не вбачає, оскільки слідчий СУ ГУНП в Харківській області Нікулін Є.Ю., погодивши з прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 Коновалюком Д.С., звернувся до районного суду з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню №12015220480003956 від 21 серпня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, а не за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.192 КК України.

Таким чином, розгляд клопотання про арешт майна по кримінальному провадженню №12015220480003956 від 21 серпня 2016 року слідчим суддею є передчасним та таким, що суперечить вимогам ч.1 ст.171 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

В такому випадку суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надати оцінку доцільності арешту майна по кримінальному провадженню №12015220480003956, в розумінні положень ч.1 ст. 98 і ч.1 ст.170 КПК України, та ставить під сумнів можливість забезпечення збереження та схоронності цього майна до належного вирішення його долі в порядку визначеному ст.100 КПК України.

За наведених вище обставин ухвала слідчого судді є передчасною, необґрунтованою та невмотивованою, а тому вона підлягає скасуванню на підставі п.п.1, 3 ч.1 ст.409 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що ухвала слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 грудня 2016 року підлягає скасуванню, а клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Нікуліна Є.Ю. про арешт майна у кримінальному провадженні №12015220480003956 від 21 серпня 2015 року з доданими до нього матеріалами поверненню прокурору для усунення недоліків, встановивши для цього строк - 72 години з моменту отримання прокурором копії цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 404, 405, ч.3 ст.407, ст.ст.418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу директора ТОВ ВКФ Електронтехсервіс ЛТД - ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 грудня 2016 року про часткове задоволення клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Нікуліна Є.Ю. та накладення арешту на майно у кримінальному провадженню №12015220480003956 від 21 серпня 2015 року - скасувати.

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Нікуліна Є.Ю. про арешт майна у кримінальному провадженні №12015220480003956 від 21 серпня 2015 року з доданими до нього матеріалами повернути прокурору Харківської місцевої прокуратури №1 Коновалюку Д.С. для усунення недоліків клопотання, встановивши для цього строк - 72 години з моменту отримання прокурором копії цієї ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч.4 ст.424 КПК України.

Головуючий суддя: Судді: А.І. Колтунова О.М.Курило Я.В. Чопенко