печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2191/17-к
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 січня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,
при секретарі Бажан О. А.,
за участі представника особи, в інтересах якої подано клопотання,- адвоката Коваленка А.І.,
слідчого Синенка Є. А.,
розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІДА - адвоката Коваленка Андрія Івановича про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016100060007913,-
ВСТАНОВИВ:
В провадження слідчого судді надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІДА - адвоката Коваленка Андрія Івановича про скасування арешту, накладеного ухвалою Шевченківським районним судом м. Києва від 04.01.2017 у кримінальному провадженні № 12016100060007913, на природній газ, об'ємом 32659,087 тис. куб. м., який належить Товариству з обмеженою відповідальністю МЕТІДА (код ЄДРПОУ 34702464) та зберігається у газотранспортній системі, газосховищах Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз (ЄДРПОУ 21707956), а також на природній газ, який надходить на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІДА за імпортними контрактами (митний пост Київ-енергетичнй ).
Вказане клопотання про скасування арешту мотивоване тим, що договір про переведення боргу, на підставі якого поданий цивільний позов, між сторонами не укладався. Також представник ТОВ Метіда наполягає на тому, що в діях посадових осіб цього товариства відсутні ознаки злочину, передбаченого ст. 190 Кримінального кодексу України, оскільки під шахрайство розуміється заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою, тоді як ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс не передавало майно та/або права на майно ТОВ Метіда .
У судовому засіданні представник заявника подане клопотання підтримав та просив суд задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у ньому.
Слідчий Синенко Є.А. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на обґрунтованість ухвали слідчого судді про накладення арешту, вказав, що на даний час дія вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не втратила свою актуальність, а підстави які були на час накладення арешту продовжують існувати.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши обґрунтування представника заявника, заперечення слідчого, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУ НП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100060007913 від 08.12.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.07.2017 року задоволено клопотання сторони кримінального провадження та накладено арешт на на природній газ, об'ємом 32659,087 тис. куб. м., який належить Товариству з обмеженою відповідальністю МЕТІДА (код ЄДРПОУ 34702464) та зберігається у газотранспортній системі, газосховищах Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз (ЄДРПОУ 21707956), а також на природній газ, який надходить на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІДА за імпортними контрактами (митний пост Київ-енергетичнй ).
Слідчий суддя за матеріалами клопотання про скасування арешту майна встановив, що з заявою до органу досудового розслідування звернувся, директор ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс ОСОБА_2 про те, що 20.07.2016, знаходячись за адресою: м. Київ, вулиця Басейна, 6, вона, як директор ТОВ ГК Інвестсервіс , будучи введена в оману посадовими особами ТОВ "Метіда", які діяли умисно, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою, підписали договір про переведення боргу, відповідно до якого ТОВ Метіда зобов'язується в повному обсязі розрахуватись за поставлений газ до ПАТ Азот перед ТОВ ГК Інвестсервіс до 10.08.2016 року. Маючи намір на шахрайське заволодіння майном та грошовими коштами ТОВ ГК Інвестсервіс , посадові особи ТОВ "Метіда" до теперішнього часу ні майно, ні грошові кошти не повернули, чим заподіяли матеріальної шкоди ТОВ ГК Інвестсервіс в особливо великих розмірах.
08.12.2016 року ТОВ ГК Інвестсервіс було заявлено цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні про відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 191 708 840,69 грн.
В клопотанні про скасування арешту представник ТОВ Метіда повідомив суду, що відомості щодо укладання договору про переведення боргу без номеру від 20 липня 2016 року, які директор ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс ОСОБА_2 повідомила в заяві про злочин, не відповідають дійсності, оскільки такий договір між сторонами не укладався, оригіналу такого договору не існує.
Також представник ТОВ Метіда повідомив, що в серпні 2016 року, тобто пізніше ймовірної дати укладання договору про переведення боргу, ПАТ Азот отримав від ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс претензію від 17 вересня 2016 року №1, підписану директором ОСОБА_2, якою остання вимагала саме від ПАТ Азот , а не від ТОВ Метіда , виконати грошові зобов'язання по договору №82-16/ГК від 19 квітня 2016 року.
Крім того директор ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс ОСОБА_2 підписала та направила на адресу ПАТ Черкасигаз доручення №1 від 19.09.2016 року (вих. №01/07-7), в якому надала розпорядження про відключення саме ПАТ Азот від газопостачання у зв'язку з наявністю у останнього боргу в сумі 191 708 971,33 грн. за договором №82-16/ГК від 19 квітня 2016 року.
На думку директора ТОВ Метіда , дії директора ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс ОСОБА_2 по направленню претензії на адресу ПАТ Азот та доручення про відключення ПАТ Азот свідчать про те, що вона вважала договір переведення боргу неукладеним, а боржником ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс вважала саме ПАТ Азот , а не ТОВ Метіда .
Всі ці обставини зафіксовані в рішенні Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 року у справі №910/17235/16.
Як стало відомо суду з рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 року у справі №910/17235/16, в вересні 2016 року ТОВ Газова компанія Інвестсервіс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ Метіда заборгованості в сумі 211 427 915,72 грн.
