Рішення

від 18.01.2017 по справі 915/1166/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Справа № 915/1166/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393)

до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комунар-4", вул. Чкалова, 84, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055 (код ЄДРПОУ 22441450)

про стягнення заборгованості в сумі 4 698, 06 грн.

за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комунар-4", вул. Чкалова, 84, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055 (код ЄДРПОУ 22441450)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393)

про визнання недійсним договору № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року

за участю представників сторін:

від позивача: Ярославський Ю.В., довіреність №01/53-1000 від 30.12.2016 року;

від відповідача: Вишняков С.О., наказ про прийняття на посаду №3 від 30.06.2016 року;

від відповідача: Шифрін Л.Б., довіреність від 03.09.2016 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" з позовними вимогами до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комунар-4" про стягнення заборгованості в сумі 4 698, 06 грн. за договором № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.11.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 30.11.2016 року.

В судовому засіданні 30.11.2016 року судом оголошувалась перерва до 14.12.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.12.2016 року прийнято зустрічний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комунар-4" до Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" про визнання договору № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року недійсним господарським зобов'язанням для спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комунар-4" про стягнення заборгованості в сумі 4 698, 06 грн. за договором № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року.

В судовому засіданні 14.12.2016 року судом оголошувалась перерва до 23.12.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.12.2016 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 18.01.2017 року.

В судовому засіданні 18.01.2017 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових поясненнях (арк. 109-110, 161) та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Між ПАТ Миколаївобленерго та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Комунар-4" укладено договір № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року про виконання робіт з ремонту кабельної лінії, розташованої за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 84.

Позивач виконав всі роботи якісно та у встановлений строк, що підтверджує акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) на суму 4 698, 06 грн.

Проте, відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати виконаних робіт за договором, що і стало підставою для звернення позивача із позовною заявою до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 11, 525, 526, 530, 629 ЦК України та умовами договору.

Позивач проти зустрічного позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на зустрічний позов (арк. 134-139).

Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві та додаткових поясненнях (арк. 45-46, 143-145, 163-165) та просив суд в первісному позові відмовити. Зустрічний позов (арк. 90-93) просив суд задовольнити. В обґрунтування заперечень та зустрічного позову зазначив наступне:

- оспорюваний договір № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року виходить за межі господарської компенетції та функціональної відповідальності ОСББ Комунар-4 , оскільки ОСББ відповідає лише за будинок та земельну ділянку, на якій він розташований і до ремонту електромереж за межами будинку не має жодного відношення (ст. 4 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирних будинках , ст. 27 Закону України Про електроенергетику , );

- оспорюваний договір № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року укладено у важкий період відсутності світла та його метою було отримання додаткової неправомірної вигоди (ст. 233 ЦК України);

- оспорюваний договір № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року укладено з порушенням прав третіх осіб - мешканців ОСББ Комунар-4 , які за своїми індивідуальними договорами здійснювали оплату за електроенергію за тарифами, в які включено витрати на ремонт та реновацію кабелю (ст. 17, 18, 19 Закону України Про захист прав споживачів );

- укладення оспорюваного договору, прийняття та оплата послуг, що надавались на підставі оспорюваного договору, здійснено посадовою особою ОСББ Комунар-4 з перевищенням повноважень, що не може оцінюватись як схвалення угоди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

12.06.2008 року між сторонами у справі було укладено договір від № 44/663 про постачання електричної енергії, згідно з умовами якого ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" (постачальник), правонаступником якого є ПАТ "Миколаївобленерго", продає ОСББ "ЖСК-Комунар-4", правонаступником якого є ОСББ "Комунар-4" (споживачу), електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених у розділі 5 договору, з урахуванням умов розділу 6 договору та додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", згідно з фактичною категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, до комутаційного апарату, визначеного додатком № 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", - для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 17,0 кВт, а споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно умов договору (п. 1, 2.2.2 договору).

Умовами договору № 44/663 від 12.06.2008 року передбачено, що точка продажу електроенергії по кожному об'єкту споживача визначається додатком № 8 "Акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (п. 1 договору).

