Рішення

від 25.01.2017 по справі 910/22909/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2017Справа №910/22909/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Діфрано Юніон

до Товариства з обмеженою відповідальністю ГІПЕРБУД КАПІТАЛ

про стягнення 170 186,29 грн

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Стусова Ю.М. - представник за довіреністю б/н від 09.08.2016

від відповідача не з'явилися

В судовому засіданні 25.01.2017 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Діфрано Юніон до Товариства з обмеженою відповідальністю ГІПЕРБУД КАПІТАЛ про стягнення 170 186,29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначає, що 29.07.2016 між сторонами було укладено договір поставки № 18072016 на виконання умов якого позивач як постачальник зобов'язався поставити відповідачу як покупцю очисні споруди питної води, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вчасно. За доводами позивача. ТОВ Діфрано Юніон належним чином виконало зобов'язання за договором та поставило відповідачу товар на загальну суму 340 877,00 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін. За твердженням позивача, відповідачем було частково оплачено товар на суму 177 000,00 грн, а відтак у відповідача утворився борг перед позивачем за не оплату поставленого товару на суму 163 877,00 грн. За неналежне виконання договірних зобов'язань позивач також просить суд стягнути з відповідача 5 467,90 грн - інфляційних втрат та 841,39 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.12.2016 порушено провадження у справі № 910/22909/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 25.01.2017.

У судове засідання, призначене на 25.01.2017, з'явився представник позивача, який надав документи на виконання вимог ухвали суду, позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 0407130300823, з якого вбачається, що відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 23.12.2016.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

29 липня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Діфрано Юніон (надалі - постачальник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГІПЕРБУД КАПІТАЛ (надалі - покупець/відповідач) було укладено договір поставки № 18072016 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених цим договором, поставити та передати у власність покупця очисні споруди питної води на 10м3/рік зі станцією знезалізнення і станцією другого підйому продуктивністю 2*20м3/рік: Система аерації Organic FA-24; Система знезалізнення Organic FB-21-4; автоматична насосна станція; шафа керування (надалі - товар), а покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 3.1. договору товар поставляється покупцю протягом 14 (чотирнадцяти) банківських днів з моменту належного оформлення сторонами Специфікації та здійснення покупцем передоплати, згідно з п. 11.5 цього договору.

Поставка товару вважається виконаною відповідно до умов договору та належним чином з моменту передачі товару у власність покупця. Дата отримання товару у власність та документів на товар покупцем вказується в первинних документах (видатковій накладній), підписаних сторонами (п.п. 3.2.. 3.3. договору).

Відповідно до п. 11.5 договору покупець здійснює передоплату у розмірі 35 000,00 грн протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання цього договору та належного оформлення сторонами специфікації на товар. Залишок коштів у сумі 305 877,00 грн покупець сплачує протягом 90 (дев'яносто) календарних днів, але не менше 101 959,00 грн кожні 30 діб з моменту передоплати протягом зазначених 90 (дев'яносто) календарних днів.

Як вбачається із матеріалів справи сторонами підписано додаток № 1 до договору, яким затверджено специфікацію № 1, зокрема затверджено найменування товару та його вартість. Загальна вартість товару, згідно зі специфікацією № 1 складає 340 877,00 грн.

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, ТОВ Діфрано Юніон поставило відповідачу товар на загальну суму 340 877,00 грн, згідно з видатковими накладними № 850 від 15.08.2016 на суму 163 200,00 грн; № 871 від 18.08.2016 на суму 104 477,00 грн та № 937 від 02.09.2016 на суму 73 200,00 грн. Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін, зокрема з боку покупця відповідальна особа на підставі довіреностей № 219 від 15.08.2016 та № 248 від 02.09.2016.

Відповідачем в свою чергу товар було прийнято та частково оплачено на суму 177 000,00 грн.

Відтак, за розрахунками позивача, заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент розгляду спору складає163 877,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 11.5 договору покупець здійснює передоплату у розмірі 35 000,00 грн протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання цього договору та належного оформлення сторонами специфікації на товар. Залишок коштів у сумі 305 877,00 грн покупець сплачує протягом 90 (дев'яносто) календарних днів, але не менше 101 959,00 грн кожні 30 діб з моменту передоплати протягом зазначених 90 (дев'яносто) календарних днів.

Як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 340 877,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 850 від 15.08.2016 на суму 163 200,00 грн; № 871 від 18.08.2016 на суму 104 477,00 грн та № 937 від 02.09.2016 на суму 73 200,00 грн, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Відповідачем в свою чергу товар було прийнято та частково оплачено у сумі 177 000,00 грн,, що підтверджується банківськими виписками, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Відтак, у відповідач утворився борг перед позивачем у сумі 163 877,00 грн. (340 877,00 грн - 177 000,00 грн).

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 11.5. договору виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті за отриманий товар за договором на момент розгляду справи настав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковими накладним, підписаними сторонами, копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає на момент вирішення спору 163 877,00 грн

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 163 877,00 грн.

Крім іншого, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 5 467,90 грн та 3% річних у розмірі 841,39 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по сплаті коштів за поставлений товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати за отриманий товар, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 5 467,90 грн та 3% річних у розмірі 841,39 грн за обґрунтованими розрахунками позивача, з яким погоджується суд.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання за договором.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32 , 33 , 44 , 49 , 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГІПЕРБУД КАПІТАЛ (04071, м. Київ, вул.. Верхній вал, буд. 4-В, офіс 415; ідентифікаційний код 37602198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Діфрано Юніон (02068, м. Київ, вул.. Драгоманова, буд. 19; ідентифікаційний код 34968335) заборгованість за договором у сумі 163 877 (сто шістдесят три тисячі вісімсот сімдесят сім) грн 00 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 467 (п'ять тисяч чотириста шістдесят сім) грн 90 коп.; 3% річних у розмірі 841 (вісімсот сорок одну) грн 39 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 552 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн 79 коп.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.01.2017.

Суддя Пукшин Л.Г.