Постанова

від 16.01.2017 по справі 10/182(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2017 р.                                        Справа № 10/182(10)

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді:                                                   Бойко С. М.,

суддів:                                                             Бонк Т.Б.,

                                                                       ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Фака С.,

за участі представників сторін:

від позивача (кредитор) – ОСОБА_2 (довіреність б/н від 27.12.2016);

від відповідача (боржник) – ОСОБА_3 (довіреність №Lv0072-CA-73-0117 від 03.01.2017);

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» №Lv009.2-СК-6917-1216 від 12.12.2016,

на ухвалу господарського суду Львівської області від 05.12.2016, суддя Синчук М.М,

про розгляд заяви приватного акціонерного товариства «Ірокс»(стягувача) про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання

у справі № 10/182 (10)

за позовом приватного акціонерного товариства «Ірокс», м. Львів,

до відповідача публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів,

про визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою господарського суду Львівської області від 05.12.2016 заяву приватного акціонерного товариства «Ірокс» про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання задоволено, відновлено пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Львівської області від 14.10.2010 р. у справі №10/182(10) про зобов’язання публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» видати (надати) приватному акціонерному товариству «Ірокс» технічні умови та дозвіл на газопостачання (газифікацію) житлових будинків № 25 та № 25А у мікрорайоні Рясне-1 за адресою: м. Львів, вул. Шевченка,418 відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що причини пропуску заявником строку для пред’явлення наказу до виконання є поважними.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 05.12.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Ірокс» щодо поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 03.08.2010) строк пред’явлення наказу від 14.10.2010 виданого на підставі рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010 в справі №10/182(10) закінчився 14.10.2013. Вказує на те, що добровільне виконання відповідачем рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010 не може бути поважною причиною пропуску строку пред’явлення наказу до виконання, оскільки не є об’єктивно непереборною та такою, що не залежить від волевиявлення сторони. Також, апелянт зазначає, що предмет спору в даній справі відсутній, оскільки останнім повністю виконано рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010.

У відзиві на апеляційну скаргу приватне акціонерне товариство «Ірокс» просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» №Lv009.2-СК-6917-1216 від 12.12.2016, а ухвалу господарського суду Львівської області від 05.12.2016 – залишити без змін.

В обґрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що відмова місцевого господарського суду в задоволенні клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи є обґрунтованою та зумовлена тим, що відповіді на сформульовані питання експертизи містяться в матеріалах справи, зокрема в декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 25.09.2015.

Також, стягувач не погоджується з твердженнями апелянта про те, що рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010 виконане повністю. Посилається на те, що добровільне виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010 є поважною причиною пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання, оскільки у випадку відмови в поновленні даного строку приватне акціонерне товариство «Ірокс» буде позбавлене можливості на захист порушеного права та на гарантію виконання рішення суду, яке визначене Конституцією України.

Представник скаржника (боржника) в судових засіданнях просив скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 05.12.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Ірокс» про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

В судових засіданнях представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» №Lv009.2-СК-6917-1216 від 12.12.2016, а ухвалу господарського суду Львівської області від 05.12.2016 – залишити без змін.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» №Lv009.2-СК-6917-1216 від 12.12.2016, та залишення ухвали господарського суду Львівської області від 05.12.2016 без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 29.09.2010 р. у справі №10/182(10) публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ЛЬВІВГАЗ» зобов‘язано видати (надати) приватному акціонерному товариству «ІРОКС» технічні умови та дозвіл на газопостачання (газифікацію) житлових будинків № 25 та № 25А у мікрорайоні Рясне-1 за адресою: м. Львів, вул. Шевченка,418 відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України (в редакції від 01.01.2006, чинній на момент прийняття рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010), судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 4-5 ГПК України (в редакції від 03.08.2010, чинній на момент прийняття рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010), господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Також, ч. 1 ст. 115 ГПК України (в редакції від 03.08.2010, чинній на момент прийняття рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010), встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною "права на суд", а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції").

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України (в редакції від 03.08.2010, чинній на момент прийняття рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010), виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

На виконання п. 3 резолютивної частини рішення суду від 29.09.2011р., господарським судом Львівської області видано наказ від 14.10.2010 р. про примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010, та вказано, що рішення набрало законної сили 11.10.2010 р. Наказ дійсний для пред’явлення до виконання протягом трьох років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 03.08.2010, чинній на момент винесення наказу від 14.10.2010 р. про примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010), виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

Окрім того, в постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі за №6-711цс15 зроблено висновок про те, що строк пред’явлення виконавчого документу до виконання встановлений імперативною нормою закону й не може бути змінено судом.

Таким чином, трирічний строк пред'явлення до виконання наказу від 14.10.2010 р. про примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010 – відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 03.08.2010, чинній на момент винесення наказу від 14.10.2010 р. про примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010).

Пунктом 2 частини 2 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 03.08.2010, чинній на момент винесення наказу від 14.10.2010 р. про примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010) встановлено, що перебіг строку для виконання рішень господарських судів починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Отже, враховуючи, що рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010 набрало законної сили 11.10.2010, то перебіг строку для виконання вказаного рішення починається з наступного дня, а саме з 12.10.2010, та завершується 12.10.2013.

Відповідно до ч. 2 ст.24 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. №606-XIV (з внесеними змінами і доповненнями) стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 1 ст.53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

14.11.2016 р. стягувач (позивач) звернувся до суду зі заявою про поновлення приватному акціонерному товариству «ІРОКС» пропущеного строку для пред’явлення наказу від 14.10.2010 р. про примусове виконання рішення суду в справі №10/182(10) до виконання.

Заява мотивована тим, що в зазначений строк наказ пред’явлений до виконання не був, оскільки боржник – публічне акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ЛЬВІВГАЗ» почав добровільно виконувати рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010 р. у справі №10/182(10).

Так, 28.01.2013 р. ПАТ по газопостачанню та газифікації “ЛЬВІВГАЗ” було видало технічні умови №33/32 на газифікацію багатоповерхового житлового будинку корпусу №25 на генплані в мікрорайоні “Рясне-1” (по вул. Шевченка, 418 у м. Львові) (а.с.13).

05.09.2014 року ПАТ по газопостачанню та газифікації “ЛЬВІВГАЗ” було здійснено погодження проекту (часткове газопостачання внутрішнє).

04.11.2015 року ПАТ по газопостачанню та газифікації “ЛЬВІВГАЗ” було здійснено повторне погодження проекту.

25.10.2016 року ПАТ по газопостачанню та газифікації “ЛЬВІВГАЗ” було здійснено повторну повірку лічильників обліку газу, що засвідчується Довідкою №25/25.10.2016. (а.с.19-21).

Судами встановлено, що станом на момент звернення ПАТ «Ірокс» зі заявою про поновлення строку для пред'явлення наказу до виконання, рішення господарського суду Львівської області від 29.09.2010 року відповідачем у повному обсязі не виконано, а саме в частині надання дозволу на газопостачання (газифікацію) житлових будинків №25 та №25А у мікрорайоні Рясне-1 за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 418, що підтверджується відповідними листами № 968 від 08.09.2016 року та №1082 від 03.11.2016 року (а.с.22).

Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України унормовано поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та встановлено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.

Тобто, господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин та наданих заявником доказів на їх підтвердження. Законодавством не визначено переліку поважності причин для поновлення строку і в кожному конкретному випадку оцінюються судом на підставі наявних доказів у справі та обґрунтування поважності причин пропуску заявником.

При цьому визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання є встановлення моменту з якого стягувач мав реальну можливість пред'явити відповідний наказ до виконання.

Посилання скаржника щодо недоведеності на підставі належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку для пред’явлення судового наказу до виконання, не відповідають встановленим обставинам по справі.

Судом першої інстанції правомірно взято до уваги той факт, що боржником добровільно виконувалося рішення господарського суду чим відтерміновувався строк звернення стягувача до компетентного органу для примусового виконання рішення суду.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску заявником строку для пред'явлення судового наказу до виконання, суди дійшли висновку, що відмова у поновленні строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, позбавить ПАТ «Ірокс» на захист порушених прав та законних інтересів та можливості остаточного врегулювання спірних відносин між сторонами та позбавить можливості на гарантію виконання рішення суду.

За змістом висновку Конституційного Суду України, викладеним у рішенні від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012 стосовно того, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до статті 43 цього Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення клопотання ПАТ «Ірокс» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Львівської області від 29.09.2010 р., вважає судове рішення таким, що прийняте у відповідності до норм процесуального права, а доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів, зроблених з урахуванням статті 43 Господарського процесуального кодексу України, на підставі дослідження всіх доказів та доводів сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про залишення сплати судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 106, 115-119 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» №Lv009.2-СК-6917-1216 від 12.12.2016 – залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 05.12.2016 без змін – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя:                                                                      С. М. Бойко

Судді:                                                                                          Т.Б. Бонк

                                                                                                    ОСОБА_1

Повний текст постанови виготовлений 19.01.2016