Згідно додатку № 8 до цього договору, постачання електроенергії до будинку ОСББ "Комунар-4" за адресою: вул. Чкалова, 84, м. Миколаїв, здійснюється за допомогою кабельної лінії КЛ-0,4кВ АВВГ 3*50+1*25 мм. кв. L=90 м, - від ВРУ-0,4 кВ указаного будинку до комутаційного пристрою, встановленого у трансформаційній підстанції РУ-0,4 кВ ЗТП-743; межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлена на наконечниках кабелю живлення, приєднаного до комутаційного пристрою, встановленого у вказаній трансформаторній підстанції. Постачальник (електропередавальна організація) несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електромереж та електроустановок, що знаходяться на балансі постачальника згідно п. 1 цього акту, за стан контактних з'єднань на межі відповідальності відповідно до ПТЕС та М, ПКЕЕ, ПБЕЕ, ПУЕ. Споживач несе відповідальність за технічний стан і безпечну експлуатацію електромереж та електроустановок, що знаходяться на балансі споживача згідно п. 1 цього акту, за стан контактних з'єднань на межі відповідальності відповідно до ПТЕЕС, ПКЕЕ, ПБЕЕ, ПУЕ, Правил охорони електричних мереж (арк. 57).

В квітні 2016 року сталась аварія в електропостачанні будинку ОСББ Комунар-4 , в зв'язку з чим необхідним було проведення ремонтних робіт.

Судом встановлено, що між ПАТ Миколаївобленерго (виконавець) та ОСББ Комунар-4 (замовник) було укладено договори № УпМОЕ005156 від 15.04.2016 року (арк. 26-27), № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року (арк. 10-11), № УпМОЕ005199 від 18.04.2016 року (арк. 22-23), № УпМОЕ005119 від 18.04.2016 року (арк. 30-31), № УпМОЕ005198 від 18.04.2016 року, № 32 від 18.04.2016 року, № 33 від 18.04.2016 року (арк. 14-16) про виконання робіт з ремонту кабельної лінії, розташованої за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Чкалова, 84, на загальну суму 41 065, 55 грн. (сорок одна тисяча шістдесят п'ять грн. 55 коп.).

Станом на момент подання позовної заяви на рахунки позивача від відповідача по актам виконаних будівельних робіт поступило коштів у сумі 21 670, 11 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (№ 42 від 20.04.2016 року на суму 2 277, 68 грн. (арк. 29) (оплата за послуги по договору № УпМОЕ005119 від 18.04.2016 року згідно рахунку № 710 від 20.04.2016 року); № 43 від 20.04.2016 року на суму 9 996, 31 грн. (арк. 13) (оплата за послуги по договору № 33 від 18.04.2016 року згідно рахунку № 5456 від 20.04.2016 року); № 44 від 20.04.2016 року на суму 4 698, 06 грн. (арк. 25) (оплата за послуги по договору № УпМОЕ005156 від 15.04.2016 року згідно рахунку № 709 від 20.04.2016 року); № 45 від 20.04.2016 року на суму 4 698, 06 грн. (арк. 21) (оплата за послуги по договору № УпМОЕ005199 від 18.04.2016 року згідно рахунку № 711 від 20.04.2016 року).

Залишок суми, як вказує позивач, яку відповідачу необхідно було сплатити по договорам № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року, № УпМОЕ005198 від 18.04.2016 року, № 32 від 18.04.2016 року складає 19 395,44 грн.

Предметом за первісним позовом у даній справі є вимога про стягнення оплати за виконані роботи за договором № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року. Предметом зустрічного позову є вимога про визнання вищевказаного договору № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року недійсним господарським зобов'язанням.

Розглянувши зустрічний позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Щодо тверджень ОСББ "Комунар-4" щодо того, що оспорюваний договір № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року виходить за межі господарської компенетції та функціональної відповідальності ОСББ Комунар-4 , оскільки ОСББ відповідає лише за будинок та земельну ділянку, на якій він розташований і до ремонту електромереж за межами будинку не має жодного відношення, то слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що підставою для зустрічних позовних вимог став додаток № 8 до договору № 44/663 від 12.06.2008 року на постачання електричної енергії на нежитлові приміщення.

Рішенням господарського суду Миколаївської області по справі № 915/906/16 від 15.11.2016 року за первісним позовом ПАТ "Миколаївобленерго" до ОСББ "Комунар-4" про визнання додаткової угоди від 20.07.2016 року з додатками №№ 4, 10 до договору від 12.06.2008 року № 44/663, укладеною на умовах проекту, наданого ПАТ "Миколаївобленерго", та зустрічним позовом ОСББ "Комунар-4" до ПАТ "Миколаївобленерго" про визнання недійсним договору від 12.06.2008 року № 44/663 та зобов'язання укласти новий договір у задоволенні первісного позову ПАТ "Миколаївобленерго" відмовлено повністю. Зустрічний позов ОСББ "Комунар-4" задоволено частково. Визнано недійсним додаток № 8 "Акт розмежування балансової належності електричних мереж та експлуатаційної відповідальності сторін (визначення точки продажу електричної енергії". У задоволенні решти позовних вимог ОСББ "Комунар-4" відмовлено.

Підставою для визнання недійсним додатку № 8 до договору № 44/663 від 12.06.2008 року стало встановлення судом невідповідності визначення у додатку № 8 до укладеного сторонами спірного договору межі експлуатаційної відповідальності обставинам щодо належності кабельної лінії, по котрій здійснюється електропостачання будинку ОСББ Комунар-4, та положенням ПКЕЕ.

Рішення господарського суду Миколаївської області по справі № 915/906/16 від 15.11.2016 року оскаржено в апеляційному порядку та в силу ч. 5 ст. 85 ГПК України не набрало законної сили.

За таких обставин, як на дату укладення оспорюваного договору, так і на час розгляду даної справи діяв та діє додаток № 8 до договору № 44/663 від 12.06.2008 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до ч. 6-8 ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку.

Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об'єднання не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачена відповідальність за правопорушення в електроенергетиці.

Враховуючи вищевикладене, обставини, наведені ОСББ "Комунар-4", в розумінні вищевикладених норм не є підставою для визнання недійсним оспорюваного договору, оскільки ОСББ "Комунар-4" як юридична особа самостійно на власний розсуд взяло на себе зобов'язання за договором, який в силу ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання. На дату укладення оспорюваного договору додаток № 8, яким визначено балансову належність та експлуатаційну відповідальність сторін, діяв. Таким чином, твердження відповідача про невідповідність договору ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" також є безпідставними.

Щодо тверджень ОСББ Комунар-4 про те, що оспорюваний договір № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року укладено у важкий період відсутності світла та його метою було отримання додаткової неправомірної вигоди (ст. 233 ЦК України), то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 року № 9 правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Аналогічне зазначено в п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 року № 11.

В спірному випадку позивач за зустрічним позовом ОСББ Комунар-4 як на одну з підстав недійсності правочину посилається на тяжку обставину (вимкнення світла). Оспорюваний договір на пошук та місця ушкодження кабелю укладено між двома юридичними особами ПАТ Миколаївобленерго та ОСББ Комунар-4 , а вимкнення світла в розумінні ст. 233 ЦК України не є тяжкою обставиною для юридичної особи.

Щодо тверджень ОСББ Комунар-4 про те, що оспорюваний договір № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року укладено з порушенням прав третіх осіб - мешканців ОСББ Комунар-4 , які за своїми індивідуальними договорами здійснювали оплату за електроенергію за тарифами, в які включено витрати на ремонт та реновацію кабелю (ст. 17, 18, 19 Закону України Про захист прав споживачів ), то слід зазначити наступне.

Оспорюваний договір укладено між двома юридичними особами ПАТ Миколаївобленерго та ОСББ Комунар-4 .

Закон України Про захист прав споживачів регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

За таких обставин, Закон України Про захист прав споживачів не може бути застосовано до спірних правовідносин, оскільки ОСББ Комунар-4 (юридична особа, сторона оспорюваного правочину) не є споживачем в розумінні ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів .

