Ухвала

від 25.01.2017 по справі 805/2509/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Троянова О.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року справа №805/2509/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Компанієць І.Д.

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

за участю сторін по справі:

позивач: Прилєпов О.А., Жукова Л.А. (за довіреністю)

відповідач: Сорокотяга Н.О., Пономарьов А.О. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 805/2509/16-а (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Монтажспецтехнология до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 червня 2016 року №0000481401, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 17 червня 2016 року №0000481401.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення рішення від 17 червня 2016 року №0000481401 яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 416 433,00 грн.

В апеляційній скарзі та під час судового розгляду справи відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що ним правомірно було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.137.1 ст.137, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України. Відповідач зазначив, що відповідно до наказів ТОВ Монтажспецтехнологія було направлено у відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах, однак, документального підтвердження того, які саме роботи виконувалися вказаними особами, та їх зв'язок з господарською діяльністю встановити не можливо. Метою відрядження є проведення реконструкції енергоблоку Слов'янської ТЕС м.Миколаївка та Старобешевської ТЕС м.Новий Світ, але у період з 12.04.2014 року по 08.07.2014 року на території м.Слов'янська та Слов'янського району проводилася активна фаза АТО, тобто у даний період проведення яких би то робіт, пов'язаних з ремонтними роботами Слов'янської ТЕС було неможливим, так, як несло загрозу для життя людей. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем в порушення вимог п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України під час перевірки не були надані у повному обсязі вісі документи.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.01.2013 р. по 31.12.2015 р., плати за користування надрами (рентна плата за користування надрами), плати за землю (земельний податок), збір за спеціальне використання води (рентна плата за спеціальне використання води), екологічний податок та іншого законодавства за період з 14.01.2013 р. по 31.12.2015 р., з питання оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування податку на доходи фізичних осіб та інших податків за період з 14.01.2013 р. по 31.12.2015 р., правильності нарахування, обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 14.01.2013 р. по 31.12.2015 р., за результатами якої складено акт від 10.06.2016р. №2019/14-01/38532373 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2016р. №0000481401 форми П , яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 416 433 грн.

Підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.137.1 ст.137, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, ст.9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зі змінами та доповненнями, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999р. №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 із змінами та доповненнями, в результаті чого податковий орган встановив завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток станом на 31.12.2014 року на суму 2 416 433 грн.

Під час проведення перевірки встановлено завищення витрат на загальну суму 2 416 433 грн., що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а саме : - витрати на відрядження працівників за 2014 рік в сумі 1 896 913 грн. в порушення п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України віднесено до складу витрат, оскільки документального підтвердження того, які саме роботи виконувалися вказаними особами та зв'язок відряджень з господарською діяльністю позивача на підставі наказів про відрядження встановити неможливо; - віднесення витрат на загальну суму 70 565 грн. не підтверджені первинними документами, оскільки від вказаних операцій Позивачем не було отримано економічний ефект, не було отримано прибутку у вказаному періоді; - витрати на відрядження працівників ТОВ Монтажспецтехнология за 2014 рік в сумі 448 955 грн. в порушення п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України віднесено до складу витрат рядка 06.1 Декларації неправомірно, оскільки, зв'язок відряджень з господарською діяльністю підприємства на підставі наказів про відрядження встановити неможливо.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність це - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.231 цієї норми розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Склад витрат та порядок їх визнання врегульовано статтею 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинної у спірний період), за приписами п.138.1 якої, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: - витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; - інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; - крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 наведеної статті витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п.п.138.10.2. п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема, б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (у тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

Статтею 139 Податкового кодексу України визначені витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, згідно до п.п. 139.1.9 п.139.1 якої не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці першому цього підпункту витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

До складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

За приписами цієї норми будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку.

Порядок направлення, оформлення у відрядження працівників регулюється Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон що затверджена наказом Мінфіну від 13.03.1998 №59 (далі Інструкція), згідно п.1 розділу 1 якої - службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

За приписами п.14 розділу 1 Інструкції підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Податкового кодексу України.

Згідно п.15 розділу 1 Інструкції окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв'язку з таким відрядженням). Суми добових витрат для працівників підприємств затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98.

У п.4. розділу 2 Інструкції встановлено, що за кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.

При відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.

