Рішення

від 17.01.2017 по справі 905/3360/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр-т Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2017                     Справа № 905/3360/16                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» «ЕЛЕКТРОРЕМОНТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН КОМПЛЕКТ ПЛЮС»

простягнення 42 625,23 грн

за участю представників:

від позивачане з'явились

від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» «ЕЛЕКТРОРЕМОНТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН КОМПЛЕКТ ПЛЮС» про стягнення основної заборгованості у розмірі 22000,00 грн, інфляційних втрат у розмірі 10890,00 грн, 3% річних у розмірі 1395,95 грн та пені у розмірі 8339,28 грн.

16.01.2017 до господарського суду Донецької області від позивача надійшли письмові пояснення по справі з документи на виконання вимог ухвали суду. У вказаних поясненнях позивачем заявлено клопотання про розгляд справи без участі його представника позивача.

В судовому засіданні 17.01.2017 судом задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №303/21-09/14 на поставку товару від 15.04.2014 щодо здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не надав, своїм процесуальним правом не скористався.

Місцезнаходженням відповідача є: 83086, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Артема, 41, оф. 516, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта»від 09.11.2016 № 7-14-602 та інформації, що розміщена на офіційному веб-сайті (http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/(documents)/05B89C5B88C05079C2257 D7E002C3293) пересилання поштових відправлень до/з міста Донецьк тимчасово не здійснюється.

Відповідно до пп.3) п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 (з наступними змінами) «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо). Підпунктом 4) п.6 вказаного Інформаційного листа передбачено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Господарським судом було розміщено на офіційному веб-порталі «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет інформацію про дату, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується відповідними роздруківками.

Крім того, ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення були надіслані та розміщені на офіційному веб-порталі «Єдиний державний реєстр судових рішень» в мережі Інтернет.

Телефонограми відповідачу судом не вдалося передати, у зв'язку з неможливістю встановлення зв'язку з абонентом, набрані номери не обслуговуються.

Також судом надсилались ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи на електронну пошту адресу відповідача, що підтверджується витягами з журналу обліку вихідної електронної пошти.

Таким чином, судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду.

Оскільки матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

15.04.2014 між Публічним акціонерним товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» «ЕЛЕКТРОРЕМОНТ» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОН КОМПЛЕКТ ПЛЮС» (покупець, відповідач) підписано договір №303/21-09/14 на поставку товару (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (далі-товар), номенклатура, обсяги, строк поставки та ціни вказані у специфікаціях, доданих до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 11.1 Договору цей Договір набуває чинності від дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і діє до 31.12.2014 року включно, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань .

Згідно з п. 2.1 Договору ціна Договору визначається сумою укладених сторонами специфікацій та не може перевищувати 290000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 48333,33 грн.

15.04.2014 між сторонами підписана Специфікація №1 до Договору, у якій сторони погодили поставку товару на суму 29484,00 грн.

23.06.2014 між сторонами підписана Специфікація №2 до Договору, у якій сторони погодили поставку товару на суму 134854,80 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється постачальником в строки на умовах, обумовлених в Специфікаціях.

Згідно з п. 4.2 Договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 164338,80 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними №240 від 29.04.2014 на суму 21420,00 грн, №269 від 08.05.2014 на суму 8064,00 грн, №462 від 14.07.2014 на суму 46324,80 грн, №561 від 01.09.2014 на суму 44265,00 грн, №581 від 10.09.2014 на суму 44265,00 грн, а також товарно-транспортними накладними.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у накладних, підтверджується підписами його представників на зазначених накладних, товарно-транспортних накладних та довіреностями відповідача на отримання товару від позивача.

Висновок стосовно того, що товар за вищезазначеними видатковими накладними був поставлений позивачем відповідачу саме на виконання Договору №303/21-09/14 на поставку товару від 15.04.2014, суд робить виходячи з того, що поставка здійснювалась в період дії вказаного Договору, а найменування товару, зазначеного у вищезазначених накладних, відповідає тому, що вказаний у Специфікаціях №№1, 2 до Договору.