Щодо тверджень ОСББ Комунар-4 про те, що оспорюваний договір № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року укладено посадовою особою ОСББ Комунар-4 з перевищенням повноважень, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема - укладати договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п. 1.2 Статуту ОСББ Комунар-4 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1340 від 21.12.2011 року, діяльність об'єднання регулюється Законом України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , Цивільним, Житловим, Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та цим статутом.

Відповідно до п. 4.1 Статуту органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління та ревізійна комісія об'єднання.

Відповідно до п. 4.5 Договору до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання належить: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності членів об'єднання; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членів об'єднання; прийняття рішень про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; визнання розміру матеріального або іншого заохочення членів об'єднання і правління; встановлення обмежень на користування об'єктами, які перебувають у спільній власності членів об'єднання; прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів, які перебувають у спільній власності членів об'єднання, фізичним і юридичним особам; прийняття рішень про взаємодію з громадськими організаціями.

Відповідно до п. 4.6 Статуту до компетенції правління об'єднання належить: підготовка кошторису, балансу та річного звіту об'єднання; здійснення контролю за своєчасною сплатою членами об'єднання внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з чинним законодавством; розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису; укладання договорів із суб'єктами підприємства, які виконують роботи, в тому числі будівельні, надають житлово-комунальні та інші послуги, та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання; скликання та організація проведення загальних зборів членів об'єднання, або зборів представників, у тому числі які можуть були обрані від об'єднання за рішення загальних зборів.

Відповідно до п. 4.7 Статуту правління об'єднання зі свого складу обирає голову правління і його заступника. Голова правління забезпечує виконання рішень загальних зборів членів об'єднання та рішень правління, діє без доручення від імені об'єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об'єднання відповідно до затвердженого кошторису.

Відповідно до п. 4.13 Статуту керівництво поточною діяльністю об'єднання здійснює його правління. Правління має право приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання за винятком тих, які належать до виконання компетенції загальних зборів. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.

Статутом до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання не включено питання погодження укладання господарських договорів.

Відповідно до Виписки з ЄДРЮОФОП на дату укладення оспорюваного договору керівником та підписантом ОСББ "Комунар-4" була Васильєва М. П. (арк. 172).

У преамбулі оспорюваного договору № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року зазначено, що від імені ОСББ "Комунар-4" на підставі Статуту діє голова правління об'єднання, договір підписано саме головою правління - Васильєвою М.П., отже - без порушень вищенаведених положень Статуту ОСББ "Комунар-4", редакція якого була чинною на час виникнення спірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, є безпідставними твердження щодо перевищення повноважень головою правління ОСББ Комунар-4 при підписанні оспорюваного правочину, оскільки голова правління діє без доручення від імені об'єднання, укладає в межах своєї компетенції угоди, розпоряджається коштами об'єднання відповідно до кошторису тощо. Відповідно до Витягу з ЄДРЮОФОП Васильєва М. П. є підписантом, тобто мала повноваження на підписання оспорюваного договору.

Таким чином, під час укладання договору № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року голова правління Васильєва М.П. діяла у межах наданих законом повноважень, на підставі відповідних документів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими, безпідставними та не підтвердженими належними доказами. В задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача за зустрічним позовом ОСББ Комунар-4 .

Розглянувши первісний позов, судом встановлено наступне.

Як вказано вище, 15.04.2016 року між ОСББ "Комунар-4" (замовник) та ПАТ "Миколаївобленерго" (виконавець) було укладено договір № УпМОЕ005118, відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався на свій ризик виконати роботи (надати послуги) за завданням замовника, а ОСББ "Комунар-4", як замовник, зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (надані послуги) в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі (п. 1.1 Договору) (арк. 10-11).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Відповідно до п. 7.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 15 травня 2016 року.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.2 Договору на умовах даного договору виконанню (наданню) підлягає наступна робота (наступні послуги): вул. Чкалова, 84 пошук і визначення місця ушкодження кабелю з пропалюванням при довжені кабелю до 500 м - од.

