Постанова

від 26.01.2017 по справі 816/976/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/976/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

позивача Виробничо - сервісного підприємства "Полтава- Автокомлект" до відповідача Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

29.06.2016 Виробничо - сервісне підприємство "Полтава - Автокомплект" (надалі - ВСП "Полтава - Автокомплект", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 03.03.2016 № НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 03.03.2016 № НОМЕР_1 застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в загальному розмірі 11273,23 грн. Вважає дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ним своєчасно проводилось перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до бюджету.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання, у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести за його відсутності у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. У письмових поясненнях (а.с.63-64) відповідач зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного рішення стала несвоєчасна сплата ВСП "Полтава - Автокомплект" самостійно задекларованої суми зобов'язання з єдиного соціального внеску за листопад та грудень 2015 року. Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2015 року ВСП "Полтава - Автокомплект" задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті 257643,80 грн, граничний термін сплати 21.12.2015. Фактичне погашення недоїмки за вказаним звітом відбулося 22.12.2015. Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року ВСП "Полтава - Автокомплект" задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті 249708,26 грн, граничний термін сплати 20.01.2016. Фактичне погашення недоїмки за вказаним звітом відбулося частково: 21.01.2016 та 22.01.2016. Відповідач вважає, що оскільки ВСП "Полтава - Автокомплект" порушено строки сплати єдиного внеску, то ним правомірно застосовано штрафна санкція та нарахована пеня, як-то передбачено статтею 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ВСП "Полтава - Автокомплект" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 24833615 та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області (а.с.18-20).

03.03.2016 Кременчуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області винесено рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 11190,77 грн за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 22.12.2015 до 22.01.2016 та нараховано пені у розмірі 82,46 грн (а.с.7).

За результатом адміністративного оскарження рішення Кременчуцької ОДПІ від 03.03.2016 № НОМЕР_1 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.8-10).

Позивач, вважаючи прийняте рішення необґрунтованими, незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 03.03.2016 № НОМЕР_1, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок відповідно до статті 7 Закону України № 2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно із пунктом 3 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464-VI з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною одинадцятою статті 9 Закону України № 2464-VI визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно із частиною десятою статті 25 Закону України № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України № 2464-VІ передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, за несплату платником податків єдиного внеску у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Матеріали справи свідчать, що позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2015 року, яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті 257643,80 грн (а.с.66-70). Граничний термін сплати 21.12.2015.

З рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 21.04.2016 №1668/10/16-38-10-05-11 про результати розгляду скарги (а.с.8) слідує, що станом на 21.12.2015 в інтегрованій картці платника рахувалася переплата у сумі 228796,05 грн та фактичне погашення недоїмки у розмірі 28847,75 грн відбулося платіжним дорученням № 8627 від 22.12.2015.

За твердженням відповідача, затримка склала 1 день.

Крім того, позивачем подано до Кременчуцької ОДПІ звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2015 року, яким задекларовано суму єдиного внеску, що підлягає сплаті 249708,26 грн (а.с.71-75). Граничний термін сплати 20.01.2016.

З рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 21.04.2016 №1668/10/16-38-10-05-11 про результати розгляду скарги (а.с.8) слідує, що станом на 20.01.2016 в інтегрованій картці платника рахувалася переплата у сумі 222602,15 грн та фактичне погашення недоїмки у розмірі 27106,11 грн відбулося частково: у сумі 601,85 грн платіжним дорученням № 8699 від 21.01.2016 (затримка один день) та в сумі 26504,26 грн платіжним дорученням № 8718 від 22.01.2016 (затримка два дні).

Позивачем надано до суду оборотно-сальдова відомість по рахунку 651 за січень 2015 - березень 2016 року (а.с.133-134) з якої слідує, що станом на 30.11.2015 переплата складала 114728,05 грн. Платіжними дорученнями від 04.12.2015 № 8561 на суму 123393,56 грн, № 8559 на суму 2148,52 грн, № 8564 на суму 16654,87 грн, № 8571 на суму 589,96 грн, № 8561 на суму 129,43 грн (а.с.138-142) під час виплати заробітної плати та лікарняних за листопад 2015 року фактично було сплачено 142916,34 грн. Таким чином, станом на 04.12.2015 переплата становила 0,59 грн (257643,80 грн - 114728,05 грн - 123393,56 грн - 2148,52 грн - 16654,87 грн - 589,96 грн - 129,43 грн).

Платіжними дорученнями: від 07.12 2015 № 8574 на суму 399,04 грн, № 8574 на суму 4122,36 грн; від 22.12.2015 № 8627 на суму 92212,40 грн, № 8626 на суму 9225,33 грн; від 06.01.2016 № 8654 на суму 117501,49 грн, № 8655 на суму 2640,48 грн, № 8653 на суму 15684,50 грн, № 8658 на суму 1878,81 грн; від 11.01.2016 № 8671 на суму 136,22 грн; від 12.01.2016 № 8676 на суму 2180,14 грн; від 14.01.2016 № 8680 на суму 2,38 грн; від 18.01.2016 № 8681 на суму 1776,92 грн, № 8682 на суму 427,70 грн (а.с.144-163) підтверджено факт сплати єдиного соціального внеску за грудень 2015 року.

Судом встановлено, що кошти, сплачені позивачем в рахунок сплати єдиного внеску за листопад 2015 року та за грудень 2015 року, направлялись на погашення боргу, визначеного рішенням Кременчуцької ОДПІ від 26.10.2015 № НОМЕР_2, яким до ВСП "Полтава - Автокомплект" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано штрафну санкцію у розмірі 32715,45 грн та визначено пеню у розмірі 654,31 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 у справі № 816/335/16 адміністративний позов ВСП "Полтава - Автокомплект" до Кременчуцької ОДПІ задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ від 26.10.2015 № НОМЕР_2 (а.с. 172-174).

Враховуючи приписи статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 у справі № 816/335/16 набрала законної сили 28.07.2016.

Згідно з підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до пункту 60.5 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Пунктом 57.4 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, рішення Кременчуцької ОДПІ від 26.10.2015 № НОМЕР_2 вважається відкликаним з моменту набрання законної сили постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 у справі № 816/335/16, а саме: з 28.07.2016.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що рішення Кременчуцької ОДПІ від 26.10.2015 № НОМЕР_2 є відкликаним, а визначене ним грошове зобов'язання не підлягає сплаті, суд вважає безпідставним застосування контролюючим органом до ВСП "Полтава-Автокомплект" спірним рішенням від 03.03.2016 № НОМЕР_1 штрафних (фінансових) санкцій за порушення строків сплати єдиного внеску, оскільки позивачем вчасно сплачувались грошові зобов'язання з єдиного внеску.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки Кременчуцька ОДПІ, суб'єкт владних повноважень, всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не в повній мірі довела правомірність винесеного 03.03.2016 рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1, тому дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, позовні вимоги ВСП "Полтава-Автокомплект" підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничо - сервісного підприємства "Полтава- Автокомлект" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 03.03.2016 № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Виробничо - сервісного підприємства "Полтава - Автокомлект" (код ЄДРПОУ 24833615) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна