Рішення

від 16.01.2017 по справі 910/20304/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2017Справа №910/20304/16

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРОФ СИСТЕМА УКРАЇНА"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНСО-ВІКНА"

про : стягнення 307.413,67 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Пустовойтов Д.М. - за довіреністю від 27.10.2016 № б/н;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРОФ СИСТЕМА УКРАЇНА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНСО-ВІКНА" про стягнення 307.413,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив в повному обсязі розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки від 02.10.2013 № 0102/1013. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором в сумі 307.413,67 грн., з яких: основна заборгованість складає 199.998,20 грн.; 3 % річних в сумі 12.016,33 грн. та інфляційні втрати в сумі 95.399,14 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/20304/16. Розгляд справи призначений на 05.12.2016.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 05.12.2016 відклав розгляд даної справи на 11.01.2017.

В судовому засіданні 11.01.2017 оголошено перерву до 16.01.2017.

Відповідач своїх повноважних представників у судове засідання не направив, від відповідача до суду обґрунтовані пояснення з даного приводу не надходили.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.01.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши уповноваженого представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРОФ СИСТЕМА УКРАЇНА", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНСО-ВІКНА", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 02.10.2013 № 0102/1013 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується на підставі замовлень відповідача, в порядку та на умовах, визначених у Договорі, передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьму Договорі, прийняти та оплатити алюмінієвий профіль та комплектуючі системи ALUPROF, (далі - Товар) в асортименті, кількості та за ціною, обумовленими Сторонами (п. 1.1 Договору).

Пунктами 3.1, 3.2, передбачено, що загальна сума Договору визначається на підставі видаткових накладних, підписаних Сторонами, які є невід'ємною частиною даного Договору. Оплата Товару відбувається на підставі виписаних позивачем рахунків-фактур на замовлений відповідачем Товар.

Відповідно до п. 3.3.1, 3.3.2., 3.3.3 Договору, у випадку термінового відвантаження Товару відповідач на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур перераховує на поточний рахунок позивача 100 (сто) відсотків коштів від вартості замовленої вартості Товару, протягом 2 (двох) банківських днів від дати виставлення рахунку-фактури. У випадку замовлення товару, що відсутній на складі і буде доставлений в узгоджений Сторонами строк, відповідач здійснює попередню оплату в розмірі 30 (тридцяти) відсотків від вартості замовленої партії Товару на поточний рахунок позивача протягом 2 (двох) банківських днів від дати отримання відповідачем рахунку-фактури. Остаточна оплата Товару, що становить 70 (сімдесят) відсотків від вартості замовленої партії Товару здійснюється не пізніше ніж за 4 (чотири) банківські дні до запланованої дати прийому-передачі (відвантаження) партії Товару на складі відповідача позивачу.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 726.077,15 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме: №№ 1138 від 13 листопада 2013 року на суму 56.459,39 грн. (з ПДВ 20 %), 1139 від 13 листопада 2013 року на суму 8.217,74 грн. (з ПДВ 20 %), 1140 від 13 листопада 2013 року на суму 17.303,03 грн. (з ПДВ 20 %), 1141 від 13 листопада 2013 року на суму 36.228,06 грн. (з ПДВ 20 %), 1142 від 13 листопада 2013 року на суму 66.487,16 грн. (з ПДВ 20 %), 1143 від 13 листопада 2013 року на суму 141.590,99 грн. (з ПДВ 20 %), 1144 від 13 листопада 2013 року на суму 70.330,08 грн. (з ПДВ 20 %), 1145 від 13 листопада 2013 року на суму 88.265,26 грн. (з ПДВ 20 %), 1146 від 13 листопада 2013 року на суму 42.537.96 грн. (з ПДВ 20 %), 1147 від 13 листопада 2013 року на суму 156.899,14 грн. (з ПДВ 20 %), 1206 від 22 листопада 2013 року на суму 39.714,43 грн. (з ПДВ 20 %), 590 від 18 липня 2014 року на суму 2.023,91 грн. (з ПДВ 20 %).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача порядку оплати товару, який закріплений у п. п. 3.3.1, 3.3.2., 3.3.3 Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в сумі 526.078,95 грн., що підтверджується копіями банківських виписок наявних в матеріалах справи. Зазначене призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 199998,20 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 12.016,33 грн. та інфляційних втрат в сумі 95.399,14 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 199998,20 грн. сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 199998,20 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 12.016,33 грн. та інфляційних втрат в сумі 95.399,14 грн. є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНСО-ВІКНА" (01014, м. Київ, вул. Катерини Білокур, буд. 10/15, приміщення 1; ідентифікаційний код 33308473) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЮПРОФ СИСТЕМА УКРАЇНА" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 3; ідентифікаційний код 36698738) основну заборгованість в сумі 199.998 (сто дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 20 коп.; 3 % річних в сумі 12.016 (дванадцять тисяч шістнадцять) грн. 33 коп.; інфляційні втрати в сумі 95.399 (дев'яносто п'ять тисяч триста дев'яносто дев'ять ) грн. 14 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 4.611 (чотири тисячі шістсот одинадцять) грн. 21 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23 січня 2017 року

Суддя С.В. Балац