вартість 1 год. проїзду (інж.ІІкат., ел.монтерів V та ІІІ гр.кв.) - 0,1 год. Відшкодування транспортних витрат (ГАЗ-322132-206ЕТЛ-10) - 4 км. Відшкодування транспортних витрат (ГАЗ-322132-206ЕТЛ-10) - 8 маш/год.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору замовник зобов'язаний після отримання від виконавця акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у триденний термін підписати його та надати один примірник виконавцю, або надати мотивовану відмову від його підписання. У випадку ненадання мотивованої відмови та не підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) у терміни, передбачені цим пунктом, роботи (послуги) вважаються виконаними (наданими) у відповідності до умов договору.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору замовник зобов'язаний оплатити роботу (послуги) виконавця в порядку, розмірі та строки зазначені у цьому договорі.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору виконавець зобов'язаний виконати роботу (надати послуги) якісно та у встановлений договором строк.

Відповідно до п. 2.2.4 Договору виконавець зобов'язаний скласти та підписати акт приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) та надати замовнику або його уповноваженому представнику для підписання.

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна договору складає 4 698, 06 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто вісім грн. 06 коп.), у т.ч. 20 % ПДВ 783, 02 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата за договором здійснюється замовником у вигляді 100% передплати від ціни договору, яка здійснюється на підставі пред'явленого виконавцем рахунка впродовж 5 банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору.

Судом встановлено, що позивачем ПАТ Миколаївобленерго було надано відповідачу ОСББ Комунар-4 послуги (виконано роботи), які є предметом договору № УпМОЕ005118, про що між сторонами був оформлений, підписаний без зауважень та скріплений печатками юридичних осіб Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) без дати на загальну суму 4 698, 06 грн. (арк. 12).

08.08.2016 року позивачем ПАТ Миколаївобленерго направлено на адресу відповідача ОСББ "Комунар-4" лист за вих. № 01/24-4916 з вимогою сплатити заборгованість. До вказаного листа також додано рахунок на оплату № 708 від 20.04.2016 року на загальну суму 4 698, 06 грн. (арк. 33, 35). Факт направлення листа № 01/24-4916 від 08.08.2016 раку та рахунку № 712 від 20.04.2016 року підтверджується описом вкладення у цінний лист (арк. 34).

Судом також встановлено, що 14.04.2016 року (до укладення договору) відповідач ОСББ Комунар-4 звертався до позивача ПАТ Миколаївобленерго із листом № 10, в якому просив відновити кабельну лінію від ТП 743 будинок Чкалова № 84 та гарантував оплату (арк. 8), в подальшому 20.04.2016 року відповідач ОСББ Комунар-4 звертався до позивача ПАТ Миколаївобленерго із листом № 13, в якому в зв'язку з проведеними аварійними роботами за період з 14.04.2016 року по 16.04.2016 року згідно актів виконаних робіт на суму 41 065, 55 грн., просив реструктуризувати суму заборгованості в розмірі 20 000 грн. до 01.07.2016 року, вказуючи на неможливість оплати в повному обсязі (арк. 9).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказано вище, відповідно до п. 3.2 Договору оплата за договором здійснюється замовником у вигляді 100% передплати від ціни договору, яка здійснюється на підставі пред'явленого виконавцем рахунка впродовж 5 банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору.

Таким чином, умовами договору сторони погодили строк оплати - впродовж 5 банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору, тобто до 22.04.2016 року включно.

Суду не подано доказів оплати відповідачем заборгованості за надані послуги (виконані роботи), строк оплати яких в силу ст. 530 ЦК України настав, як і не спростовано позовних вимог в частині стягнення 4 698, 06 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність позовної вимоги за первісним позовом про стягнення 4 698, 06 грн.

Первісний позов підлягає задоволенню.

Судовий збір за первісним позовом відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу ПАТ Миколаївобленерго з відповідача ОСББ Комунар-4 .

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комунар-4", вул. Чкалова, 84, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54055 (код ЄДРПОУ 22441450) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54017 (код ЄДРПОУ 23399393):

- 4 698, 06 грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто вісім грн. 06 коп.) - заборгованості за договором № УпМОЕ005118 від 15.04.2016 року.

- 1 378, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Судовий збір в розмірі 1 378, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) покласти на позивача за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Комунар-4" (код ЄДРПОУ 22441450).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 23.01.2017 року

Суддя Е. М. Олейняш