22.09.2016 року ТОВ Газова компанія Інвестсервіс звернулось до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти ТОВ Метіда . Ухвалою від 29.09.2016 року суд заяву задовольнив, вжив заходи до забезпечення позову шляхом накладання арешту на всі грошові кошти ТОВ Метіда у межах позовних вимог в сумі 211 427 915,72 грн., а за їх відсутності - на належне відповідачу майно. В подальшому ця ухвала була скасована постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2016 року.
Позовна заява та заява про вжиття заходів забезпечення позову були підписані директором ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс ОСОБА_2
Директором ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс ОСОБА_2 було додано копію Договору про переведення боргу № б/н від 20.07.2016 року, підписаного всіма сторонами даного договору. Однак, ТОВ Метіда та ПАТ Азот заперечували факт укладення Договору про переведення боргу № б/н від 20.07.2016 року, зокрема, ПАТ Азот стверджував, що зазначений договір не підписувало. У судовому засіданні 31.10.2016 представником ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс було надано оригінал договору про переведення боргу № б/н від 20.07.2016р., на якому відсутні підпис та печатка уповноваженої особи ПАТ Азот .
Господарський суд дійшов висновку, що долучена до позовної заяви копія договору про переведення боргу відрізняється від наданого позивачем оригіналу договору про переведення боргу № б/н від 20.07.2016р., тому господарський суд при вирішенні спору по суті зазначену копію договору не взяв до уваги.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку, що договір про переведення боргу № б/н від 20.07.2016р. не був укладений, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю Метіда не виникло зобов'язань за Договором № 82-16/ГК постачання природного газу від 19.04.2016 року та Додатковою угодою № 1 від 19.05.2016 до Договору № 82-16/ГК постачання природного газу від 19.04.2016 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 року у справі №910/17235/16 в позові було повністю відмовлено. Також, Господарський суд міста Києва направив на адресу Головного управління поліції в Полтавській області повідомлення в порядку статті 90 ГПК України для проведення перевірки за фактом наявності у діяльності працівників ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс ознак злочину, передбаченого ст. 358 Кримінального кодексу України.
Частино 1 статті 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Стаття 190 Кримінального кодексу України під шахрайство розуміється заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
В матеріалах справи відсутні докази того, що посадові особами ТОВ Метіда заволоділи майном ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс , а також відсутні будь-які докази в підтвердження того, що ТОВ Метіда набуло природний газ в результаті вчинення кримінального правопорушення (шахрайства), а відтак це майно не підпадає під ознаки п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 167 КПК України під тимчасовим вилученням майна розуміється фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. За змістом ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Природний газ, який належить на праві власності ТОВ Метіда , не підпадає під ознаки, наведені в ч. 2 ст. 167 КПК України, не одержаний внаслідок кримінального правопорушення, оскільки відсутні будь-які докази передачі ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс посадовим особам ТОВ Метіда природного газу або грошових коштів, на які цей газ був придбаний.
Також у суду відсутні підстави вважати це майно таким, що є доходами від вчинення кримінального правопорушення або майном, в яке ці доходи було перетворено, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання ТОВ Метіда грошових коштів та/або майна від ТОВ Газова Компанія Інвестсервіс .
За правилами ч. 2 ст. 167 КПУ України тимчасове вилучення може бути застосоване тільки до підозрюваного або до осіб, у володінні яких перебуває зазначене майно. В той же час службові особи ТОВ Метіда не мають статусу підозрюваних у кримінальному провадженні №12016100060007913, оскільки їм не було пред'явлено повідомлення про підозру.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України (в редакції ЗУ №769-VII від 10.11.2015) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Слідчий суддя, враховує у даному випадку, що поясненнями власника майна, які документально підтверджуються доказами, долученими до матеріалів справи, спростовуються посилання директора ТОВ ГК Інвестсервіс ОСОБА_2 на укладання договору про переведення боргу між ТОВ ГК Інвестсервіс , ТОВ Метіда та ПАТ Азот , та про шахрайське заволодіння майном та грошовими коштами ТОВ ГК Інвестсервіс посадовими особами ТОВ Метіда .
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Ісмаїлов проти Росії від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права .
Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі Бакланов проти Російської Федерації , Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі Фрізен проти Російської Федерації , Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 04.01.2017 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що природній газ підпадає під критерії ст. 98 КПК України, а також перебувають у власності юридичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ТОВ Метіда , наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна ТОВ Метіда взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне ТОВ Метіда належним йому майном, у зв'язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаю підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІДА - адвоката Коваленка Андрія Івановича про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12016100060007913 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківським районним судом м. Києва від 04.01.2017 у кримінальному провадженні № 12016100060007913, на природній газ, об'ємом 32659,087 тис. куб. м., який належить Товариству з обмеженою відповідальністю МЕТІДА (код ЄДРПОУ 34702464) та зберігається у газотранспортній системі, газосховищах Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз (ЄДРПОУ 21707956), а також на природній газ, який надходить на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю МЕТІДА за імпортними контрактами (митний пост Київ-енергетичнй ).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя І. В. Литвинова
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2017 |
Оприлюднено | 27.01.2017 |
Номер документу | 64299448 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Литвинова І. В.
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Литвинова І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні