Рішення

від 24.01.2017 по справі 909/986/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 р. Справа № 909/986/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Дністровська, 28, м. Івано-Франківськ,76019

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка забудівників" АДРЕСА_1,76018

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради ( вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004 )

про стягнення заборгованості у сумі 4 253053,33 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 03.01.17;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради: ОСОБА_2, довіреність №2315/01-20/14в від 30.12.16;

від відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

фінансове управління виконавчого комітету міської ради звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка забудівників" про стягнення заборгованості у сумі 4253053,33 грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов договору №98 від 01.09.16 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в частині сплати пайового внеску та обгрунтовано приписами статей 11, 526, 530, 610, 626,625 Цивільного та 173, 217 Господарського кодексів України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та подав для огляду в судовому засіданні докази реєстрації спірного договору за №98 від 01.09.16.

Представник виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради вимоги представника позивача підтримав.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки уповноваженого представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлявся, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі від 15.11.16, ухвал про відкладення розгляду справи від 29.11.16, 20.12.16 та 12.01.17.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Згідно з п.3.9.1 зазначеної постанови, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду від 20.12.16 та 12.01.17, надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві та Спеціальному витязі з ЄДРЮОФОП та громадських формувань, відділенням поштового зв"язку суду не повернуто. Ухвала суду від 29.11.16, направлена на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, повернулася на адресу господарського суду з відміткою "причина повернення - за закінченням терміну зберігання ", що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (вх. номер повідомлення 273/17 від "10" січня 2017 р.).

Станом на 24.01.16 заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи ту обставину, що відповідача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді.

Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з'явився в судове засідання, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

З огляду на викладене, враховуючи, що визначений ст.69 ГПК України строк розгляду спору спливає 29.01.16, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи з врахуванням положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників позивача та третьої особи, суд встановив наступне.

01.09.16 між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Спілка забудівників"(замовник) укладено договір №98 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Згідно розділу 1 договору, замовник, що здійснює будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул.Дудаєва, 7 та 7/1, в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська.

У відповідності до пунктів 3.1. та 3.2. договору, розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору. Величина пайового внеску визначена на підставі нормативів для одиниці створеної потужності (функціональної одиниці виміру) затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у сумі 6448,34 грн. (без ПДВ).

Замовник сплачує пайову участь у сумі 4056431,45грн. в 7-денний термін з моменту реєстрації Договору(п.3.3 даного договору).

Всупереч умов договору, замовник прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, у зв"язку з чим 30.09.16 фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на адресу відповідача направлено претензію-вимогу №16.5-16/548 щодо погашення заборгованості у десятиденний термін з моменту отримання вимоги. Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв"язку з порушенням відповідачем прийнятих на себе договірних зобов"язань, позивачем у відповідності до умов договору та чинного законодавства нараховано 105666,71грн. пені, 73015, 77грн. інфляційних втрат та 17939, 40 грн. 3% річних.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір та інші правочини.

Згідно ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Наведена правова норма кореспондується зі ст.509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Наведена правова норма кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з п.3.1 даного договору, замовник сплачує пайову участь у сумі 4056431,45грн. в 7-денний термін з моменту реєстрації Договору, відтак граничний строк оплати відповідачем пайових внесків, з огляду на реєстрацію договору 01.09.16, - 08.09.16.

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов"язань щодо сплати пайового внеску, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4056431,45грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов"язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

П.5.1 спірного договору сторони погодили, що при простроченні платежу, визначеного п.3.3 договору, замовник сплачує до міського бюджету суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом, на підставі ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи положення п.6 ст.232 Господарського кодексу України, перевірено правильність нарахування позивачем пені та інфляційних втрат, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство", є більшими, ніж сума, заявлена позивачем до стягнення, однак, з огляду на вимоги позивача у цій частині позовних вимог, суд задовольняє їх у розмірі, заявленому позивачем.

Щодо 3% річних, то в розрахунку суду їх розмір менший, ніж заявлено позивачем до стягнення, відтак суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 17622,20грн., визначеній судом. В решті суми нарахованих 3% слід відмовити.

За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.124, 129, 129-1 Конституції України, ст. 11, 509, 526, 530, 546, 547, 610, 612, 614, 625, 629 ЦК України, ст. 173, 193, 216, 230, 231,232, 343 ГК України, керуючись ст. 4-7, 43, 49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов фінансового управління виконавчого комітету міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка забудівників" про стягнення заборгованості у сумі 4253053,33 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка забудівників" (м.Івано-Франківськ, вул.Г.Хоткевича, 67А, корпус 3кв.9, код ЄДРПОУ 38331345) на користь фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (м. Івано-Франківськ, вул. Дністровська, 28, код ЄДРПОУ 02314062, одержувач платежу: МБ м. Івано-Франківська 24170000, код 37952250, розрахунковий рахунок 31511921700002 МФО 836014 УДКСУ в м.Івано-Франківську призначення платежу: на інфраструктуру міста) 4056431,45(чотири мільйони п"ятдесят шість тисяч чотириста тридцять одну гривню тридцять п"ять копійок) основного боргу, 105666,71(сто п"ять тисяч шістсот шістдесят шість гривень сімдесят одну копійку) пені, 73015,77(сімдесят три тисячі п"ятнадцять гривень сімдесят сім копійок) інфляційних втрат, 17622,20(сімнадцять тисяч шістсот двадцять дві гривні двадцять копійок) 3% річних та 63791,05(шістдесят три тисячі сімсот дев"яносто одну гривню п"ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в позові в частині стягнення 317,20грн. 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.01.17

Суддя Матуляк П. Я.