Рішення

від 17.01.2017 по справі 910/20776/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2017Справа №910/20776/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Київенерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Техінвествервіс

про стягнення 7 384,59 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

від позивача : Іваненко І.П. (представник за довіреністю від 27.07.2016)

від відповідача : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Київенерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Техінвестсервіс про стягнення заборгованості в розмірі 7 384,59 грн. за договором № 8965002 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.03.2004, з яких: 5 220,68 грн. - основний борг, 214,25 грн. - 3% річних, 972,32 грн. - інфляційна складова боргу, 977,34 грн. - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/20776/16 та призначено розгляд справи на 13.12.2016.

09.12.2016 та 12.12.2016 позивачем подано додаткові докази до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 13.12.2016 у зв'язку із неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 17.01.2017 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, уповноваженого представника у засідання суду не направив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду справи, проте відзиву на позовну заяву відповідач не подав, у судове засідання свого представника не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За відсутність письмового відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

У судовому засіданні 17.01.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.03.2004 між Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство Київенерго та Товариством з обмеженою відповідальністю Техінвестсервіс , як абонентом укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №8965002, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 2.2.1 Договору передбачено, що енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно Додатком №1 до цього Договору.

Абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Так, Додатком №1 до Договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії.

Згідно Додатку 34 до Договору Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі тепло збуду №7 за адресою: вул. Горького, буд. 29, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в РВТ).

Пунктом 4 Додатку №4 до Договору передбачено, що Абонент сплачує різницю між заявленою та фактично спожитою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Позивач зазначає, що відповідач порушував умови Договору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість перед позивачем з період: з 01.03.2015 по 01.09.2016 у сумі 5 220, 68 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями ч. 6. та ч. 7 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно із статтею 20 Закону України Про теплопостачання , тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив, контррозрахунку суми позову не надав, обставини свого прострочення не спростував.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач довів наявність за відповідачем заборгованості у сумі 5 220,68 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 972,32 грн. - інфляційних втрат, 214,25 грн. - 3% річних, 977,34 грн. - пені.

Пунктом 7 Додатку №4 передбачено, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наведених заявником розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов до висновку, що останні є вірними та арифметично правильними.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свого зобов'язання щодо оплати послуг за Договором, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Київенерго задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Техінвестсервіс (03127, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 31627070) на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 5 220 (п'ять тисяч двісті двадцять) грн. 68 коп. боргу за спожиту теплову енергію, 972 (дев'ятсот сімдесят дві) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 25 коп. 3% річних, 977 (дев'ятсот сімдесят сім) грн. 34 коп. пені та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 23.01.2017

Суддя Ярмак О.М.