Ухвала

від 23.01.2017 по справі 826/18365/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

23 січня 2017 року м. Київ№ 826/18365/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Балась Т.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного територіального управління юстиції у Київській області провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у Київській області про:

- визнання протиправною відмову Головного територіального управління юстиції у Київській області у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування збитків,

- стягнення із Держави України в особі Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) грошові кошти на загальну суму 162 402, 77 грн., з яких 19 958, 36 грн. основна сума збитків, 36 380,76 грн. збитки завдані внаслідок інфляційного знецінення коштів, 6 063,65 грн. 3% річних від суми боргу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що внаслідок неправомірних дій Головного територіального управління юстиції у Київській області, які встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 в частині порушення процедури продажу автомобіля Nissan Note, д.н.з. НОМЕР_2, 2007 р.в., призвели до нанесенню, на думку позивача, збитків та не отриманні ним придбаного майна та не повернення коштів за придбаний автомобіль.

Водночас, представником відповідача не подано до суду будь-яких письмових пояснень, а також не надано будь-яких документів на підтвердження власної позиції по справі.

В судовому засіданні 11.01.2017 оголошено ухвалу про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження згідно з частиною 6 статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За вимогами частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В той же час, вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є , зокрема, речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вичинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вбачається із матеріалів справи, 23.02.2015 за результатами електронних торгів, організованих Державним підприємтсвом "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, з реалізації автомобіля Nissan Note, д.н.з. НОМЕР_2, 2007 р.в., ОСОБА_1 визнано переможцем.

26.02.2015 позивачем здійснено розрахунок, за реквізитами вказаними в протоколі електронних торгів за придбаний на електронних торгах за автомобіль в сумі 113 421, 69 грн.

В той же час, позивачем зазначено, що ним здійснено гарантійний внесок за участь у торгах на суму 5 969, 56 грн.

10.03.2015 державним виконавцем Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби України складено акт про проведені електронні торги з реалізації автомобіля Nissan Note, д.н.з. НОМЕР_2, 2007 р.в., яким переможцем електронних торгів визнано ОСОБА_1

Однак вказаний автомобіль не був переданий позивачу у зв'язку із його відсутністю за вказаним у протоколі місцезнаходженням.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2015 (справа № 911/2241/15) апеляційну скаргу Приватного підприємства Мебльофф задоволено, рішення господарського суду Київської області від 05.08.2015 р. у справі №911/2241/15 скасовано та прийнято нове рішення:

Позовні вимоги Приватного підприємства Мебльофф до Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції та Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України задоволено.

Визнано недійсними електронні торги від 23.02.2015 р. (номер лота - 40143) з причин недійсності звіту з оцінки від 14.07.2014 року.

Скасовано акт про проведення електронних торгів від 10.03.2015 року.

Стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (09100, Київська обл., місто Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, будинок 94, код 34846021), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства Мебльофф (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Таращанська, будинок 196, код 33679246) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнуто з Державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України (04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 73, код 25287988), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства Мебльофф (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Таращанська, будинок 196, код 33679246) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

В той же час, за наслідком скасування акту про проведення електронних торгів від 10.03.2015 року, яким було визначено переможця торгів ОСОБА_1, останній звернувся до Білоцерківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про повернення грошових коштів, а 05.09.2016 із заявою до Головного територіального управління юстиції у Київській області про відшкодування шкоди.

Водночас, відповідно до пункту 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 року № 14 (надалі - Постанова ) - грошовим відповідно до статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України визначається зобов'язання, яке визначене в грошових одиницях (національній валюті України чи в іноземній валюті) за змістом якого боржнику необхідно сплатити гроші на користь кредитора.

Грошовим є зобов'язання, що складається з правовідношення в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає обов'язок боржника сплатити гроші.

Грошовим зобов'язанням також визначається правовідношення за змістом якого одна сторона повинна оплатити за поставлену продукцію, виконану роботу в грошових одиницях, а інша сторона може вимагати належної оплати.

Грошове зобов'язання визначається в національній грошовій одиниці або в грошовому еквіваленті іноземної валюти.

Аналізуючи приписи пункту 1.1. Постанови слід зауважити, що якщо за змістом зобов'язання необхідно передати грошові кошти правовідношення за будь-яких умов буде визначене грошовим .

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 01.04.1994 року Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди № 02-5/215 до правовідносин, які виникають у зв'язку зі стягненням збитків, шкоди не застосовуються приписи частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Відшкодування шкоди це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов'язання, на шкоду не можуть бути нараховані відсотки за користування грошовими коштами. Нарахування відсотків на суму шкоди є подвійною мірою відповідальності (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2013 р. № 10-74/0/4-13).

Проте, Верховний Суд України висловив іншу позицію, визначаючи, що грошовим зобов'язанням є будь-яке правовідношення стосовно виплати грошових коштів іншій стороні. Вказана правова позиція зазначена в справі №3-131гс11 від 12.12.2011 року.

Отже як вбачається із матеріалів справи, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, оскільки спірні правовідносини виникли із договірних правовідносин, то суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Разом з тим, відкриваючи провадження у справі, суд має з'ясувати, за правилами якого судочинства підлягає розгляду заява. При цьому слід виходити з компетенції суду щодо розгляду цивільних справ, зазначеної в статті 15 ЦПК, та враховувати положення статей 1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Оскільки характер спірних правовідносин є цивільно-правовим (незалежно від суб'єктного складу ), то всі справи зазначеної категорії підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, за винятком справ про захист ділової репутації між юридичними особами та іншими суб'єктами підприємницької діяльності у сфері господарювання та іншої підприємницької діяльності, що розглядаються в порядку господарського судочинства. Справи зазначеної категорії не можуть розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки такі спори не мають публічно-правового характеру, навіть якщо стороною в ньому виступає суб'єкт владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Отже враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, оскільки публічно-правовий характер у таких відносинах відсутній.

Згідно із ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження в адміністративній справі.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі № 826/18365/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається.

Роз'яснити позивачу, що позовні матеріали підлягають до розгляду місцевим судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Ухвалу направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України та набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України.

Суддя Т.П. Балась