Рішення

від 26.01.2017 по справі 545/153/17

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/153/17

Провадження № 2/545/420/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р. Полтавський районний суд Полтавської області

у складі головуючого судді Шелудяков Л.В.

при секретарі Ісай М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава справу за позовом ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради, третя особа: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача в якому просить визнати за нею, право власності на магазин, що в цілому складається з: літера А-1, магазин, загальною площею 136,2 кв.м., у тому числі: тамбур 1, загальною площею 1,7 кв.м, торгівельна зала 2, загальною площею 66,5 кв.м., торгівельна зала 3, загальною площею 58,7 кв.м., допоміжне приміщення 4, загальною площею 3,4 кв.м., коридор 5, загальною площею 4,4 кв.м., санвузол 6, загальною площею 1,5 кв.м., літера а, погріб, І, вимощення, що розташований за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Терешки, вулиця Шевченка, будинок № 5-а.В обґрунтування позову посилається на те, що оформити свої права вона не має можливості в зв'язку з здійсненням самочинного будівництва.

У судове засідання позивач не з'явилася, надавши заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та прохала їх задовольнити.

Представник відповідач в судове засідання не з'явився, попередньо надавши суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність, при розгляді по суті покладався на розсуд суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, попередньо надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при розгляді справи по суті покладалися на розсуд суду.

Суд, приходить до наступного висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 28 липня 2008 року Терешківською сільською радою, ОСОБА_1, являється власницею торгівельного павільйону, що розташований за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Терешки, вулиця Шевченка, 5-а.

Право власності на торгівельний павільйон зареєстровано у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності за № 24146490, про що зроблений запис за №185 у книзі 45, що посвідчується Витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №20223664, виданим Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району .

Вищевказане нерухоме майно розташоване на належній ОСОБА_1 на праві власності земельній ділянці, площею 0,0195 га, кадастровий номер 5324085900:00:007:0001, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим Полтавською районною державною адміністрацією 21 грудня 2012 року, серія ЯМ №382769, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №532400001006525.

15.07.2009 року позивач звернулася до виконавчого комітету Терешківської сільської ради із заявою, в якій прохала дозволити добудову магазину-торгівельного павільйону.

Рішенням виконавчого комітету Терешківської сільської ради №113 від 21.06.2010 року, мені було надано містобудівні умови та обмеження на реконструкцію існуючого магазину з добудовою.

У подальшому позивачем без належного дозволу було виконано реконструкцію торгівельного павільйону, що розташований за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Терешки. вулиця Шевченка, 5-а під магазин.

Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок магазин №5А по вулиці Шевченка, село Терешки, виготовленого 20.12.2016 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, магазин складається з: літера А-1, магазин, загальною площею 136,2 кв.м., у тому числі: тамбур 1, загальною площею 1,7 кв.м, торгівельна зала 2, загальною площею 66,5 кв.м., торгівельна зала 3, загальною площею 58,7 кв.м., допоміжне приміщення 4, загальною площею 3,4 кв.м., коридор 5, загальною площею 4,4 кв.м., санвузол 6, загальною площею 1,5 кв.м., літера а, погріб, літера І, вимощення.

Оціночна вартість вищевказаної нерухомості згідно звіту визначення оціночної (ринкової) вартості, виготовленого ТОВ Юридична компанія ПРАВО.ЮА станом на 04.01.2017 року складає 155 813,00 гривень.

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження магазину, що розташований за адресою: Полтавська область. Полтавський район, с. Терешки, вулиця Шевченка, 5-а, що виготовлений експертом ОСОБА_3 23.12.2016 року, встановлено можливість надійної та безпечної експлуатації магазину.

Відповідно до листа Департаменту держаної архітектурно-будівельної інспекції від 13.01.2017 року №1016-1.14/21, реконструйований магазин, що знаходиться за адресою: Полтавський район, с. Терешки, вул. Шевченка, 5-а підлягає прийняттю в експлуатацію після визнання права власності на нього у судовому порядку.

Згідно ст. 41 Конституції України право власності здобувається в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до вимог п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже побудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самовільно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами

статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , відповідно до статті 376 1 (К суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема: про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки: про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво, про відшкодування Еитрат на будівництво, здійснене на земельній ділянці, яку особі не було відведено; про знесення самочинно збудованого нерухомого майна; про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову; про стягнення витрат, пов'язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил (п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30.03.2012 р.).

Згідно п.п. 9,12 постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-ХІІ спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. У справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Як було зазначено вище, позивач є власником земельної ділянки на якій розміщений магазин, що розташований за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Терешки, вулиця Шевченка, 5-а.

Позивач у встановленому законом порядку звертався до компетентного органу з питань прийняття самовільно реконструйованого магазину до експлуатації, що підтверджується листом Департаменту держаної архітектурно-будівельної інспекції від 13.01.2017 року №1016-1.14/21. Вказаний лист Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції є відмовою компетентного державного органу у прийнятті самовільно реконструйованого магазину до експлуатації.

Згідно звіту про проведення технічного обстеження магазину, що виготовлений експертом ОСОБА_3 23.12.2016 року, порушень державних будівельних норм не виявлено.

Визнання права власності на магазин, що розташований за адресою: Полтавська область. Полтавський район, с. Терешки, вулиця Шевченка, 5-а є тим винятковим способом захисту права, з яким чинне законодавство пов'язує можливість визнання права власності за особою, яка здійснила самочинне будівництво.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1223,1225 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 174, 209, 212 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради, третя особа: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити;

Визнати за ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) право власності на магазин, що в цілому складається з: літера А-1, магазин, загальною площею 136,2 кв.м., у тому числі: тамбур 1, загальною площею 1,7 кв.м, торгівельна зала 2, загальною площею 66,5 кв.м., торгівельна зала 3, загальною площею 58,7 кв.м., допоміжне приміщення 4, загальною площею 3,4 кв.м., коридор 5, загальною площею 4,4 кв.м., санвузол 6, загальною площею 1,5 кв.м., літера а, погріб, І, вимощення, що розташований за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Терешки, вулиця Шевченка, будинок № 5-а.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі десяти днів з моменту проголошення, а сторони, що не були присутні при його оголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя: ОСОБА_4