Ухвала

від 24.01.2017 по справі 757/59419/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Паленика І.Г.

з участю секретаря Проаспет К.О.

прокурор Кіпчарського О.П.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2016 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України Чорного І.О., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України Кіпчарським О.П., про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти на загальну суму 89 900 гривень, планшет AppleiPad serial: DMPLM7Q0FKYC, в корпусі сірого кольору, поміщеного до чохла коричневого кольору Verus , що належать ОСОБА_2, знаходились в нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, яке на праві власності належить МП Фірма Техноспорт у формі ТОВ скорочена назва - ТОВ Техноспорт (ЄДРПОУ 16469992), та було вилучено протоколом обшуку 28.11.2016 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2016 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2016 року, відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Вказує на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2016 року про надання дозволу на проведення обшуку в частині клопотання слідчого щодо відшукання грошових коштів, щодо яких у слідства є підстави вважати, що вони отримані внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, слідчим суддею було відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю. Крім того, в протоколі обшуку від 28.11.2016 року зазначено про те, що ОСОБА_5 попередньо повідомив про наявність в кабінеті, де проводився обшук, грошових коштів близько 70 тис грн., які він приніс з собою, тобто ці грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_5

Також як зазначає апелянт, враховуючи те, що розгляд клопотання слідчого про накладення арешту на майно проводився без повідомлення власника майна, то строк на апеляційне оскарження, відповідно до ст. 395 КПК України, не пропущено.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не було пропущено і його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 30.11.2016 року було постановлено без повідомлення власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016000000000054 від 29.02.2016, за фактами фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, та легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненого в особливо великому розмірі, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

30.11.2016 року старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України Чорний І.О., за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України КіпчарськимО.П., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти на загальну суму 89 900 гривень, планшет AppleiPad serial: DMPLM7Q0FKYC, в корпусі сірого кольору, поміщеного до чохла коричневого кольору Verus , що належать ОСОБА_2, які було вилучено протоколом обшуку 28.11.2016 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2016 року, посилаючись на те, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

30.11.2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Задовольняючи вказане клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, вислухав пояснення слідчого та, дослідивши матеріали, додані до клопотання прийшов до висновку про необхідність накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.

Як вважає колегія суддів, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що вказане майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає вимогам ст. 170 КПК України, оскільки отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а незастосування накладення арешту може призвести до зникнення, втрати, пошкодження цього майна, у зв'язку з чим клопотання слідчого було задоволено.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно.

Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення, втрати або пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вказане в клопотанні слідчого майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на підставах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ЧорногоІ.О., погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України КіпчарськимО.П., про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно, а саме на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти на загальну суму 89 900 гривень, планшет AppleiPad serial: DMPLM7Q0FKYC, в корпусі сірого кольору, поміщеного до чохла коричневого кольору Verus , що належать ОСОБА_2, знаходились в нежитловому приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, яке на праві власності належить МП Фірма Техноспорт у формі ТОВ скорочена назва - ТОВ Техноспорт (ЄДРПОУ 16469992), та було вилучено протоколом обшуку 28.11.2016 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2016 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

Рибак І.О. Дзюбін В.В. ПаленикІ.Г.

Справа № 11-сс/796/392/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції : Васильєва Н.П.

Доповідач: Рибак І.О.