Рішення

від 23.01.2017 по справі 597/9/17-ц

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №597/9/17-ц

Провадження №2/597/21/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2017 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі головуючого Дудяка С.В.

з участю секретаря Богдана В.М.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Заліщицького району про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

Позивачка в позовній заяві та в судовому засіданні просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті 10.05.2016 року ОСОБА_3, яке складається із:

будинковолодіння, що розташоване в смт.Товсте по вул.Зелена 66 Заліщицького району Тернопільської області, вартістю 17769,00 грн.;

земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), загальною площею 1,83 га., кадастровий номер 6122055500:01:001:0091, нормативною грошовою оцінкою - 72631,42 грн., яка розташована на території ОСОБА_2 селищної ради Заліщицького району Тернопільської області, згідно державного акту серії ТР №033557, який зареєстровано та видано 23.09.2004 року за реєстраційним №010464701817.

Позивачка покликається на те, що вона є спадкоємицею за законом після смерті 10.05.2016 року прабаби ОСОБА_3, є такою, що прийняла спадщину, так, як у встановлений законом строк подала до нотаріальної контори відповідну заяву, але у зв'язку з втратою правовстановлюючих документів на будинковолодіння та земельну ділянку, не може оформити спадщину.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає, що представник відповідача не з'явився в судове засідання без поважних причин, а, тому, справу слід розглянути заочно без його участі, так як, позивачка не заперечує проти цього.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:

відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ИД №206306 від 11.05.2016 року ОСОБА_3 померла 10.05.2016 року.

Відповідно до інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна від 01.11.2016 року виданої Заліщицьким РКГБТІ , будинковолодіння, що в смт.Товсте по вул.Зелена 66 Заліщицького району Тернопільської області зареєстроване в Заліщицькому РКГБТІ в реєстровій книзі №7 під записом №979 за ОСОБА_3 (підстава свідоцтво про право власності на спадщину за законом видане Заліщицькою державною нотаріальною конторою 13.03.2003 року за реєстровим №135).

Згідно технічного паспорта складеного 01.11.2016 року спірне будинковолодіння складається із житлового будинку «А» , сараю «Б» , огорожі « 1» і його вартість 17769,00 грн.

Згідно відповіді відділу держгеокадастру у Заліщицькому районі ОСОБА_3 видавався 23.09.2004 року державний акт серії ТР №033557 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллю), загальною площею 1,83 га., кадастровий номер 6122055500:01:001:0091, нормативною грошовою оцінкою - 72631,42 грн., яка розташована на території ОСОБА_2 селищної ради Заліщицького району Тернопільської області.

Позивачка стверджує, що правовстановлюючі документи на спадкові будинковолодіння та земельну ділянку втрачені, про що подала оголошення в Заліщицьку районну газету Колос.

Також стверджує, що являється спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 по закону, оскільки є її правнукою, однак не надала суду жодних доказів цьому.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачка зазначає в позовній заяві та стверджує в судовому засіданні, що відповідно до ст.1268 ч.3 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки вчасно звернулась із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Заліщицького районного нотаріального округу ОСОБА_4

Стаття 1268 ч.3 ЦК України визначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Із змісту даної статті Цивільного кодексу вбачається, що вона не врегульовує питання прийняття спадщини внаслідок звернення із відповідною заявою до нотаріуса.

Дане питання врегульовує інша стаття ЦК України - ст.1269 ч.1 ЦК України, згідно положень якої, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1270 ч.1 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вищезазначено, спадкодавиця ОСОБА_3 померла 10.05.2016 року, тобто 10.11.2016 року минуло 6-ть місяців з дня її смерті.

З відповіді ОСОБА_1 на її усну заяву, приватного нотаріуса Заліщицького районного нотаріального округу ОСОБА_4 №743/01-16 від 23.11.2016 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Позивачка в позовній заяві не зазначає, однак до неї додала документи, що на її думку, підтверджують її проживання однією сім'єю з спадкодавицею, за адресою смт.Товсте вул.Зелена 83 Заліщицького району Тернопільської області, без реєстрації, зокрема:

довідку №2133 від 07.11.2016 року, видану виконкомом ОСОБА_2 селищної ради;

довідку №2134 від 07.11.2016 року, видану виконкомом ОСОБА_2 селищної ради;

довідку №2135 від 07.11.2016 року, видану виконкомом ОСОБА_2 селищної ради;

акт обстеження №045 від 07.11.2016 року, складений комісією ОСОБА_2 селищної ради.

З даних документів вбачається, що як позивачка ОСОБА_1 так і спадкодавиця ОСОБА_3 не були зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_1, однак проживали там без реєстрації.

Померла ОСОБА_3 була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачка ОСОБА_1 - вул.Шевченка 98, що в смт.Товсте Заліщицького району.

Реєстрація позивачки за адресою смт.Товсте вул.Шевченка 98 Заліщицького району також стверджується відміткою у паспорті громадянина України серії НЮ №163527 виданому 12.06.2008 року на ім'я ОСОБА_1 (арк. 13).

Враховуючи вищевказане, суд не бере до уваги акт обстеження №04 від 07.11.2016 року, довідку №2133 від 07.11.2016 року, довідку №2134 від 07.11.2016 року, довідку №2135 від 07.11.2016 року, оскільки вважає інформацію, викладену в даних документах такою, що не відповідає дійсності.

Згідно ст.212 ч.1 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім цього, суд враховує п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Вищенаведені довідки та акт обстеження не дають достатніх підстав вважати, що позивачка та померла ОСОБА_3 були сім'єю, в контексті Сімейного кодексу України - були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

Що стосується залучення позивачкою до участі у даній справі в якості відповідача ОСОБА_2 селищної ради, суд вважає, що відповідача визначено неправильно.

Даний позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки в якості відповідачів по даній справі повинні виступати родичі спадкодавиці ОСОБА_3 - спадкоємці по закону, коло яких визначено ст.ст.1261-1265 ЦК України, які як пояснила сама позивачка в судовому засіданні є живими на даний час.

Тільки за відсутності інших спадкоємців за законом відповідачем може виступати територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування від 1 березня 2013 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у разі пред'явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Позивачка ОСОБА_1 клопотання про заміну неналежного відповідача в судовому засіданні не заявляла.

Відповідно до вищевказаної практики пленуму ВСС України, якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

А, тому, виходячи із вищенаведеного та враховуючи те, що позивачка належних доказів в підтвердження свого права на спадкування після смерті ОСОБА_3 не надала, суд вважає, що в задоволенні даного позову слід відмовити повністю за його недоведеністю.

Керуючись ст.ст.1222, 1261-1265, 1268-1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» , узагальненням судової практики розгляду цивільних справ про спадкування від 1 березня 2013 року Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ст.3 ч.2 Сімейного кодексу України,ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради Заліщицького району про визнання права власності на спадкове майно відмовити повністю за його недоведеністю.

Рішення може бути переглянуто за заявою представника відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання ним копії рішення.

На рішення може бути подано апеляцію, яка подається апеляційному суду Тернопільської області через Заліщицький районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а представником відповідача протягом 10 днів з дня перегляду заочного рішення.

Суддя

ОСОБА_5