Виходячи з приписів наведеної норми саме наказ про відрядження працівника є підставою для відшкодування йому витрат на таке відрядження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у період з серпня по грудень 2014 року виконувались певні роботи, а саме реконструкція енергоблоку ст.№7 Слов`янської ТЕС (впровадження системи моніторингу вихідних газів СМУГ електрофільтру корпусу 7А; реконструкція магістральних золошлакопроводів і багерної насосної станції; реконструкція парової панельної сушарки (ППС) №3 із заміною вала на модернізований) та ремонтно-відновлювальні роботи Слов`янської ТЕС (капітальний ремонт будівель та споруд: спорудження галереї конвеєрів №12; заміна зношених ділянок трубопроводів на підводі та зливу циркуляційної води до конденсаторів ТГ-3; заміна зношених ділянок трубопроводів низьконапірної води).

Виконання зазначених робот відбувалось на підставі укладених договорів між позивачем та ПАТ Донбасенерго , копії яких долучені до матеріалів справи.

На підтвердження правомірності формування валових витрат позивачем надано договори,довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних робіт, накази про направлення робітників у відрядження, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

У наказах про направлення робітників у відрядження в якості підстави наведені вищезазначені договори.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що працівникам, які направлялись у відрядження, були відшкодовані лише документально підтверджені витрати та добові. Доказів на підтвердження протилежного відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що наданими документами підтверджується зв'язок витрат по відрядженням із виконанням робіт по укладеним договорам із господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів також вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що неотримання економічного ефекту внаслідок неотримання прибутку не може вважатися достатнім обґрунтуванням порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, оскільки ознакою господарської діяльності Податковий кодекс України визначає саме спрямованість виконання робіт, надання послуг на отримання доходу та наявність мети отримання доходу, а не реально отриманий платником результат наданих послуг та виконаних робіт.

За таких обставин, висновок податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат витрат на загальну суму 70 565 грн., колегія суддів вважає помилковим.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем порушення позивачем вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.137.1 ст.137, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України, а тому судом першої інстанції правомірно скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки матеріалами справи доводиться зв'язок витрат позивача по відрядженням із виконанням робіт по укладеним договорам із його господарською діяльністю та отримання фінансового ефекту .

В акті перевірки, відповідачем зазначено, що в ході перевірки позивачем було надано первинні документи, що підтверджують віднесення на витрати сум відряджень та зв'язок цих відряджень з господарською діяльністю підприємства, а саме: договори, накази, авансові звіти (р-к 372) з додатками, накладні, податкові накладні, рахунки, виписки банків та інші первинні документи, на підставі яких складені регістри бухгалтерського та податкового обліку (відповідно на стор. 13 - 15 акту). Крім того, Додатком № 11 до акту перевірки спростовується факт ненадання позивачем в ході перевірки наказів про відрядження та авансових звітів, що підтверджують віднесення витрат на відрядження в декларації, контролюючим органом особисто у відповідному додатку зазначено номер документу, мета відрядження, особу, посаду, терміни відрядження та суму відповідно до авансового звіту.

Твердження відповідача про неможливість відрядження працівників під час активної фази АТО є припущенням, яке не підтверджене доказами,а тому колегією суддів не прийнято до уваги. Знаходження Слов'янської ТЕС на території проведення активної фази АТО не позбавляє права позивача на включення документально підтверджених витрат по виконанню робіт за спірними договорами. Структурна одиниця ПАТ Донбасенерго Слов'янська ТЕС, що забезпечувала електроенергією населені пункти Донецької області, а також електроживлення потужностей каналу Сіверський Донець - Донецьк, в період активної фази проведення антитерористичної операції в м. Слов'янську, свою роботу не припиняла.

Виконання робіт з реконструкції Слов'янської ТЕС у спірний період підтверджується також роздруківкою інформації з офіційного сайту ПАТ Донбасенерго (http://www.de.com.ua), розміщеної станом на 26.05.2014 року.

05.07.2014 року ПАТ Донбасенерго було створено робочу групу, метою якої було виконання відновлювальної роботи Слов'янської ТЕС.

Зазначене підтверджується зведеннями щодо оперативної інформації про роботу ТЕС ПАТ Донбасенерго , розміщеними на офіційному сайті ПАТ Донбасенерго (http://www.de.com.ua/news/preview/page=2/year=2014) у квітні - травні 2014 року.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 805/2509/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі № 805/2509/16-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 січня 2017 року.

Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 26 січня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.Д.Компанієць