Відповідачем жодних заперечень щодо отримання товару від позивача за Договором не надано.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.4 Договору розрахунок за товар здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на умовах:

- передоплати 30% вартості заявленого товару (партії товару) протягом 3-х банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку постачальника;

- остаточного розрахунку 70% вартості заявленого товару (партії товару) протягом 7-ми банківських днів з моменту отримання покупцем повідомлення про готовність товару (партії товару) до відвантаження.

Можлива оплата за товар (партії товару) іншими формами взаєморозрахунків, не заборонених чинним законодавством.

З урахуванням наведених положень Договору (п. 2.4), виходячи з факту підписання сторонами видаткових накладних, прийняття відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, судом встановлено, що строк виконання відповідачем обов'язку щодо остаточної сплати коштів за товар отриманий за видатковими накладними виник з дати отримання товару за видатковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 164338,80 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що відповідачем було частково здійснено оплату на загальну суму 142338,80 грн (належним чином засвідчені копії банківських виписок та угод про залік взаємних вимог від 30.04.2014, від 16.05.2014 містяться в матеріалах справи).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що сума несплаченої заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений згідно вищезазначених накладних товар складає 22000,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків №27 від 02.03.2015, підписаний директорами позивача та відповідача і скріплений печатками підприємств, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 22000,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар у розмірі 22000,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 10890,00 грн, 3% річних у розмірі 1395,95 грн та пеню у розмірі 8339,28 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від ціни неоплаченого товару.

Як зазначено у п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Вище судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар отриманий за спірними накладними відповідач зобов'язаний був здійснити з моменту отримання товару, зокрема, за накладною №240 від 29.04.2014 до 29.04.2014 включно, за накладною №269 від 08.05.2014 до 08.05.2014 включно, за накладною №462 від 14.07.2014 до 14.07.2014 включно, за накладною №561 від 01.09.2014 до 01.09.2014 включно, за накладною №581 від 10.09.2014 до 10.09.2014 включно.

Тобто прострочення відповідача настало за накладною №240 від 29.04.2014 на суму 21420,00 грн з 30.04.2014, і пеня повинна була нараховуватись на суму заборгованості, що виникла, за шість місяців з моменту прострочення, починаючи з 30.04.2014 по 30.10.2014, за накладною №269 від 08.05.2014 на суму 8064,00 грн пеня повинна була нараховуватись, починаючи з 09.05.2014 по 09.11.2014, за накладною №462 від 14.07.2014 на суму 46324,80 грн пеня повинна була нараховуватись, починаючи з 15.07.2014 по 15.01.2015, за накладною №561 від 01.09.2014 на суму 44265,00 грн пеня повинна була нараховуватись, починаючи з 02.09.2014 по 02.03.2015, за накладною №581 від 10.09.2014 на суму 44265,00 грн пеня повинна була нараховуватись, починаючи з 11.09.2014 по 11.03.2015.

З розрахунку пені доданого до позовної заяви, вбачається, що позивачем нараховується пеня на загальну суму заборгованості 22000,00 грн з 11.11.2015 по 11.11.2016.

Тобто позивачем здійснено нарахування пені в супереч вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 8339,28 грн, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

Перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем, суд визнає його невірним, оскільки позивачем, не враховано, що у 2016 році 366 днів.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем, суд визнає його невірним, у зв'язку з наявністю арифметичних помилок.

Однак, за здійсненим судом перерахунком 3% річних та інфляційних втрат, їх розміри є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійним вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Матеріали справи не містять відповідних заяв чи клопотань позивача.

З огляду на вищезазначене, вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 10890,00 грн та 3% річних у розмірі 1395,95 грн підлягають задоволенню у розмірі, визначеному позивачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОН КОМПЛЕКТ ПЛЮС» (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 41, оф. 516, ідентифікаційний код 34665585) на користь Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» (03150, м. Київ, вул.Предславинська, 34А, ідентифікаційний код 23343582) в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» «ЕЛЕКТРОРЕМОНТ» (84180, Донецька обл., Слов'янський район, м. Миколаївка, вул. Горького, 9, ідентифікаційний код 00131156) заборгованість у розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) грн 00 коп., 3% річних у розмірі 1395 (одна тисяча триста дев'яносто п'ять) грн 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 10890 (десять тисяч вісімсот дев'яносто) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1108 (одна тисяча сто вісім) грн 46 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.01.2017

Суддя М.В. Сажнева