Ухвала

від 19.01.2017 по справі 822/1979/16

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1979/16 Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

19 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького районного споживчого товариства с.Розсоша Хмельницького району Хмельницької області до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2016 року Хмельницьке районне споживче товариство с.Розсоша Хмельницького району Хмельницької області (далі Хмельницьке РСТ с.Розсоша) звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі ДПІ у м.Хмельницькому).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За приписами п.1 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

02.07.2016 року в.о. начальника Головного управління ДФС у Хмельницькій області прийнято наказ № 355 про проведення, з 04 липня 2016 року тривалістю 10 діб, фактичної перевірки Хмельницького районного споживчого товариства (код ЄДРПОУ 01773253) з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", КЗпП України, Закону України "Про оплату праці", постанови правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".

На підставі наказу на перевірку посадовим особам Головного управління ДФС у Хмельницькій області видані направлення на перевірку № 522 та № 523 від 02 липня 2016 року.

Під час проведення перевірки магазину по вул. Дружби народів у с. Бахматівці, державними інспекторами Хмельницької ОДПІ Томашевським А.Б. та Шевелем Д.Г. встановлено, що 28.07.2015 року в магазині реалізовано пляшку горілки "Древньо Київської" об'ємом 0,5 літра, міцністю 40 %, за ціною 47 грн., в той час коли мінімальна роздрібна ціна на даний алкогольний напій має становити не менше 49,90 грн., внаслідок чого порушено пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" № 957 від 30.10.2008 року, в зв'язку з чим складено акт № 0091/22/01/14/01773253 від 05.07.2016 року.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми С від 18.07.2016 року №0000571407, яким на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, абз.13 ч.2 ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 10000 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2016 року №0000161406 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на слідуюче:

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , у якому визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.2 ст.80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, визначених зазначеним пунктом.

Пунктом 1 статті 16 Закону України від 19.12.1995 року за №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі Закон №481/95-ВР) передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 13 ч.2 ст.17 вказаного Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Частиною 10 статті 18 Закону №481/95-ВР передбачено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.

Так, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв № 957 від 30.10.2008 (далі - Постанова № 957) визначено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 426, яка набрала чинності 11.07.2015 року, внесені зміни до Постанови № 957, зокрема, встановлена мінімальна роздрібна ціна на алкогольні напої - горілку та лікеро-горілчані вироби, інші за 1 літр 100-відсоткового спирту - в розмірі 249,5 грн.

Отже, з 11.07.2015 року мінімальна роздрібна ціна на горілку місткістю 0,5 л., 40% об. становить: (249,5х40х0,5)/100 = 49,90 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 28 липня 2016 року позивачем було реалізовано пляшку горілки "Древньо Київської" об'ємом 0,5 літра, міцністю 40 % по ціні 47 грн., тобто менше мінімальної роздрібної ціни в розмірі 49,90 грн., розрахованої контролюючим органом при проведенні перевірки.

Отже, судом першої інстанції вірно зазначено, що на дату реалізації позивачем алкогольного напою (28.07.2015 року), постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року N 426 була чинною і позивач дійсно допустив на той час порушення абзацу 13 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи з'ясовано, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2015 року по справі №826/17459/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року, постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 426 визнано незаконною та нечинною.

За наслідками касаційного оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 грудня 2015 року у справі № 826/17459/15 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року, Вищий адміністративний суд України залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції, а відтак судове рішення по справі № 826/17459/15 набрало законної сили 11.02.2016 року.

Таким чином, на час прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000571407/786 від 18.07.2016 року, постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року N 957" на підставі якої контролюючий орган зробив розрахунок розміру мінімальної роздрібної ціни алкогольного напою-пляшки горілки "Древньо Київської" об'ємом 0,5 літра, міцністю 40 % в сумі 49,90 грн., втратила чинність, що не було враховано відповідачем.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач при прийнятті спірного рішення застосував до позивача штрафні санкції, за дії які на дату прийняття цього рішення втратили ознаки протиправності в зв'язку з прийняттям судового рішення яке набрало законної сили.

З урахуванням наведеного, оцінивши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення про застування фінансових санкцій прийнято на підставі, у спосіб та у межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому підстави для його скасування відсутні.

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.