Рішення

від 24.01.2017 по справі 674/1807/16-ц

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1807/16-ц

Провадження № 2/674/217/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Шклярука В. М.

при секретарі Проценко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці, в порядку ст. 197 ЦПК України цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 районної державної адміністрації

Хмельницької області

ОСОБА_3 з питань державної реєстрації ОСОБА_2 районної

державної адміністрації

третя особа: ОСОБА_4

про визнання недійсним розпорядження, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання недійсним розпорядження, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування відкриття розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, мотивуючи тим, що вона має право на земельну частку ( пай), посвідчену сертифікатом серії ХМ № 0260771, виданим ОСОБА_2 райдержадміністрацією 08.04.1997 року, у землі, яка перебуває у агрофірми Мир с.Удріївці Дунаєвецького району Хмельницької області, розміром 2,60 га без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості).

Відповідно до розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 109-2016-р від 23.02.2016 р., ОСОБА_1, - власнику сертифіката на земельну ділянку частку ( пай) серії ХМ № 0260771 надано земельну ділянку №26 площею 2,1777 га на території Удрієвецької сільської ради за межами населеного пункту.

На підставі зазначеного розпорядження 01.04.2016р. державним реєстратором ОСОБА_2 районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію права власності запис №14073096 за ОСОБА_1 - земельної ділянки кадастровий номер 6821889800:02:002:0071, площею 2,1777 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, сільська рада Удріївська.

В квітні 2016 року позивачці стало відомо, що належна їй земельна ділянка №26, яка надана їй згідно проекту розпаювання, була попередньо передана у власність ОСОБА_4, на підставі розпорядження ОСОБА_2 райдержадміністрації №1122/2007-р від 26.10.2007р., посвідчена Державним актом серії ЯЕ №3132258 від 29.12.2007р, кадастровий номер (6821889800:02:002:0025), що підтверджується інформацією від 28.04.2016р. № Б-774/0-765/6-16 відділу Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Хмельницької області, архівним Витягом №04-05/34 від 29.11.20016р. архівного відділу ОСОБА_2 райдержадміністрації, копією державного акта серії ЯЕ №313258 від 29.12.2007р., а тому позивачка змушена звернутися до суду.

Представник позивачки ОСОБА_5 до судового засідання подав заяву, в якій просить справу слухати у їх відсутності, позов підтримують повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 райдержадміністрації Хмельницької області, в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, проти задоволення позову не заперечують.

Представник відповідача ОСОБА_3 з питань державної реєстрації ОСОБА_2 районної державної адміністрації, в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника, проти задоволення позову не заперечують.

Третя особа: ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, хоча про розгляд справи була повідомлена належним чином, будь - яких заперечень суду не надала.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви сторін, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час видачі позивачу державного акта на право власності на земельну ділянку) (надалі ЗК України), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Судом встановлено, що розпорядженням ОСОБА_2 райдержадміністрації №109/2016-р. від 23.02.2016р. року, ОСОБА_1 - власниці сертифіката серії ХМ № 0260771 земельної частки (паю) надано в натурі земельну ділянку № 26 площею 2,1777 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Удрієвецької сільської ради за межами населеного пункту.

На підставі даного розпорядження 01.04.2016р. державним реєстратором ОСОБА_2 районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію права власності запис №14073096 за ОСОБА_1 - земельної ділянки кадастровий номер 6821889800:02:002:0071, площею 2,1777 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, сільська рада Удріївська.

Відповідно до ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Отже, з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку позивачка набула права власника земельної ділянки, тобто права володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

Між тим, судом встановлено, що в повній мірі реалізувати своє право власності на земельну ділянку позивачка не може, так як в квітні 2016 року їй стало відомо, що належна земельна ділянка №26, яка надана їй згідно проекту розпаювання, була попередньо передана у власність ОСОБА_4, на підставі розпорядження ОСОБА_2 райдержадміністрації №1122/2007-р від 26.10.2007р., посвідчена Державним актом серії ЯЕ №3132258 від 29.12.2007р.

Статтею 198 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

Згідно ч. 3 ст. 103 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Таким чином, погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами є обов'язковою складовою технічної документації на конкретну земельну ділянку і без такого погодження, технічна документації не може бути затверджена, зокрема, органом місцевого самоврядування.

Проте, затверджуючи позивачці технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності відповідач - ОСОБА_2 районна державна адміністрація належним чином не перевірив технічну документацію, що є однією із причин ухвалення протиправного рішення.

Суд вважає, що зазначені вище порушення прав позивача сталися через невідповідність технічної документації, виготовленої ПП Краянин , що виразилось у неправильному визначенні проектною організацією суміжних землевласників, з якими слід погоджувати межі земельної ділянки .

Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №313258 від 29.12.2007 року, виданого згідно розпорядження ОСОБА_2 райдержадміністрації №1122/2007 від 26.10.2007 року, ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 2,18 га, яка розташована на території Удріївецької сільської ради за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 6821889800:02:002:0025, що підтверджується копією державного акта.

Згідно ст.ст. 19, 55 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтями 152, 155 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87- 90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України,статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Таким чином, усе зазначене вище переконує суд у тому, що ухвалюючи розпорядження № 109/2016-р від 23.02 2016 року ОСОБА_2 районної державної адміністрації в частині надання в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Удріївецької сільської ради за межами населеного пункту ОСОБА_1 -власнику сертифікату серії ХМ №0260771 №26 площею 2,1777 га. відповідач діяв не у спосіб та не в порядку, визначеному Конституцією та законами України, а відтак, наслідком таких рішень відповідача є порушення права власності позивача на землю.

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що державним реєстратором ОСОБА_2 районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію права власності запис №14073096 за ОСОБА_1 - земельної ділянки кадастровий номер 6821889800:02:002:0071, площею 2,1777 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Дунаєвецький район, сільська рада Удріївська, однак порушує права позивачки, не відповідає вимогам закону, унеможливлює використання земельної ділянки за призначенням, оскільки існує вже державний акт на одну і туж земельну ділянку, а тому суд вважає, що заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 81, 125, 152, 155 ЗК України, п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації №109/2016-р від 23.02.2016р. в частині надання ОСОБА_1, - власнику сертифіката на земельну частку (пай) серії ХМ № 0260771 земельної ділянки №26 площею 2,1777 га на території Удрієвецької сільської ради за межами населеного пункту.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер: 29157995 від 08.04.2016р., ОСОБА_6, ОСОБА_2 районної державної адміністрації Хмельницької області та скасувати відкриття розділу реєстраційний номер:896848068218 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:/підпис/

Вірно:

Голова ОСОБА_2 райсуду ОСОБА_7