Рішення

від 10.01.2017 по справі 911/3508/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2017 р. Справа № 911/3508/16

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Руш» , м. Дніпро

до Дочірнього підприємства «Торговий дім «Віза» , Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь

про стягнення 2645638,23 грн.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 30.12.2016 р.);

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Руш» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до дочірнього підприємства «Торговий дім «Віза» (далі - відповідач) про стягнення 2104882,79 грн., з яких 962432,88 грн. заборгованості, 376049,81 грн. пені, 696709,41 грн. інфляційних втрат та 69690,69 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним на підставі договору № КП 0303-1 від 03.03.2014 р. було здійснено передплату за товар у сумі 962432,88 грн., проте відповідач отримавши грошові кошти, зобов'язання з поставки товару не виконав. У зв'язку з вищевикладеним позивач, посилаючись на ст. 693 ЦК України, просить стягнути з відповідача 962432,88 грн. передплати за товар. Позивачем з посиланням на п. 4.3. договору нараховано 376049,81 грн. пені на суму 962432,88 грн. передплати за товар, та посилаючись на ст. 625 ЦК України нараховано 696709,41 грн. інфляційних втрат та 69690,69 грн. 3% річних.

06.12.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що ним здійснено перерахунок штрафних санкцій, а саме пені за збільшений період з 21.05.2014 р. по 17.10.2016 р., яка становить 916805,25 грн., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 2645638,23 грн., з яких 962432,88 грн. заборгованості, 916805,25 грн. пені, 696709,41 грн. інфляційних втрат та 69690,69 грн. 3% річних.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2645638,23 грн., з яких 962432,88 грн. заборгованості, 916805,25 грн. пені, 696709,41 грн. інфляційних втрат та 69690,69 грн. 3% річних.

Представник позивача у судових засіданнях 17.11.2016 р., 06.12.2016 р. та 10.01.2017 р. позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судові засідання 17.11.2016 р., 06.12.2016 р. та 10.01.2017 р. не з'явився, хоча про звернення позивача за даним позовом до суду та про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення № 1118892 від 28.11.2016 р. та квитанцією № 1118892 від 28.11.2016 р., описом вкладення від 26.12.2016 р. та квитанцією № 1134189 від 26.12.2016 р.

Також, судом було повідомлено відповідача про розгляд даної справи у господарському суді Київської області шляхом розміщення інформації про розгляд справи на сторінці суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інртернет.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2014 р. між дочірнім підприємством «Торговий дім «Віза» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Руш» (покупець) було укладено договір № КП 0303-1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплати непродовольчі товари, далі товар , із переліку (додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.1. договору продавець зобов'язується передати покупцю товар, вказаний у переліку (додаток № 1), партіями у асортименті, кількості, за цінами та адресою зазначеними у заявках покупця, які є невід'ємними частинами цього договору. Будь-які зміни щодо товару погоджуються між сторонами.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що доставка товару здійснюється транспортом продавця протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту перерахування на поточний рахунок продавця в повному обсязі грошових коштів у сумі, визначеній у заявці покупця. Перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент отримання покупцем товару та підписання товаросупровідних документів (накладних). Моментом виконання продавцем своїх зобов'язань з продажу товару є дата підписання покупцем товаросупровідних документів (накладних).

Продавець протягом дії договору продає покупцю товар зазначений у переліку. На момент укладання цього договору орієнтовна сума товару, що продається складає 2000000,00 грн. (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору покупець здійснює оплату в безготівковому порядку, згідно з поданою продавцю заявкою. Оплата вартості товару може здійснюватись частинами, але таким чином, щоб на момент товару покупцем було перераховано не менше 100% вартості товару, зазначеному у заявці покупця. Моментом виконання покупцем своїх грошових зобов'язань з оплати товару, є дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця та їх зарахування на поточний рахунок продавця.

Договір вступає в дію з дня його підписання сторонами і діє по 31.12.2014 р. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від виконання всіх невиконаних зобов'язань, що не були виконані на момент припинення його дії (п. 6.1. договору).

03.03.2014 р. позивачем та відповідачем було погоджено заявку № 1 до договору із зазначенням товару на суму 962432,88 грн., яка підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання п.п. 2.7., 3.2. договору позивач сплатив відповідачу за товар грошові кошти на загальну суму 962432,88 грн., яка у повному обсязі була сплачена 06.05.2014 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями на вказану суму.

Проте, відповідач в порушення умов п.п. 2.1. та 2.3. договору зобов'язання з поставки товарів, зазначених у заявці № 1 від 03.03.2014 р. взагалі не виконав.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 30.06.2014 р., що підтверджується печаткою відповідача та підписом його представника, в якій позивач зазначав, що протягом 15 днів з моменту перерахування коштів у сумі 962432,88 грн. відповідач не здійснив доставку товару , у зв'язку з чим позивач просив відповідача перерахувати суму 962432,88 грн. на рахунок позивача.

Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, відповідачем отримано передоплату за товар у повному обсязі, проте на виконання умов п. 2.3. договору відповідач протягом 15 днів з моменту перерахування коштів в повному обсязі не поставив позивачу товар, зазначений у заявці № 1 від 03.03.2014 р. на загальну суму 962432,88 грн.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Таким чином, оскільки на час прийняття рішення відповідач не здійснив поставку товару та не повернув позивачу 962432,88 грн. попередньої оплати, то вимога позивача про стягнення з відповідача 962432,88 грн. заборгованості за не поставлений товар є обґрунтованою, доведеною, а отже такою, що підлягає задоволенню.

Позивач, посилаючись на п.п. 4.3., 4.4. договору, просить стягнути з відповідача 916805,25 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача, за період з 21.05.2014 р. по 17.10.2016 р.

Відповідно до п. 4.3. договору у випадку не передання або несвоєчасного та/або не в повному обсязі передання товару зазначеного у заявці покупця, продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми непереданого, несвоєчасно та/або не в повному обсязі переданого товару за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Відповідно до п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Згідно з п. 4.4. договору за вимогами щодо сплати пені за цим договором встановлюється позовна давність тривалістю три роки. Нарахування пені за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, припиняється через три роки з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, пунктом 4.4. договору сторони збільшили період нарахування пені.

Проте, наданий позивачем розрахунок пені є невірним, оскільки позивачем невірно визначено дату початку періоду нарахування пені. Відповідно до п. 2.3. договору відповідач повинен був поставити позивачу товар до 22.05.2014 р.

Відповідно до вірного розрахунку, здійсненого судом, сума пені, нарахованої на заборгованість відповідача, за період з 22.05.2014 р. по 17.10.2016 р., становить 916304,26 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також, позивач посилаючись на ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 696709,41 грн. інфляційних втрат та 69690,69 грн. 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підставою для застосування відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України є прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.

Тобто порушення грошового зобов'язання є невиконання боржником обов'язку сплатити грошові кошти.

У даній справі між сторонами виникли зобов'язання з договору купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у свою власність та оплати непродовольчі товари, однак відповідач свої зобов'язання з передачі товару не виконав.

Стягнення з відповідача суми попередньої плати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе зобов'язань, а відповідно до приписів ст. 693 ЦК України.

Таким чином, спір виник внаслідок невиконання відповідачем умов договору по передачі товару у власність, а не внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов'язання.

Отже, обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не може розцінюватись судом як грошове зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постановах від 15.10.2013 р. у справі № 5011-42/13539-2012 та від 25.06.2014 р. у справі № 6-25цс14.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 696709,41 грн. інфляційних втрат та 69690,69 грн. 3% річних є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Торговий дім «Віза» (95017, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Будьоного, буд. 24, корпус 2, код 36821758) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Руш» (49055, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Кірова, буд. 104 А, код 32007740) 962432,88 грн. (дев'ятсот шістдесят дві тисячі чотириста тридцять дві грн. 88 коп.) заборгованості, 916304,26 грн. (дев'ятсот шістнадцять тисяч триста чотири грн. 26 коп.) пені та 28181,06 грн. (двадцять вісім тисяч сто вісімдесят одну грн. 06 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 26.01.2017 р.

Суддя О.О. Рябцева